Join the new world

Тези розвитку партії United Ukraine
Або чим зайняти 502 людини після 25 серпня.


Частина 1. Апетит приходить під час їжі.

Трохи цифр

Маємо 555 голосів проти 340. У найгіршому сценарії, румуни проводять ще 150 (це просто порахувати) нових громадян, ми до активних виборців не залучаємо жодного. Це значить, що ми матимемо 52 відсотка голосів, і у випадку, якщо ми мобілізуємо всі наявні внутрішні сили. Залучення зовнішніх сил, безперечно, буде, та і не факт, що румуни приведуть ще 150 настільки ж добре організованих бійців, тому реальна цифра буде оптимістичнішою. Втім, пропоную глянути на це під іншим кутом — 490 поділити на 25 (оптимальна для ТО-шників кількість місць) дорівнює 19,6. А якщо ділити на 20 (проста більшість, що теж сильно зіпсує нам життя) — 24,5. Це значить, що (за найгіршим сценарієм, але ми маємо бути до нього готові) на наступних виборах один румунський кандидат у конгресмени отримає двадцять чотири з половиною голоса. Тож, на одного нашого кандидата має припадати не менше 25 виборців. І це ще якщо не рахувати нових гравців, яких румуни (чи молдавани) цілком можуть зареєструвати у нас в країні (подивіться на новачків у Молдові, так). Звичайно, не кожен кандидат може самостійно забезпечити собі таку підтримку, тому постає питання партійних осередків. Проте, перед розглядом осередків, треба розібратися, кого ж ці осередки будуть підтримувати.


Кандидати (знову цифри)

Донбас — наша твердиня і де-факто столиця, тут кожен наш кандидат, хочемо ми цього чи ні, набирає максимум голосів (хоча слід бути обережними, румунам теж сподобалось жити у Донбасі). Припустимо, тут ми беремо 4-5 місць (2 регіональні і 2-3 wildcards, якщо знайдемо спосіб висунути стільки кандидатів: про це пізніше). Поділля теж слід буде включити в розрахунок, коли там з’явиться госпіталь і ми зможемо оцінити демографічну ситуацію там. Головна ж ціль процесу — в кожному з 15 регіонів є один «ключовий» кандидат, на проведення якого ми і кидаємо всі наявні сили. Всього виходить 18-19 конгресменів. Відповідно, ми висуваємо ще якусь кількість (5-10) «другорядних» кандидатів, які бажали б допомогти державі, але не мають ресурсів чи часу займатися партійними справами (наприклад, члени нинішнього уряду або найбільш перспективні новачки). В принципі, ми можемо висунути по одному «другорядному» кандидату в кожному регіоні, але, як на мене, не слід аж так розпорошувати свої сили.


Основна страва: партійні осередки.

У мене, якщо чесно, зараз ще немає зараз чіткого бачення, якими ці осередки можуть бути. Чи ми матимемо 15 осередків, по одній на кожну область, чи 5, розділивши країну на регіони — пропоную розглянути кілька варіантів.
Отож, 15 областей. Партійний осередок очолює «ключовий» кандидат від партії на цю область. Завдання кандидата — моніторити появу новачків і призначати їм ментора (про менторів пізніше), отримувати на руки/купувати і розподіляти квитки, взяти з майбутніх виборців урочисту клятву проголосувати на наступних виборах як годиться і підтримати, за потреби, «другорядного» кандидата. Набравши 30-40 виборців на регіон, такий кандидат припиняє залучення нових виборців, і весь надлишок переадресовує в анти-ТО групи чи в регіони, які мають проблеми з наповненням (підозрюю, мало хто з українських новачків буде реєструватися в Придністров’ї чи Кишиневі). Також лідер партії видає їм частину партійного списку, який ці кандидати власноруч опрацьовують листами.
Перевага цієї структури у її відносній простоті, але така структура більш вразлива. 15 дисциплінованих виконавців знайти важче, ніж 5, а лідеру партії (чи хто цього разу координуватиме вибори) — справжнісінький pain in the ass упорядковувати звітність з 15 джерел. Ну і, звичайно, прошу всіх пам’ятати, що ми ходимо по тонкому лезу — злив у одному регіоні може привести до результату 19:21 не в нашу користь і зливу всіх виборів.
Другий варіант — розділяємо еУкраїну на 5 частин. Робота та сама, тільки тепер над 3-4 регіонами є такий собі über-координатор, що наповнюватиме свій пул виборців до 100-120. Якщо він візьме собі у помічники «ключових» кандидатів із підконтрольних йому областей, може вийти такий собі мікс двох систем — кожен кандидат працює над своєю областю, а лідер партії має картину по п’ятьом потокам, а не по 15.
Особисто я схиляюсь до другого варіанту. Тож далі, у викладі своїх думок я візьму за основу його.

Отож, ще раз: наступного тижня (приблизно 1 вересня, щоб у всіх був час на самовисунення) у лідера партії буде затверджений список 14 «ключових» кандидатів по всіх областях, і ще двох від Донбасу. Потім ми ділимо країну на 5 (наприклад, Донбас — Слобожанщина-Запоріж� �я-Крим — Бессарабія-Південна Бесарабія-Кишинеу-При дністров’я — Північна Бесарабія-Поділля-Пол ісся — Волинь-Галичина-Закар паття-Буковина) і призначаємо відповідальних (über-координаторів, як я їх вже називав) за кожну частину. Відповідальні разом з «ключовими» самостійно організовують рекрутерську роботу на місцях, зокрема:
— Спам призначеної частини партійного списку.
— Виловлення в своїх регіонах новачків і нав’язування їм менторів (в тому числі і новачків з низьким wellness’ом — вони будуть вдячні, коли їм хтось допоможе підняти рівень життя)
— Постійна агітація на кожному кроці
— Ведення списків «своїх» виборців (лідер партії буде стежити, щоб ніякий виборець не засвітився ніде двічі)
— Отримання квитків і їх розподілення заздалегідь.

Результат — 100-120 виборців у кожного über-координатора станом на, скажімо, 22 вересня, про що він і звітує лідеру партії. Згодом лідер партії розподіляє ще десяток кандидатів у конгресмени, які місце у конгресі заслужили, але весь місяць займалися іншими справами, крім залучення і організації голосів (а інші справи ще знайдуться, ще й як!).
16 охочих (а з них 5 «найбільш охочих»), думаю, знайдуться вже зараз. Як на мене, їм не треба вже зараз мати підтримку в 10 голосів — для набору такої підтримки потрібен час, нехай одразу починають працювати. Єдине, що треба вимагати від кандидата — постійної роботи, віддачі, і результату, скажімо, за тиждень. 8 вересня провести «іспит» — і якщо кандидат не набрав 15 голосів за тиждень, то обов’язково знайдеться ще один охочий, якому не знайшлося місця серед цих 16-ти.


Приправи: анти-ТО

Отож, сіль всієї виборчої кампанії. Думаю, всім зрозуміло, що ці самі über-координатори зранку 26 вересня будуть дуже зайняті на виборах. По-перше, зранку 25-го їм треба буде скласти списки ворожих кандидатів на підконтрольній їм території. А 26-го, починаючи з 9 години ранку, вони шлють лідеру партії (або координатору по анти-ТО, якщо це буде окрема людина) запити у вигляді «хх-регіон, хх-кандидат, потрібно 3 голоси». А лідер в чаті анти-ТО роздає команди: «Шевченко, Коваленко, Бондарчук, на вихід. Їдьте туди-то і голосуйте так-то».
Анти-ТО слід набирати так само як і команди по областях — спам, розсилки, реклами збоку, задушевні бесіди... Хіба що, можна запропонувати анти-ТОшникам бонус — зброю, чи 10 гривень, чи ще щось. Хай знають, що захищати Україну не тільки престижно, але й корисно.
Звідки бонуси, спитаєте ви? Зараз ми підходимо до фінансування. Клацніть внизу посилання на 2 частину 🙂