Інтерв'ю. Розмови з співвітчизниками.

Day 1,899, 09:53 Published in Ukraine Romania by Dmotri

В мене на інтерв'ю Alexander the Conqueror одноразовий конгрессмен країни, 2 рядок у нац. рейтингу. http://www.erepublik.com/uk/citizen/profile/4400927

Розпочнемо. Як завжди починаю банально. Хто ти в РЛ, хто запросив в гру?

Привіт. Звати мене Олександр, мені 24 роки. У рл навчаюсь в аспірантурі Вінницького національного технічного університету по напрямку «лазерна та оптико-електронна техніка», заробляю з інтернет проектів та невеличких стартапів. Займаюсь нумізматикою та мрію в майбутньому відкрити свій антикварний магазин, по трошки рухаюсь в цьому напрямку. Займаюсь музикою, був учасником декількох альтернативних гуртів… електроніка, клавіші, семплінг. Затятий рибак, займаюсь англійським карпфішингом, полюбляю мікроджиг. В гру прийшов сам, хотів подивитись геймплей гри, шукав ідеї на полі онлай ігор. Зачепив елемент манчкінства, циферок, бонусів і тд. А потім війна з еросією, на битви дивився, як на футбольний матч. От і лишився)


Як змінилась еУкраїна з часів вашого початку гри?

Дуже змінилась. Коли я починав грати, система таборів вже набрала обертів, протистояння було на рівні проеденівців та співчуваючим за феніксом. Зараз ситуація зовсім інша, на мою думку процес формування коммюніті перевалив за екватор. Ми маємо російськомовних націоналістів, анархістів, відвертих русофілів, націоналістів полонофілів, українських українофобів, лібералів, неонацистів, комуняк і тд. по РЛ переконанням, які адаптуються під ігровий політичний устрій. Несуть з собою комплекси, нереалізовані проекти, ідеї та мрії. Кінцевого дозрівання есуспільства ще треба чекати і чекати. Хоча я собі пообіцяв не вникати в наше болото) Поверну відповідь у більш правильне русло.

Я не застав «тієї» ерепки по якій плакали олдфаги коли я тут з’явився. Зникла економічна стата, голд плавав з 90-300-600-1500-2000-3000-і до сьогоднішніх показників. Змінився військовий та економічний модуль, зникла Лана. Змінювався інтерфейс, система спілкування, але ігрова динаміка та геймплей лишились вцілому без змін. З того часу, як я тут, гра не досягла попередніх показників по відвідуваності, але фінансову віддачу від проекту рудміни налагодили непогано і я їх розумію, зовнішні інвестиції треба відбивати.

З якого ти міста, чи відбуваються сходки гравців?

Проживаю у місті Вінниця, я двічі намагався організувати, у всіх не вийшло влітку. Фауст, чинний президент, зібрав давненько аж 3 людини, нажаль я був на корпоративі. Зараз у нас є свій вінницькій скайп-чатик, щось там по трошки домовляємось)


Вінницький фонтан


Готель «Савой», будівля Кабінету Міністрів в тимчасовій столиці УНР - Вінниці


Центральна вулиця міста, вулиця Соборна

Як я бачу ти одинажди був конгрессменом, що за часи були, від якої партії тоді був?

Так, було діло був в конгресі від МПУ. Це був період коли я вивчав ігрову механіку. Саме десь в цей період був президентом партії, подивився на політради, міжпартійні чатики і тд. Це все для мене жахливе нудотство, мені не вистачає динаміки, хоча багатьом це цікаво. Довго носив в собі ідеї консолідації на політичній\безполітичній основі, але нажаль це не реально. Старі динозаври сидять на свої сідалах та давлять нубів авторитетом, сіючи в їх головах свою правду. А ще багато хто отримує фан від суперечок в країні, це нормально бо це гра, але мій фан – перемоги еУкраїни та її окупаційна політика). Нажаль цього нема, то і я мало фанюсь тут) Качаю персонаж та туклікаю, завжди мав купу ідей, але не маю змоги за них братись, вів колись непоганий гумористичний проект, але і на нього забив. Рл забирає весь час і свої пристрасті та захоплення я ніколи не проміняю на онлайн іграшку.

Як ти ставишся до розмов, що до виходу України з едену?

Погано. Суть не в Едені, а в стосунках. Еден ще живий, але ракова пухлина росте. Якщо ми правильно себе представляємо та свої інтереси, вміємо йти на дипломатичні поступки вимагаючи це і від партнерів – тоді ми будемо комфортно почувати себе в будь якому альянсі, вихід з ЕДЕНу нічого не змінить, зміниться абревіатура та склад країн, але лишиться старий антикварний стіл, де кожен учасник буде мати свої інтереси і бажання.
На мою думку процес старіння дерева почався після довгих та виснажливих пріоритетних битв на користь еХорватії та еРумунії. Саме на них працював альянс. Величезним ударом для дерева був Болгаро-Турецький конфлікт. Країна яка нам довго допомагала – втратила довіру через свої амбіції, а країна в якій у кожній статті була згадка про наших жінок та дівчат, які чудово проводять з ними час – стала союзником. Нажаль еУкраїна одна з перших кинулась в обійми старому ворогу.
До чого я вів…відсутність принципової державної політики у зовнішньополітичному векторі. Одні бажають швидко пристосовуватись до нових умов, змінюючи себе та друзів, інші бережуть сформовані відносини, цінують історію та намагаються зберегти її.

Є якийсь гравець котрий був, чи є для тебе іделом у грі?

Ухти яке питання) Нажаль такого не було, але подобається гумор Сунчая, Швейка, Арка, вміння висловити думку у Засновника, Крука, Ненька, авантюризм Сірка, Імама, самозакоханість Ксенона, Тарасія, Мішелки, експресія Вальза, іншопланетність ГутВіви…. Багато цікавих людей, всіх і не згадаю…

Яка в тебе думка, що до окупації наших земель?

Окупація – це застій в розвитку, ігрова механіка фактично та сама, але депресивність цієї ситуації впливає на новачків та на загальні настрої. Я впевнений що всі б ми хотіли пройтись по чужим краям, це ж гра в «війнушку і пекалі», а вже потім в політику та економіку.

Як же я переживав в перші дні гри коли ми програли битву еросії… насправді це було дуже щиро та купа адреналіну) А потім…а потім випили, відновлення, випили, походи, знов випили… Ця циркуляція вже ніяк не впливає на моє сприйняття гри і це погано напевно… Але коли є перемоги, ті почуття, які відчуває новачок – можуть надовго його тут залишити і з його допомогою творити нові звершення.

З якою би ти країною хотів бачити нашу е-неньку в союзі?

Стандартна відповідь – Білорусь, Аргентина, Китай, Ірландія. Мені цікава утопічна ідея про союз слов’янських країн без еРосії, але реалії зовсім інші. Ми як і в РЛ на перехресті світів, на шляхах куди дивиться імперське та шовіністичне око ворога. У всіх сусідів, крім еБілорусі є територіальні інтереси, як в РЛ так і в грі щодо наших земель. Треба це сприймати адекватно і не тикатись між обіцянками потенційних ворогів, а будувати військову машину, з якою хочуть працювати інші та яка може постояти за себе. Всі інші шляхи розвитку – патологічні, історія показує що всі дипломатичні домовленості рано чи пізно зникають, якщо ти в чиємусь колі інтересів.
Дякую за запитання)