Похід мармаросами 14-16 серпня. Фото.

Day 4,655, 03:56 • Published in Ukraine Belarus • by vechno7f

Доброго часу доби.

До вашої уваги стаття про наш похід Мармаросами 14-16 серпня 2020 року.

Стаття про захід: Йдемо на Мармароси

Отож, читаємо, періодично дивимося фото з нашого походу і шкодуємо що не пішли з нами.

Дійові особи:
Full of Zen
viter.
Stribozh

День 1.
Зустріч, Ялинський водоспад. Ночівля в лісі.

Зустрівшись десь у 8:00 14 серпня у с. Ділове та отримавши дозвіл на прохід в прикордонників ми вирушили у свою триденну мандрівку.



Перші декілька кілометрів дорога була спокійна та без перепадів. Фактично йшли селом повз будинки інколи зупиняючись що б підібрати щелепу від краси, що нас навколо оточувала.





Далі було дві перевірки наших документів на шляху до нашої першої цілі - Ялинського водоспаду. Попри наявність у нас карти та все ж ми запитали найкращий маршрут на водоспад у вусатого дядьки коло шлакбаума. Впринципі він нам все вірно сказав, то ми його зрозуміли не так. Одним словом, на водоспад ведуть дві дороги по тому маршруту, що ми йшли, це пологий і довгий та швидкий але з агресивним набором висоти.

Ми мали йти собі спокійно по пологому але трішки профукали поворот і зрозуміли це коло повороту на агресивний захід на водоспад. Вирішили що все ж підемо ним бо очі хотіли краси а 5 точка - пригод.

Сам підйом за моїм особистим рівнем складності мав 6/10. При тому всьому, що Я та Full of Zen по незнанню маршруту та часу сходження пішли до водоспаду з рюкзаками а Stribozh (мудрий чоловік) зоставив свій десь у кущах на початку.

З передихами весь підйом у нас зайняв десь 1.5 години але краса від самого водоспаду та місця де він є зоставила у мене дуже позитивні враження. Однозначно рекомендую сходити до нього та насолодитися бризом після важкого підйому.



Спустившись з водоспаду, трішки відпочивши пішли до наміченої ночівлі на лисячій полонині. Маршрут для мене був складний через те, що я дійсно не звик так ходити, оскільки відпочивав таким чином у Карпатах перший раз та трішки відставав. Хоча навіть попри це ми не дійшли до самої полонини реально метрів 500 та заночували в лісі, перед тим гарно поївши та вжухнувши за знайомство.

В загальному на моєму крокомірнику було більше 36.000 кроків, а тому десь 20-25 км. за перший день ми пройшли.
День другий.
Ранок в лісі. Полонина лисяча. Піп. Іван Мармароський. Дощ.

Підйом у наметі в лісі, під спів пташок та загальний капець у м`язах це щось.





Поснідавши та зібравшись ми вирушили далі по своєму маршруту.

Вийшовши через 15 хвилин з лісу ми зайшли на невелику поляну де цієї ночі ночували стадо овечок. Лягавши спати це стадо чули, як і чули пса котрий ганяв по тій галявині тих овечок.

І нарешті нашим очам відкрилися гори, деякі з котрих вже були знизу нас.



Далі був набір висоти і нашим очам відкрилася полонина Лисяча.



На полонині стояв табір туристів та був один будинок в котрому варили овечий сир.

Далі пішов сам підйом на гору Піп Іван Мармароський. Краса маршруту на гору може зрівнятися зі складністю моїми очима, як новачка в походах карпатами.











Підйом доволі агресивний та доволі різкий. Але знову ж, краса яка відкривається з кожним набраним метром заставляє тебе йти далі до цілі попри втому.







Пробувши на вершині приблизно годину ми побачили, що на нас суне хмара, треба спускатися. Спустившись до підніжжя гори нас накриває добротний дощ. Пройшовши десь з 5 км по траверсу з гори вздовж кордону з Румунією ми знаходимо місце, де можна переночувати. Дощ дав нам часу поставити палатки але не дав часу спокійно поїсти, їсти довелося в палатках. Згодом він знову перестав і вночі було спокійно.



День 3. Спуск. Дорога додому.

Вставши зранку десь о 8 ми зрозуміли, що знову йде якась хмара і потрібно встигнути хоча б скласти палатки. Склалися і навіть спокійно змогли поїсти, дощ не впав.

Вийшли ми десь в пів 10. Спокійно йшли не спішили оскільки запасу часу нам всім вистачало та ще й встигали милуватися красотами Мармарос. А після дощу гори парували та давали нам гарні краєвиди.





Далі ми зайшли вже в ліс на сам спуск, спочатку дорога була не сильно важка, і йшли немов гуляючи по парку. А далі почався суцільний скид висоти то на тому скиді нам було вже не до краси, оскільки втомилися ми там знатно.



Спустившись ми перекусили, перевдяглися та пішли до початкової точки походу в с. Ділове. Далі мене підвезли до Рахова на потяг де по дорозі ми ще заскочили на географічний центр Європи.







Ось такий у нас вийшов триденний похід. Кусайте лікті хто був не з нами оскільки вражень, що ми набралися і пригод, що з нами сталися у тому поході нам вистачить ще на довго.

Хлопці, дякую за компанію. Був радий зустрічі. Неодмінно телефонуйте, якщо десь надумаєте йти ще.

viter.

Шаути:

Похід мармаросами 14-16 серпня. Фото.
https://www.erepublik.com/uk/article/-14-16--2722412