[Пекельна кухня] Продовження дедлайну

Day 4,884, 02:28 • Published in Ukraine Ukraine • by UkrFloppa De Elite

Шалом, православні!

У нас вже зголосили свої заявки 3 конкурсанти - Піонером був Puzlk з пиріжками, одразу завоюввавши схвалення публіки, потім за ним підтягнувся Ядерний вітер з чудесами в горнятках і Квазаза приготував рататуй, щоб у всіх ріс х... апетит (пардон, не міг втриматись від цього оригінального каламбуру)




Якщо хтось не зрозумів про що йдеться мова, і не розуміє, чому раптом репа перетворилася на кулінарний блог, ось стаття про конкурс. Кому лінь читати - дуже просто, постите статтю про те як ви готували якесь їдло, отримуєте шанс виграти щось невідомо що (хоч в мене вже з*яивились кілька ідей). Обіцяла ще взяти участь Полтавка, і ще десь в коментах хтось писав що прийняв виклик - тому я продовжую термін подачі заявок на конкурс до кінця наступного тижня. В понеділок-вівторок видам статтю з голосуванням, де ви обиратимете свого улюбленця.


А тим часом, мені згадався один епізод з "Трьох в одному човні":

"Ми блукали по мальовничому Соннінгу десь із годину чи близько того, а потім, оскільки було вже надто пізно, щоб минути Реддінг, ми вирішили повернутися на якийсь із островів біля Шиплейка і зупинитися там на ніч. Коли ми туди дісталися, було ще досить-таки рано, тож Джордж запропонував скористатися чудовою нагодою і влаштувати собі вишукану смачну вечерю. Він сказав, що покаже нам, які кулінарні дива можна створити на березі річки. З овочів, із залишків холодної яловичини і взагалі з усього, що лишилося, Джордж запропонував приготувати ірландське рагу.

Пропозиція видалася нам чудовою. Джордж назбирав дров і розпалив вогонь, а ми з Гаррісом взялися чистити картоплю. Я ніколи не думав, що чистити картоплю настільки складно. Більш кропіткої справи мені робити ще не доводилось. Почали ми дуже весело, я б навіть сказав, грайливо. Але вже після першої картоплини від нашої бадьорості не залишилось і сліду. Що більше ми її чистили, то, здавалося, більше лушпиння на ній лишалося. Коли ми нарешті обчистили все лушпиння та вирізали всі вічка, картоплини не лишилося, принаймні те, що лишилося, не заслуговувало на жодну увагу. Джордж підійшов, поглянув на неї — вона була завбільшки з квасолину — і сказав:

— Е-е ні-і, так не піде. Це — марнотратство. Її треба шкребти.

І ми почали шкребти. Але це виявилося ще важче, ніж чистити. Картопля ж буває найнезвичайнішої форми — з випуклостями, наростами, впадинами. Ми працювали без упину двадцять п'ять хвилин, і все, на що ми спромоглися, було чотири картоплини. Тоді ми запротестували. Сказали, що потім нам ще до ночі потрібно буде відшкрібати самих себе.

Я ніколи й гадки не мав, що від шкрябання картоплі людина може так забруднитися. У це важко повірити, але з тих чотирьох картоплин було стільки лушпайок, що вони вкрили нас із Гаррісом по самі вуха.

Така от економія і заощадливість.

Джордж сказав, що це смішно — готувати ірландське рагу з чотирьох картоплин, тож ми взяли їх з півдюжини, чи може трохи більше, вимили їх і вкинули, не чистячи. Ми також поклали туди капустину та всипали з ґалон гороху. Джордж усе це перемішав і сказав, що, як на нього, то трохи рідкувате. Ми вивернули все з кошиків, зібрали все, що ще не з'їли, і кинули до нашого рагу. Вкинули ми туди і половину пирога зі свининою та шматок холодного бекону. Потім Джордж ще знайшов півбанки консервованого лосося і також вивернув його в казан.

Він сказав, що великою перевагою ірландського рагу є те, що можна позбутися багатьох непотрібних речей. Я виловив із кошика кілька надбитих яєць і долучив їх до справи. Джордж зауважив, що це додасть густоти підливі.

Я не пам'ятаю, що ми ще туди додавали, знаю лише, що не пропало нічого. А ще пригадую, коли вже страва була майже готова, Монморенсі, який з надзвичайною зацікавленістю спостерігав за всією процедурою, серйозно над чимось замислившись, розвернувся і кудись пішов, а за кілька хвилин повернувся з мертвим водяним щуром у зубах, бажаючи представити його як свій внесок до загальної справи. Чи то він хотів поглузувати над нами, а може його бажання було щирим — цього я сказати не можу.

Ми засперечалися, чи варто долучати щура до справи, Гарріс сказав, що, на його думку, все буде чудово, і коли все змішується докупи, то кожна дрібничка йде тільки на користь. Але Джордж був більш консервативним. Він сказав, що ще ніколи не чув, щоб ірландське рагу готували з водяних щурів, і виключно з міркувань безпеки він не бажає експериментувати.

Гарріс сказав:

— Якщо ти ніколи не будеш пробувати нічого нового, звідки ти знатимеш, яке воно? Саме такі люди, як ти, і стримують світовий прогрес. Згадай того чоловіка, що вперше скуштував німецьку сосиску!

Наше ірландське рагу вийшло на славу. Я ще ніколи не отримував такого задоволення від їжі. Усе в ньому було таке насичене і таке пікантне. Старі повсякденні страви нам усім вже приїлись, а тут… Який аромат, який смак! Не зрівняти ні з чим у світі.

Окрім того, воно було дуже поживним. Як сказав Джордж, чого там тільки не було. Щоправда горох із картоплею могли б бути трішки м'якшими, але у всіх нас були міцні зуби, тож ми не дуже цим переймалися. А підлива! Це була казка. Можливо, трохи загуста для слабкого шлунка, але яка ситна!"
UkrainianBigFloppa