Продовжуєм іти на власний Еверест!

Day 3,519, 08:47 • Published in Ukraine Ukraine • by Horytsvit

Вітаю друзі!

еУкраїна сьогодні переживає нелегкі часи. Наша територія повністю окупована ворожими країнами, і ми поки що не в змозі дати їм гідну відсіч. Але всьому свій час, я переконаний, що і на нашій вулиці наступить свято, і воріженьки наші згинуть (самі знаєте як 🙂 )

А поки хочу поміркувати чи варто нам дуже засмучуватись (чи тим більше, робити трагедію) через такий стан речей... Впевнений, що не варто.

Так, більшість з нас не вкладає реальні бакси у цю гру, так як це роблять американці і компанія. Але я переконаний, що цього робити і не потрібно. За сьогоднішніх умов, в яких опинилася наша країна, якщо є лишні реальні кошти, то їх є куди подіти, і окрім гри. Повторю свою давню думку, що власники могли б придумати інший вид доходу, ніж продаж додаткових привілеїв гравцям. Тоді гра б стала дійсно безкоштовною, і країни опинилися б в рівних можливостях. Є ігри, які так і роблять, і у них це досить непогано виходить. Але це так, між іншим.

Я дуже поважаю гравців, які проводять за нашою грою багато часу кожного дня. Ви цвіт нашої еНації. Ми обираємо вас в парламент, уряд, президентами. Від вас залежить як і куди нам рухатись далі.

Але я також твердо засуджую будь-які образи чи просто зневажливе ставлення до гравців, які в силу різних обставин не можуть приділяти багато часу цій грі (так звані туклікери). Однак і розпрощатися з нею не хочуть, кожен через свої власні причини. еРепка дуже часто рекламується в інеті як гра для якої достатньо 10 хвилин на день. Звісно багато хто ведеться саме на це, тож нічого дивного, що потім людина досить довго витрачає саме стільки часу і не більше. Також додам, що будь-який туклікер, досхочу натуклікавшись, з часом може стати отою елітою, про яку я писав вище, коли в нього з'явиться можливість більше уваги приділяти грі.

І насамкінець, стосовно нашого місця у цьому еСвіті. еУкраїна далеко не новачок, нас знають, про нас говорять і пишуть, нас поважають. Ми можемо похвалитися великими битвами як виграними так і програними (але з честю і гідністю).

Тож нам не потрібно опускати руки, а продовжувати грати чесно, бути вірними союзниками для тих хто цього заслуговує. А головне відкинути зайві амбіції та бути разом, і старатися по максимуму робити для України все що в наших силах.

А поки що, закінчу словами усім відомого гурту:

І може наші очі
Роз'їдає дим -
Та ми не помічаєм,
Бо вогонь - наш побратим!
Наші очі заливає піт;
Та ми не закриваєм їх
I дивимось на світ!
І далі йдем, вперед!...

Йдімо далі разом, до спільної мети!
Слава Україні!