Економіка ерепаблік. Частина І. Фінансові потоки.

Day 1,398, 08:33 • Published in Ukraine Ukraine • by jar4yk

Так-так, економіка існує, як би там не кричали рудміноненависники про її вбивство. Тільки от існує вона у вигляді не вільного ринку, а адміністративно (рудміністративно?) регульованого.

Отже, який вигляд має зараз економіка ерепи? Це я й хочу описати у циклі своїх статей.



Для початку проаналізуємо притік голду та валюти в гру і їх виведення.





Це все значне, що я згадав. Якщо ви нагадаєте мені ще важливі елементи, буду вдячний.
Отже, що нового змінилося в потоках голду після нововведень у грі у стилі ферми? Грубо кажучи – нічого. Медальок стало більше, але зміна ця незначна з погляду потоків голду.
У схемі потоків валюти ж відбулися кардинальні зміни. До згаданих змін, на скільки пам’ятаю, валюта вводилася виключно шляхом емісії (випуску Центробанком 10000 грн за 50 голд, що зараз є абсолютно недоцільним і невигідним) і жодним чином не виводилася.

Основна річ, яка змінила життя ерепівської економіки – введення рудмінами бай-бота для регулювання перевиробництва.

Усі кричали про перевиробництво ще у старішій версії гри, коли компанії куплялися лише за голд. Пам’ятаю, як тоді тисячні заявки на продаж зерна висіли недоторканими по ціні 0,07 грн. Таких заявок бувало на 20 і більше сторінок. І тут рудміни провели реформу, коли, наприклад, для вироблення булки ку1 стало потрібно не 5 одиниць зерна, а 1, також було змінено базовий обсяг виробництва фірм. За цю ніч реформи рудмінський бот викупив увесь ринок зерна за старими цінами, і ринкова ціна почала формуватися заново, набравши сучасний вигляд. Те ж відбулося і з металом, але я тоді мав тільки 2 зернові і ку1 булочну, тому спогади залишилися саме про це🙂



Далі дія бай-бота рудмінів була чітко помітна при виведенні з гри таких елементів, як, наприклад, квитки. Тут знову був застосований бай-бот, який скуповував ці квитки часто по значно завищених цінах. Пам’ятаю, як я радів, коли викупив квитки ку1 по 20 грн, а згодом скинув бай-боту по 60.

Після таких маніпуляцій рудмінів у економіку кожної країни хлинули потоки «друкованої» валюти, які обвалювали курс валют щодо золота. На початку цього року ще, пам’ятаю, курс голда до гривні становив 60 - 80 грн за голд; при виведенні з гри квитків, будинків, госпіталів, захисних систем – біля 250-300 грн. Зараз який курс – самі бачите.

Побачили, мабуть, рудміни, що вічно так тривати не може, і ввели спосіб виведення валюти з гри, щоб вона не чинила тиск на голд. Стало можливим відкривати фірми за валюту, потрібно для цього спочатку купити землю – теж за валюту. РВ стало можливим теж піднімати за валюту. Але оскільки при таких обставинах не уникнути того ж перевиробництва, рудміни стали знову використовувати бай-бота для викупівлі надлишкових товарів. Це, в свою чергу, веде до емісії (випуску) рудмінівської валюти. От таке замкнуте коло отримали🙂



Щоб не робити надто великої стіни тексту саме тут, у наступних частинах статті я напишу:
- про переваги і недоліки низького курсу валюти відносно голда;
- про рудмінівського бай-бота і можливості його експлойту як окремими гравцями, так і державою загалом.

Кожна частина статті буде в дечому базуватися на попередній, тому прошу починати критикувати вже зараз, щоб я міг внести корективи у свої роздуми🙂