[CP] Референдум про скасування позаблоковості України. Опитування.

Day 4,339, 03:53 • Published in Ukraine Ukraine • by President Ukraine


Отож, новий уряд починає свою роботу. І першим кроком в цій каденції буде проведення загальнодержавного опитування, для того, аби визначити ситуацію станом на зараз, оскільки з минулого пройшло вже досить багато часу і обставини змінилися.

Опитування перш за все стосуватиметься зовнішньополітичного курсу нашої країни і питання про початок вступу в один з існуючих альянсів (без одночасного обрання в який саме) матиме силу референдуму. Чи потрібно нам вступати в союз, чи треба лишитися позаблоковою країною? Який з союзів може стати нашим орієнтиром, куди ми можемо рухатися разом, як країна? Кого ми вважаємо союзником? Які тренувальні війни залишити, а які варто закрити і чому?

Я дуже сподіваюсь, що ми можемо спокійно і цивілізовано обговорити ці питання, не перетворюючи це на черговий срач. Аж надто поняття участі в альянсах.

Тому, перш ніж перейти власне до самого опитування, я хочу запропонувати максимальну вижимку конкретних фактів і конкретної інформації для роздуму і порівняння.


Почнемо з того, що в наших реаліях можна розглядати 4 альянси: Астерія, Гідра, Код та Пасифіка – та позаблоковість, або як її частіше називають нейтралітет. Чому саме ці чотири? Тому що вони або мають прихильників всередині країни, або розташовані в безпосередній географічній близькості до України. Підемо за алфавітом.


Астерія
Астерія була нашим зовнішньополітичним орієнтиром впродовж тривалого часу, а саме після фактичного розвалу Синдикату. Україна притримувалася про-Астерія курсу після АС США на наші регіони, з яким на допомогу нам прийшли Македонія і Болгарія, остання є членом альянсу і була нашим тривалим ТВ-партнером до подій на початку року і частково взяла участь у них, заблокувавши взяттям Тавриди атаку Туреччини, з якою тодішня влада хотіла відкрити ТВ. Хоча опосередковане втручання опозиції в цю подію було, битва тоді була віддана фактично без спротиву з української сторони.

Не так добре сприймається участь в альянсі Румунії, з якою в нас радше дипломатично-сусідські відносини нейтрального характеру, оскільки більшого не дозволяє суспільна думка про Румунію – в останньому опитуванні вона піднялася до нейтрально-упередженого рівня. Не допомагає і нещодавнє захоплення української Буковини в ході ТВ, коли румунська опозиція влаштувала демарш, жертвою якого на той раз стала саме наша ТВ.

В альянсі також присутня Сербія, з якою у нас давно не було дипломатичного контакту, та Іран, в якому до війни між Астерією і КОДом знаходилися наші заводи. Силами одного з наших міністрів закордонних справ, який нещодавно залишив гру, Іран залишився з не найкращими спогадами про нас. Решта учасників альянсу для нас переважно нейтральні, а географічно Україна здебільшого оточена представиками і союзниками блоку, з деякими винятками.

Що стосується війни, то однозначно перевага була не на боці альянсу. Ба більше, битви тривають і досі. Театр бойових дій, що розгорнувся нині на Балканах, дуже заплутаний і надзвичайно важкий, і стратегічне планування на рівні альянсу дається нелегко і забирає багато зусиль, про що у своїй свіжій статті пише президент і диктатор Болгарії, а за сумісництвом головнокомандувач Астерії Rand Al Cauthon

Астерія втратила двох членів, Китай та Словенію (яка і досі ігнорує наш уряд, коли мова заходить про повернення податків), а позаблокові про-Астерія країни обирають зміну курсу на сильніший про-Код, аби вберегти себе від випилу, в якому нещодавно опинилася Астерія. В такому розкладі подій, альянс готовий прийняти в свої лави тих, хто після його нищівної поразки все ще хоче бути частиною союзу і брати активну участь у війні, навіть під загрозою випилу, в списку таких країн може бути і Україна, якщо виявить таке бажання. Невідомо, чи зможе Астерія повернути ініціативу на свій бік, але однозначно наголошує, що попри все “зрадники помруть наодинці”.


Гідра
Згідно з результатами попередніх опитувань, наше суспільство має найбільш позитивне загальне ставлення саме до членів Гідри – вони входять в шістку країн, яким у нас довіряють найбільше і поступаються іміджем лише Тайваню.

Гідра – невеликий і відносно новий альянс. Країни з актуального її складу були або досі залишаються нашими ТВ-партнерами: найтривалішій ТВ, з Латвією, в листопаді виповниться вже 2 роки. За цей час латвійська ТВ встигла видозмінитися з класики на регіонах Латвії на пінг-понг з естонського регіону, після чого переїхати вже на наші землі.

Війна між Кодом і Астерією не пройшла непомітно для Гідри, яка приймала участь (і досить активно на самому початку) у бойових діях на астерійській стороні. Після програшу, Франція, якій Україна в період диктатури намагалася надати допомогу, провівши, на жаль, невдалий десант проти Кіпру в Австрії, прийняла рішення здатися і вийти з Гідри, фактично ставши про-Код країною, кілька слів про це були присвячені у вже згаданій статті Rand Al Cauthon’а. Відчутні наслідки і для Македонії, яка разом з Болгарією і досі не може повернутися на свої корінні регіони на Балканах.

Македонія, а також Литва безпосередньо беруть участь у спільній операції з Астерією, що триває на півострові. Гідра, як і Астерія, також зацікавлена у активній підтримці нового члена союзу, яким можемо стати ми. Вимога для вступу єдина: потрібно воювати, і воювати не між собою – альянс і досі вбачає в нас союзну країну, навіть попри відверто недипломатичну мову вже покинувших цей Новий Світ українських міністрів раніше цього року, і не раз висловлював свої побажання стабільності нашому суспільству.


КОД
Поява КОДу стала неочікуваною подією. Вже від самого початку було зрозуміло, що сили новоствореному альянсу не бракуватиме. Чергова світова війна це лише підтвердила – новий альянс не відчуває проблем ані з дамагом, ані з координацією.

За час існування альянсу він лише набирав учасників і союзників. Країни якщо не вступали в союз, то вирішували змінити свій курс на про-КОД, аби гарантувати собі цілісність на мапі. Серед останніх могла опинитися і Україна, що остаточно поглибило кризу в нашому суспільстві, викликавши супротив проастерійської частини країни, яка протягом тривалого часу вела зовнішню політику в напрямку Астерії та Гідри.

Склад КОДу для України об’єктивно неприємний. Перш за все можемо спостерігати тут США, які не так давно, весною 2016, провели АС проти нашої держави, успішно висадилися і, в результаті боротьби, нав’язали нам ТВ. Тут же, або в союзних до КОДу Андах, більшість складу колишнього Синдикату: Аргентина, Чилі, Греція, Хорватія та Туреччина, які залишилися осторонь американсько-української війни. На початку року з усіма цими країнами, окрім Греції, уряд UkrainianBot’a, який вже залишив гру, намагався відкрити ТВ, оголошуючи про перехід країни на про-КОД курс. Не всі ТВ відкрилися з першого разу чи надовго залишилися на наших регіонах, зустрівши супротив з боку про-астерійських сил. Сьогодні лише Чилі і надалі залишається на наших землях в якості ТВ-партнера.

Також не з першого разу відкрилася ТВ з Угорщиною, стосунки з якою в цій грі у нас не складалися з самого початку. Періоди довгого випилу наших регіонів викарбувані в історії наших відносин і пам’яті олдфагів, які і досі лишаються в грі, що значно ускладнює побудову відносин з західним сусідом для тих, хто не хоче просто так відкидати старі образи. Решта ж, загалом більш свіжі гравців, вбачає в Угорщині епік-партнера для України, якого у нас нема після закриття ТВ з Тайванем в рамках заміни проастерійських ТВ на прокодівські згаданим в попередньому абзаці урядом.

Серед інших членів альянсу бачимо Чорногорію, з якою свого часу у нас теж був конфлікт через відмову відшкодування вартості АС, яким Україна мала приземлитися на чорногорських регіонах заради ТВ. Чи був вирішений цей конфлікт – ніхто вже і не пам’ятає. Про важливіть участі Албанії в операціях КОДу і годі говорити, а до цього вони встигли особисто позаважати нам з ТВ з Мексикою (нині член прокодівських Анд) на регіонах останньої, звідки нам довелося полетіти додому через погрози Хорватії, яка на той час, мобілізувавши своїх гравців, що встигли покинути гру, завдала реваншу США: Сполучені Штати атакували Хорватію після прильоту в Україну, користуючись слабкістю хорватів. Проти Кіпру, як було вже згадано раніше, ми проводили АС.

Нейтрально-хороші відносини Україна має з Бразилією. Минулого року ми намагалися зблизитися з нею як з про-Астерією, справа дійшла навіть до МПП, однак зараз країна (в черговий раз, за що має не найкращу репутацію в світі) змінила курс на про-КОД і нібито навіть прийнята до альянсу. Саме зважаючи на добрі відносини в минулому, вже проастерійським урядом було прийнято рішення запропонувати Бразилії відкрити нове ТВ в західній частині України.

Так виглядає ситуація з найбільшим і поки що найсильнішим альянсом в еСвіті. Чи довго протримається перевага КОДу – покаже час. А чи готові вони взяти в свої лави Україну – після всього, що сталося, так і не стало зрозуміло.


Пасифіка
Альянс про який не надто часто говорять, але про який нам є що сказати.

Так, тут є Росія. Принципи формування політики в цій забавці не оминають РЖ-конфлікти між країнами. Хоча у випадку з Росією, холівари і фестивалі паління Москви були актуальними ще до того, що сталося в кінці 2013 – на початку 2014 і триває донині. Весь цей час де-факто країни зберігали статус-кво, намагаючись не взаємодіяти без вагомого приводу. Одним з таких приводів, наприклад, стала делегація український та російських ТОшерів в Молдові та Білорусі. Не те щоб за попередньою домовленістю, але обидві країни аби допомогти Молдові одночасно оголосили їй ембарго, тим самим позбавивши учасників ТО працювати на заводах на своїх батьківщинах. В такий спосіб обидві на найвищому рівні показали свою непричетність до діянь окремої групи осіб, деякі з котрих таки повернулися додому. Ну і всі пам’ятають недовготривалу ТВ в серпні місяці, яка завершилася після першої атаки, коли регіон Чорнозем’я потім взяла під контроль навіть не Росія, а Латвія, яка активно допомога Росії закриватися від Туреччини, яка напала на неї: Росія загалом проастерійська країна, в ній знаходяться заводи членів альянсу, зокрема Болгарії, позбавити ресурсів яку було стратегічно важливо для КОДу на той момент.

Але окрім нашого східного сусіда, в Пасифіці знаходиться і наш західний сусід – Польща, з якою у нас триває ТВ. Ба більше, Тайвань, який в попередньому опитуванні з величезним відривом виявився для нас топ-1 союзником, теж член Пасифіки. Хоча не варто забувати, що наші відносини помітно зіпсувалися після вже згаданого різкого згортання ТВ раніше цього року. Навіть відновивши битви, ми втратили нашого епік-партнера і наразі Тайвань влаштовує епіки з Польщею.

Доповнюють картинку Швеція та Фінляндія, з якими у нас теж було не все гладко. З Фінляндією ми мали певний епізод, коли ми займали їх регіони кілька років тому, однак про це вже ніхто і не пам’ятає. Тим більше, що кілька разів з нашого боку були десанти у фінські битви проти Угорщини, з якою сьогодні Суомі мають ТВ. Зі Швецією все трохи складніше. Останній конфлікт був під час висадки США на наші регіони, коли Швеція вирішила також полетіти на нас, але в Швейцарію, з якою на той момент у нас відбувалася ТВ, але так і не змогла приземлитися.

Загалом відносини з країнами Пасифіки залишають бажати кращого. Однак масштабних конфліктів, принаймні в останні кілька років не було. Ці країни знаходяться близько до нас (окрім Тайваню, якщо не брати до уваги існуюче ТВ). Якщо існує можливість вступу до Пасифіки, ми фактично можемо стати членами регіонального альянсу, який не сильно активний щодо світових конфліктів.

Позаблоковість/нейтралітет
Ну і тут вже буде думка, замість сухої вижимки. Ми можемо залишитися позаблоковою країною і надалі балансувати на межі двох світових сил, але рано чи пізно, комусь увірветься терпець і захочеться наших бонусів, або пройти через наші регіони до інших країн. Чи ми тоді побіжимо до іншого табору просити про допомогу? Скоріше за все. Але чи дадуть нам цю допомогу? Чи не скажуть: “А де ви були, коли допомога потрібна була нам? В кущах?” Чи взагалі у нас буде можливість просити другий блок про допомогу, якщо нас вирішать просто поділити?

Але, звісно, війна може і надалі обходити наші регіони, про нас можуть успішно забути. Тоді можна відкладати рушницю в сторону і займатися фермою. Якщо ми обираємо позаблоковість і мир, то один з варіантів розвитку скоротити видатки на військову сферу і більше роздавати заводи і ферми. Чому? Тому що нема сенсу витрачатися на зброю, яка гарантовано не стрілятиме. Ну або це буде рогатка проти винищувача, як пощастить.




Але, звісно, рішення має бути прийняте спільно. Тому запрошую всіх дорослих, зареєстрованих до 1 серпня (не включно), громадян еУкраїни до участі в опитуванні.

Для заповнення форми необхідно мати Google-аккаунт. Для того, аби ваш голос було зараховано, необхідно залишити коментар під цією статтею.

Посилання на форму: https://forms.gle/LYF2G6sznPUC21mw8

Док з відповідями: за цим посиланням

Голосування триватиме до ігрової зміни дня в четвер. Цього часу має вистачити для проведення дебатів і дискусій. Остаточні результати та їх аналіз будуть опубліковані незабаром після закриття форми.

З повагою,
Президент еУкраїни
Stormy Seabird