Join the new world

Запряг Стефко коні зрані, виїхав орати,
Я сі в хаті залишила, би усьо прибрати.
Зночи курку спорядила, чесником натерла
І цибулі укришила, майонезу вперла.

Всьо зробила до ладу - треба відпочити,
Бо як Стефко сі поверне, то мені… не жити.
Усадила 'м тую птицю тихо до духовки,
Ладно вбрала зеленинов, дала 'м пити Бровку.

Як то добре, жи весна - то мені на руку:
Стефко з Богом їде в поле, а я… до Фейсбуку.
Так сі я там почуваю, як у своїй хаті,
Таке всьо там кольорове та й люди крилаті.

Класи сиплю, всьо читаю, шо нині на днині,
Посиділа си нівроку, десь…зо дві годині.
Чую брама заскрипіла, - Стефко сі вертає,
Горіч вдарила у горло, вітер мнов здуває.

Лечу скоро я до кухні… а там - повно диму,
Вже їм Стефку догодила… у сумну годину.
Вікна скоро відкриваю, жену до півниці…
Несу бутиль свіжий з салом, цибулю та єйці.

Скоро жарю, сало шпарю, йцима поливаю
А шо хлопови сказати, то вже і не знаю.
Подививсі Стефко, збоку, на тії котлети,
Зів спокійно та пішов си, лігти на бамбетли.

Мене взяв разом з собов, а би шось казати,
Бо не міг, не то жи спати, навіть задрімати.
- Як не було у селі того інтернету,
То і кури не горіли - читала 'с газету.

І сиділа, пильнувала, коло тої пічки,
А тепер лиш у Фейсбуці до темної нічки.
Ні з ким спати, ні тулити, ні кого любити…
Так сі хоче ми шо ночи та й на звізди вити.

- Дай ми, Стефку, я ті прошу, ту святу годину,
Хтось мі видно нині врік, у ту Божу днину.
Завтра другу курку зроблю… най сі на тім стане
Як мі знов, у тім Фейсбуці, нічка не застане.

………………………………………

Ось так тепер живемо - від рана до ночи,
Де хребет вогнем пече, та вмлівают вочи,
Всьо горит, тече, втікає… чоловікам муки,
Бо прекрасна половина пильнує Фейсбуки.

Леся Утриско