Сьогодні День Незалежності еУкраїни, країні 10 років.

Day 4,244, 21:49 Published in Ukraine Ukraine by Mike Dreams
Сьогодні, 10 років тому, еУкраїна здобула незалежність. Шляхом домовленостей з Угорщиною та Румунією першим українським президентом став Danylo Halytskyj. Хоча ми отримали свого президента, конгрес залишався угорським, а з ним і закони та усі державні гроші.

Слід розуміти, що громадянства тоді не існувало, переїхав в країну = одразу можеш голосувати. Трохи компенсувалось це великою вартістю квитків.

Угорщина, найсильніша країна того часу, не мала таких топових гравців, досвіду та організованості як румуни, ба навіть мала суттєвий внутрішній срач, але після великого бейбібуму на початку 2009го вони мали суттєву кількісну перевагу. Тому вони нас ТОшили. При чому якщо румуни йшли прямолінійно, то угорці були трохи рольовиками, їхня ТО партія мала українську символіку й назву, якось типу "Злагода, надія, любов", не пам'ятаю вже.

Румунія все ще не вірила що її тривала домінація позаду і сильно переоцінювала себе. Румунія хотіла наше Поділля з найрідкіснішим ресурсом, вони раніше його довго окуповували і набудувались там. Угорщині головне було щоб Поділля не було румунським, а залізку вони мали в ХеллоКітті, де не могло бути бейбібуму, далеко впливові країни і поруч їхні раби росіяни.

Українське суспільство 2009 сильно відрізнялось від сьогоднішнього відсутністю срачів. Хоча зародились і постійно посилювались інші табори окрім United Ukraine, все було відносно толерантно, в уряд вважалось правильним брати представників усіх політсил і тому подібне.

З сьогодення це здається дуже дивним, бо там були і зміни курсу і чималі фейли. Наприклад, від попередньої влади угорських ТОшників нам дісталась війна з Румунією. Тодішня механіка гри дозволяла нападами блокувати Румунію і не боятися їх нападу, але це суттєво коштувало щодня. Данило мріяв закрити війну і жити з усіма дружньо, румуни пообіцяли що не будуть на нас нападати. Але як тільки Данило перестав їх блокувати із-за їх обіцянок і ненедходження грошей угроконгресом, Румунія напала на Поділля. Проте невстигли румуни відсвяткувати, як угри забрали Поділля собі.
Десь тут Румунія усвідомила що напряму у них нема шансів ні в ТО ні в битвах і здійснила куди дієвіший та далекоглядніший хитроплан. Під запровадження в грі громадянства кілька сотень румун взяли українські паспорти. Операція проводилась секретно, щоб аналогічно не вчинили угорці, частина новоспечених українців навіть не знали що стануть українцями, в ключовий момент Румунія віддала нам регіон і відповідно усі хто там жив отримали наш паспорт. Це були військові підрозділи і взагалі довгий час найсильніший аккаунт у грі мав українське громадянство.
Хоча румуни все-одно не мали більшості серед українських громадян, завдяки організованості їм вдалось виграти наступні вибори в конгрес. Вибори тоді були мажоритарними і якщо у населених регіонах(де госпіталь) потрібно було дофіга голосів, то у більшості регіонів могло вистачити заледве кілька. Ключове значення мав правильний розподіл голосів наприкінці голосування. Фінансування переїздів теж мало важливе значення.
Вигравши вони пішли на угоду що складуть мандати в замін на фактично прорумунський курс країни.