Лиш згорточок старого полотна …

Day 1,987, 05:02 • Published in Ukraine Ukraine • by Krutuvus

Стаття написана гравцем Batyar



Можливо ви пам’ятаєте стару народну казку, здається російську, про жовніра який зварив страву із сокири. Скупий ґазда, до якого він попросився переночувати демонстративно скиглив, що немає чим нагодувати гостя. Не біда, сказав жовнір, в мене є сокира з неї і зваримо, але водички, джерельної треба… Дав газда води. Коли вода закипіла, виявилось що треба солі, потім бараболі, потім м’яса. Смачнюща і навариста страва вийшла із сокири.
Визнаю, що дана притча, можливо і не сама вдала. Але думка про те, що окремі теми статей в ерепці пов’язані з реальним життям, зокрема культурно-історичного характеру, соціально-психологічного спрямування, політико-філософської тематики, їхні ідеї відіграють в нашому віртуальному житті, в пошуках ФАНу(синьої птиці) роль тієї сокири в їжі.



Скільки раз ми переконувалися, що ідея чи сукупність панівних поглядів (це вже ідеологія) рівноправні складові функціонування будь –якого соціуму. А значить мають свої права та обов’язки, від цього не втекти. В статтях ми не запозичуємо труднощі які походять із РЖ але в віртуальній моделі розглядаємо їх. Проте, звичайно далеко не все якісний продукт. Як і в РЖ далеко не всі вірші це поезія і звичайно не все, що написано прозою – художня література. Мабуть зайвим є нагадування, що різні статті пишуться людьми різних талантів. Проте безумовно кращими за змістовним та художнім наповненням є ті де виносяться важливі питання і розглядаються із гуманістичних ідеалів.



Ви можете зі мною не погоджуватися, але провідним питання пізнання, є відповідь на питання « Хто Я». Не заглиблюючись у чагарі різних там логій наведу кілька прикладів. Пригадуєте фільм знятий за романом Роберта Ладлема «Ідентифікація Борна». Людина незважаючи на перепони найбільше хоче з’ясувати для себе це питання. І глядачі разом з героєм фільму теж цього прагнуть. Чи Корвін, герой «Хронік Емберу» втративши спогади про те, хто він, де його батьківщина, якого він роду і племені всі зусилля спрямовує не на виживання, беззмістовне існування, а саме на з’ясування « Хто Я». Та навіть однойменний фільм з Джекі Чаном теж із цієї опери. Навіть чисто по грі як персонаж акккаунту ми невіддільні від своєї сутності в РЖ. Лише окремим вдається остаточне роздвоєння особистості. Підозрюю, що не без використання речовин. Ну є унікум який заявляв що є націоналістом в РЖ, але тут він расовий анарх. Це скоріше виняток, що підтверджує правило.
Спробуйте для себе такий експеримент. Візьміть аркуш паперу та олівець і напишіть в стовпчик категорії з якими себе ідентифікуєте, як відповіді на запитання «Хто Я ?» десь так до 10 шт. Потів зробите висновки.



Якщо порівняти за версією Юстена Гордера ( «Світ Софії») еУкраїну великим хутряним звіром, то українські енаціоналісти схожі на маленьких істот, які замість щоб зануритись поглибше у затишне хутро на кінчиках ворсинок з цікавістю споглядають всесвіт. Ми відкинили стереотипи і шаблони властиві постколоніальній державі, якою є Україна в РЖ і не сприймаємо вторинного ставлення до захисту еінтересів у цьому симуляторі суспільства. Ми не перестаємо дивуватись і вчитись. Так як вчились іноземним мовам, методам управління та кооперації будучи ув’язненими українські патріоти в Закзнхаузені, Березі Картузькій, Освенцімі, ГУЛАГу. Адже добрий майстер все життя вчиться. І я переконаний, що саме на засадах енаціоналізму постане в Ерепублік потужна держава українців як важливий фактор світової віртуальної геополітики. Думаєте розуміння ідентичності в цій грі, боротьбі націй робить слабшим?



Повірте, ми не гірше за інших знаємо, що « …. не вернуться козаченьки, не встануть гетьмани». Проте винести певне раціональне зерно для сучасного поступу ми можемо насамперед із їхньої практики.



Колись один досить мудрий чоловяга сказав : « Людина народжується без зеркала в руках» і пізнає себе, споглядаючись, як в дзеркало іншу людину. І якщо любителі історії власного народу мови та культури, національної самобутності врешті –решт находять в темах жертовністі героїв України заради майбутнього доброту, гідність, то хіба не значить це, що і в нашій еУкраїні стає більше доброти та людяності.