[CP] Заключна

Day 2,207, 07:15 • Published in Ukraine Ukraine • by President Ukraine


Вітаннячко українці!

Позаду черговий етап нашої з вами еісторії. Етап великих перемог та болючих поразок. Етап змін механіки гри, і на превеликий жаль, змін не в кращий для нас бік. Тому мені сумно, навіть не через те, що більшість моїх задумів були зведенні нанівець черговим шматком коду написаним програмістами цієї гри. Мені сумно, що нововведення тільки погіршують становища таких едержав як наша.



Ми, еукраїнці не лише знаходимось під окупацією електронної Угорщини, ми знаходимось в окупації власних чвар та нерозуміння один одного. Це одна з проблем, котру я намагалася вирішити давши можливість попрацювати в своєму уряді усім бажаючим, не залежно від політичної чи військової приналежності.Проте шанси на те, що це дасть результат в перспективі, насправді не високі, адже через РЖ обставини в нашій країні, відійшли від активної гри не лише більшість гравців мого уряду, а й загалом всієї еУкраїни. Те що сьогодні в топ-статтей нашої преси проходять видання з кількістю вотів менше 10 дуже показово.

В процесі консолідації еУкраїнців, до мене були зауваження, щодо мого небажання давати оцінку внутрішнім політичним рішенням попередніх урядів (“гроші гвардії”, “кредитна програма”) . Проте я твердо переконана, що ці теми є хибним шляхом, які приведуть наше суспільство до нових конфронтацій. Наше минуле міцно тримає нас у своїх лещатах та не дає рухатися у майбутнє. Ніхто в цій державі не вибачатиметься за свої попередні вчинки, виправдовуючи їх вчинками своїх опонентів, а ті в свою чергу посилатимуться на вчинки, що були ще раніше і т.д.. Нескінченна верениця обопільних претензій наче трясина, що безперечно матиме наслідки у майбутньому якщо не настане один прекрасний момент коли давні образи забудуться. Борсатися у цьому болоті, чи будувати відносини на твердому ґрунті, ось що є визначальним у внутрішній політиці еУкраїни.



Другим важливим кроком в консолідації суспільства, є об”єднання різних груп гравців у спільних проектах та заходах. Моєю метою під час своєї каденції, було створення єдиної програми підготовки бійців та організація спільних для різних груп мю бойових операцій не лише в Україні але і за її межами. Проте голий ентузіазм не надто ефективний в лавах українців. Тому забезпечення стабільного фінансування державних проектів для мене було ключовим завданням у цьому місяці.

Хочу подякувати міністру економіки, за той ентузіазм з яким він приступив до своїх обов’язків, та за те що встиг зробити. Дуже шкода, що його праця, а разом і з нею мої задуми були перекреслені змінами через які нам довелося фактично перекрити надходження до бюджету. Сьогодні надходження до бюджету становлять в середньому 400 грн в день, що вистарчить нам на 1 МПП в місяць, що безумовно ставить нас у дуже складне становище. Тому мені не зрозумілі радощі деяких гравців та політичних партій з приводу такої ситуації, і тим більше не зрозуміло яким чином вони при тому обіцяють підписувати нові МПП, розприділяти гроші між гравцями, фінансувати мілітарі юніти. Популізм та безвідповідальність, можуть стати черговими цвяхами в домовину еУкраїни.



Міністерству закордонних справ та мені особисто висловлювали незадоволення зі сторони деяких бійців, щодо відсутності у нас МПП. Хочу зауважити, що минули часи коли результат роботи МЗС вимірювався кількістю підписаних пактів про військову підтримку. Вартість одного такого пакту становить 10 тисяч гривень, а дає він нам тільки те, що в прямій битві за нас можуть бити бійці які територіально знаходяться у цих країнах. Тому смішно було чути, чому ми не підписуємо МПП з Росією чи Францією які на той час були під випилом, та і ми також. Ми з МЗС розглядали можливість підписання МПП в пакеті одразу з багатьма країнами, вперше під час конфлікту між Іспанією та Португалією, яка змогла дати відсіч хоч і не надовго значно сильнішій державі. Проте паралельні невдачі росіян проти угорців в прямих битвах, продемонстрували що ефективності від МПП на разі мало. Вдруге питання по МПП піднімалося вже при детермінаціях, які зберігаються і при прямих атаках на щойно звільнені території. Але і цей варіант було відкинуто, по перше через те що багато хто сьогодні цілком вірно змінив гру на барикади та мітинги. По-друге, я б могла підписати 10-15 МПП зливши 50-75% всієї казни держави, та це б не дало для України нічого окрім можливої епічної битви, чи красивого звіту в кінці каденції, та з моєї сторони це б був лише популізм та безвідповідальність, які б не лише не принесли користі а й відверто нашкодили країні у майбутньому.



Щодо дипломатичних можливостей минулого місяця, то у нас було декілька варіантів. НАП я особливо не розглядала, лише як можливий тимчасовий варіант для забезпечення конгресу, та виводу коштів на подальші битви проти окупанта. Також був варіант співпраці з румунами. Розглядалася можлива угода з орендою Бессарабії взамін на символічну плату та підтримку України у визвольних битвах. Проте ТВО швиденько поставила їх на місце і вони припинили з нами дипломатичні відносини в односторонньому порядку, хоча з пропозицією оренди виходили до нас першими. Загалом вони мене розчарували. РЖ-протистояння з мадярами, яке привело в цю гру багатьох румун, виявилось байкою, адже важко повірити, що Україна в цій грі б питала дозволу у росіян, щодо оренди території у третьої країни. Але маємо те що маємо. Тепер моя думка щодо румун змінилася, і я вважаю що ні ми ані Росія не повинні йти їм на поступки і здавати в оренду їм регіони. І тоді можливо, не маючи бонусів їм набридне бути у тіні Угорщини.



Варіант з Айрстрайком, був для мене досить привабливим - фан, територія, конгрес, додаткові можливості. Проте народ, а зокрема командири багатьох юнітів, якось без ентузіазму сприйняли таку пропозиції. А після детермінацій і поготів, було зазначено що бити угорців більш цікава забава. Проте айрстрайк і надалі залишається одним з найцікавіших розвитків ситуації для України.



Щодо співпраці між державами, та пошуком альянсів то практично усі країни з якими у нас була можливість співпраці виявилися досить інертними. На превеликий жаль, ще не викорінилася в есуспільстві стара звичка урядів надавати підтримку один одному на рівні декларацій, чи малюванням зірочок в статтях міноборони. Це один з моментів який мене розчарував, але навіть найвірніші союзники не надто спішать підтримувати один одного без фінансової допомоги. Тому зараз в таких перемовинах про співпрацю на рівні урядів вже почали просити не військову допомогу, а фінансову у вигляді встановлення ко на битву союзників. Але доки ми з вами не почнемо упорюватися та недорожити власною експою у битвах за союзників, а союзники в свою чергу за нас, то жоден альянс чи союз не буде більш ніж паперовим, декларативним актом.



На цьому усе, оскільки боюсь закінчаться символи, щоб написати усе, чого б мені хотілося у заключній статті. Дякую усім хто працював поруч зі мною та підтримував і допомагав мені. Бажаю успіху наступному уряду та Президенту, та залишаю йому 28 голд і 80900 грн, то сподіваюся, що витратить він їх з розумом та максимальною ефективністю для суспільства.

Президент еУкраїни, Mary St.