[Записки дипломата] Чому? Навіщо? Як?

Day 2,179, 23:35 • Published in Ukraine Ukraine • by Kromoff


Вважаю дану статтю необхідною, щоб розставити всі крапки над і.



Новообрана Президент еУкраїна призначила мене на посаду Міністра Закордонних Справ. Ймовірно, читач спробує асоціювати мене з політичним табором, який формує уряд. Але так склалося, що за час моєї державної служби - лише посаду МЗС я приймаю вдесяте - мені доводилося бути міністром в кабінетах, партії чи табору, до якого я належав. Адже, я - технократ і служу своїй е-країні (з посадою чи без них), а не прислуговую тій чи іншій партії. чи її лідеру

Ніколи не будучи членом НГ чи УА_НПУ (нині - НФ), - адже мій політичний політичний шлях в ІЮ, а потім - в УДП (обидві нині - НПІУ), - для нікого не секрет моя пов’язаність з цим табором. Маючи розбіжності з пп УДП щодо питань внутрішнього розвитку партії, яку ми перезавантажували разом, а також щодо нюансів зовнішньої політики, я покинув цю партію. Згодом, запускав двічі власні політ. проекти. Але ще тоді, я вже тривалий час був членом-співзасновник мю УСС і з цієї прекрасної пори розпочинаються мої знайомтсва, а з кимось - і подальша дружба, серед т.зв. “патріотні”. В цьому немає протиріччя, адже моя власна ідеологія в цій грі була озвучена з перших свідомих кроків: я - народовець.

Щоправда, з початком цього року наші погляди на е-життя щораз віддалялися і, перше, я покинув т.зв. “РНБО” та емігрував (побувавши ради фану декілька місяців в еРосії та еСША), а потім покинув також і мю. Читач мабуть зауважив останні “терки” довкола еУніверситету, чи мою “окрему думку” щодо зовнішної чи кадрової політики попередніх урядів цього табору. Що змінилося?

Я залишаюся при своїй думці. Проте, слід визнати, частину сказаного було нагнітане емоціями. Але, пори усі незгоди, з вузького поля роботи МЗС в нас ціль одна - благо еУкраїни. Власне, кандидат Курівчак теж розглядав можливість запропонувати мені цю посаду...

Моїм попередником, - “опозиціонером” згідно парт. білету, - було встановлено прецедент. Зважаючи на сказане, які зауваги можуть бути до продовження практики? Я не міг відмовити жінці, яка не тільки є давньою знайомою, але й просто хорошою людиною.



Напередодні стало відомо про розпад альянсу СоТ. Але цікавишим було те, що публікувалося згодом. Так, за останні доби, чілійська преса зробила дві цікаві публікації.

1. Логи розмови в чілійському конгресі за участі представника штаб-квартири СоТ.

Якщо коротко, то обговорювалася ідея створення нового альянсу з бразильцями. Опісля, почекати пару місяців на поляків, потім - албанців і хорватів. вочевидь, якщо еПольща вийде з ТВО, звідти вийдуть і іспанці, а до цього - з ними має бути просто мпп.
Цікаво, що в новий альянс малих країн не братимуть поки не вступить еПольща.
Далі мова ішла, що вони хотіли нашу кризу з мадярами використати як план спасіння СоТ (посилання на potato). Крім цього, за еУкраїну згадували щей інформуючи, що ми хочемо позаблоковість і війну з мадярами, але тон був не дуже поважним.
Заключення статті від автора (який щливає логи): якщо чілійський МЗС зневажає Мексику, як близького союзника, та використовує бразиоьців - гріш їм ціна як партнеру.

2. Польща - ключ до гри

Тут маємо цікавий роздум про реорганізацію е-світу. Таке, згідно автора, залежить від тандему Польща-Сербія. Мовляв, поляки більш гнучкі до змін, але серби - знають своїх недругів: еСША, еБоснія, еХорватів, еАлбанія, еТуреччина.
Поки такий тандем існуватме - суттєвих змін чекати не прийдеться.
В другій частині коментуються вказані вище логи.
А ось третя і остання частина про те, чому Польща може розламати ТВО. Основне - застой при випиляних ворогах. АЛЕ, якщо вона вийде - їй спалять мости до бонусів.
Висновок від автора: як би там не було, а при новому розділі світу, маленькі за силою країни будуть розмінною монетою.

Зважаючи на наших сучасних - не численних - друзів, уважний читач, мабуть, усвідомив всю глибину неоднозначності нашої ситуації. Яким бачите курс еУкраїни ВИ? (питання не риторичне)



Я розумію всю велич відповідальності. Я усвідомлюю, що успадковую справи, до яких не був причетний. Але, дивлячись на те, що мало хто не боїться відповідальності, я в здоровому глузді приймаю її. Врешті решт, скільки можна критикувати когось? Час розидувати камні минув. Почнемо ті камні збирати?



Штат міністерству лише формується (а точніше - підганяється). Доводитья переговорити на предмет продовження чи ні з кожним працівником МЗС попередного місяця: лише серед послів - майже 20 осіб… Справи формально передав “вічний” заступник mr.Original.

Місяць буде цікавим, веселим. Запрошую УСІХ, хто бажає працювати на дипломатичній службі до взаємодії. Карт-бланш на плідну роботу можу гарантувати. Власне, так було завжди при мені.

Після упорядкування справ і виставлення пріоритетів, буде випущена відомча стаття.



Нотатка: “Записки Дипломата” - давній розділ в моїх газетах, де я розмірковую на зовнішньополітичні теми.
Цього місяця, під цим розділом я публікуваиму свою власну думку про буденне. В коментарях мені буде цікаво безпосередньо спілкуватися з читачами..