[Petros, report] Похід на Петрос (звіт)

Day 3,231, 10:13 Published in Ukraine Ukraine by Arkhimed

Доброї частини доби, ерепспільното!

Представляю "невеличкий" ретроспективний погляд на дуже файну і корисну акцію - сходження ерепівців на одну з найвищих карпатських вершин Петрос.



формально похід розпочався зранку 16-го вересня 2016 року у сквері поблизу залізничного вокзалу Івано-Франківська.
(поки подаю знимки з мінімальним поясненням, на фінішному фото підпишу хто де)


зустрілись

оскільки наші друзі-вояки мали кілька питань до вирішення, і нам потрібно було їх почекати трохи, поїхалисьмо до одного з супермаркетів на закупи. досвід підказував - забагато, та голодні очі не заспокоювались - набралисьмо їжі таки з надлишком.


то тіко їден такий возик, а було ше два чи три (не згадаю точно)

після закупів почекали ше півгодини, поспілкувались





по приїзді друзів оперативно спакувались по транспортних засобах і вирушили в напрямку Яблуницького перевалу і села Лазещина, звідки й планували розпочати сходження. по дорозі було досить карпатських краєвидів, та, за браком місця подам лиш визначальні для походу. на виїзді з Лазещини відмітились на посту гірських рятувальників, зазнимкував мапу маршруту.



ше через чотири-п'ять кілометрів надибали місцину, де вирішили стати табором.


ставимо намети







вигляд на табір

опісля перейшли до альтанки для продовження спілкування. перед нею виявили сліди кривого, і тут був не оригінальним.



перші тости були за товариство, мету і причину нашого єднання, за полеглих в боях за свободу України...
оскільки в той день у нашого друга Вадима був день народження, а в друга Євгена кількома днями раніше, то розмови плавно перейшли до віншувань уродинникам.



після першого кола тостів, вирішилисьмо зазнимкуватись на групове фото.


ото ми всі тут (діти роздивляються ближні околиці)


встановленням національного та державного стягів означуємо власну приналежність

спрага спілкування з друзями затягнула посиденьки до пізньої ночі, повний місяць сприяв цьому.


нічне світило - натхненник душевних бесід

зате зранку великою наснагою було піднятись, відірвати голову від "подушкозамінника". з такою оперативністю вийшли в похід пополудні. а поки збиралися-снідали попри нас пройшла череда карпатських виборців кривого.





зберегли у пам'яті й колорит місцевих мешканців





і кілька попереджувальних фотоінсценізацій (для агресорів, кривих і таке інше))





на цьому перша частина звіту завершена.

приступаю до написання наступної, дякую за увагу!