[NMA] Topic: NMD

Day 1,156, 12:51 • Published in Ukraine Belarus • by TPEM


Пролог

Гучні канонади розрізали тишу. Неначе гострий ніж м'ясника поміж териконами посунулась тяжка техніка, за якою похапцем бігли солдати. Кожен крок був сповнений впевненістю, що вони прийшли на свою землю, визволяти її від тих, хто її осквернив. То тут, то там падали поодинокі солдати противника, бормочучи не то стогін, не то прокляття. Раптом один з танків, які йшли у першому ряді зник, неначе провалився крізь землю. А за хвильку, з того місця, де він власне стояв, почулися крики напереміж з суцільною лайкою.
- Сволочи, понарывали тут... Негде им больше шахты строить...
Допоки частина рядових реготала над наводчиком, який не побачив котловану, офіцер викликав бригаду вертольотчиків, які таки витягли нещасних з пастки, створеної не то природою, не то відступаючими силами противника. "Пока враг рисует карты нашей местности, мы ее меняем... Вручную", пронеслося в голові у офіцера... "Ай да хитры, вот только мы хитрее".

Частина А. Пантери


Трем сидів за штурвалом механізованої пантери і уважно спостерігав за рухом військ противника. То тут, то там на радарі виникали червоні крапки. Деякі з них гасли, однак загалом результат був далеко невтішним. Противник рухався як саранча, і згодом зелений радар майже весь залився червоними крапками. "Йдіть, йдіть сюди, мої любі. Треба, щоб хлопці розім'ялися, заодно кицьок перевіримо". Пантера була однією з останніх розробок Армії Нового Зразка. Легкий броньований корпус дозволяв маневрувати поміж снарядів противника, а самонавідні ракети противника якогось дива ніколи не долітали до потрібної цілі. Хто б там що не говорив, але пантери були явно розраховані на нанесення точкових ударів, при чому з'являлися вони перед противником неначе привиди з туману.
- Кассане, як там йде підготовка?
- Ще трішки і закінчимо нанесення бойового татуажу на останню кицьку. В тебе що доброго?
- Та підходить м'ясо. Тільки будьте уважними і не спішіть, часу є достатньо.
Трем вимкнув рацію та продовжив спостерігати за переміщенням противника. Шестеро бійців не могли зупинити всю цю армаду, однак цілком ефективно вносили сум'яття в ряди противника. Повернувшись після чергового перегрупування, вони пригальмовували загальну ходу, даючи можливість підготуватися решті загонів Армії.
"СпайОн готовий. Юра32 готовий."- пролунало у рації.
- Хлопці, лівий фланг за нами.- Трем не відводив очей від радару, намагаючись вгадати де буде знаходитися менша кількість ворожої техніки, адже швидкість швидкістю, а від масованого бомбардування можна втекти тільки коли є вихід.
- Гаргул, Стаунч та Бойчук на позиціях - відрапортував Кассан.
- Приготуватися до першого удару.- Трем завмер на хвильку, оскільки червона пляма почала зменшуватися по контуру. Невже запідозрили щось неладне?
За спиною роздався гуркіт, і Трем рванув різко штурвал до себе, розвертаючи робота.
"Та щоб Вам заціпило, що за холєра". За спиною стояла купка ТДК.
- Дядьку, дайте дорогу. Геть кицькою прохід закрили.
- Та їдьте, з Богом, тільки не заважайте.- Командр Пантер зітхнув з полегшенням, дивлячись у сторону танків, які повільно їхали в сторону червоної плями. "Молодці, хлопці. Шкода, що їх мало."
- Командування, Пантери готові. Чекаємо наказу на атаку.
- Звіт отримав. Треме, будь в курсі ситуації. Твоя задача розвідка. Бережи роботів, хоч вони і нові, але теперішні умови не дають можливості все перевірити. Можуть бути неочікувані ситуації.
- Михалевичу, не хвилюйся, не вперше.
- Гаразд. Тоді я координую решту. Чекайте наказу на атаку. Але все ж таки, головне - розвідка.
Трем вимкнув рацію, та спрямував робота в сторону загону. Пантери останній раз перевіряли прибори та готувалися до атаки.

Частина Б. Дракони


Чорна тінь промайнула над полем, і продовжила свій шлях в сторону гір, поступово зменшуючись. Незабаром вона перетворилася на невелику точку, яка зависла над плато, а за мить почала різко розширюватися. Гул наростав, почав здійматися вихор, трава зашурхотіла, відчуваючи наближення урагану, якого до цих пір ніколи не знала. Невелисокі кущі чорниць здавалося ось-ось відірвуться від землі корінням та здіймуться до неба. Розтинаючи повітря широкими крилами, на землю падав прадавній ящур. Курява здіймалася йому назустріч, а він падав набираючи швидкість, неначе хотів завершити свій шлях, який тривав не одну сотню років. Падіння було гучним, а відгук зустрічі землі з плоттю рознісся на навколишні гори та так, що за третіми горами було чути перелякане блеяння овець, що збилися докупи.
- Хто високо літає, той сильно падає, Глібе.- Підморгуючи куряві проказав чоловік, встаючи з каменя. Скидалося на те, що його анітрохи не турбував весь той рейвах, який викликало падіння звіра.
- Народжений повзати - літати не зможе, Редніфе, чи ж тобі про це не знати?- відповів силует, який повільно вимальовувася з піднятого пороху. - Зрештою, треба ж перевірити молодого дракона. Не випадає якось командиру загону покладатися на когось у виборі "бойової техніки".
- Ландра щойно була на зв'язку. Казала, що росіяни у Донбасі сунуть армадою.
- Знову механіка?
- Думаю, що і механіка теж, хоча достеменно невідомо.
- Черговий виліт, чергові пригоди...- Гліб подивився за Карпати на схід, неначе намаючись угледіти, що там відбувається. - І коли ж нарешті ця земля буде спокійно?
- Думаєш, що буде? Нас ж кидає з однієї сторони на іншу. Власне тому, і було засновано Армію, як альтернативу політичним баталіям.
- Пам'ятаю, пам'ятаю, Лорде-Засновнику.- Остання фраза пролунала з підкресленою повагою, однак схоже, що Редніф просто не звернув на неї увагу. Зараз він був звичайним бійцем і йому було не до ієрархії.
- Гліб, Редніф, на Донбасі сусіди,- пролунав з рації голос Михалевича.
- Ми вже знаємо. Коли виліт?- Гліб неначе сподівався почути щось несподіване.
- Година часу - збір на головній базі. Наразі перевіряємо амуніцію та закінчуємо попередні приготування.
- Зрозуміло. Вилітаємо...
Кожен з вершників осідлав свого дракона та дві тіні, набравши швидкість зникли за горизонтом.

.... В цей час на базі у ангарі драконів йшли приготування. П'ятеро драконів стояли на прив'язі. Біля кожного з них, окрім одного, порався наїзник.
- Амранелло, знову тривога? - звернувся до одного з наїзників інший.
- Не знову, а як завжди. Овсоме, невже ти сподівався, що будеш мати перепочинок?
- Хлопці, а де у нас лежать бомби. Хочу перевірити доцільність їх використання.- Кремезний солдат з надкушеним яблучком на кишені (кажуть, що то бойовий талісман, отриманий від бабусі, який дозволяє краще керувати драконом) підійшов до вершників.
- Візьми у Ландри, в ящику. Вічно ті дівчата люблять всякі брязкальця.
- Ну, головне, щоб вони були ефективними.- Гут.Віва хитро примружив око.- До речі, одна з них виглядає досить цікаво. Ніхто не проти, якщо я її візьму?
- Бери-бери. Якраз порахуємо економічну доцільність їх використання. До речі, я тут змодулював обчислення пошкоджень. Загалом, якщо ми залетимо врозсипну, то коефіцієнт бета один, який відповідає за ефективність ураження потенційного противника буле на 20 відсотків нижчим, аніж якщо ми розділимо загін на дві частини.
- Фінніан, ти чого?- Овсом не витримав. Він не надто любив довжелезні економічні формуляки, хоча ....
- Ріпер, тебе де носить?- Фінніан подивився на захеканого хлопчину, який щось пробурмотів у швидко забрався на дракона.
Зібравшись духом, він подивився на Фінніана і випалив.
- На дівки, а що, не можна?
Фінніан задумливо подивився на Ріпера і щось продовжив своє... Решта ж дружно хихотнули
- Дракони, збір,- залунав у раціях голос Гліба.- Виліт за 5 хвилин. Ми з Редніфом будемо за 3 хвилини біля бази. Закінчуйте приготування. Вилітаємо на Схід.

Пурпуровий дракон ніс наїздницю на собі. Струнка дівоча фігура окутувалась різким свистом повітря, однак це її мало бентежило. Десь внизу їхали танки, бігли солдати, трішки вище носилися гвинтокрили, які зустрічаючись з військами противника розсипалися як паперові будиночки. Вона уважно оглядала територію, яка змінювала форму.
- Ландро, що там в тебе?- Михалевич намагався отримати останню інформацію безпосередньо з поля бою.
- Та... поналазило їх тут... До речі, частина російської техніки в останній момент розвернула зброю проти тих, з ким приїхала.
- Чув-чув, були тут такі кадри. Гаразд, якщо будуть якісь зміни дай знати.До речі, Дракони на вильоті.
- Коли вилетіли?
- Кілька хвилин тому. Гліб обіцяв за сорок хвилин бути на місці бою. Знайдеш їх там?
- Без проблем, командувачу.

Дракон підняв голову до неба, та помчав на захід - поближче до сонця. Йому на зустріч летіло семеро таких ж самих тіней.
Далі буде....


Для вступу в ряди NMA вам необхідно заповнити анкету. Також ви можете напряму зв"язатися с нами, написавши в ПМ Mykhalevych або SpinSpinSpin и задати запитання які вас інтересують.

Слава NMA!
Слава Українї!