Як я до армії ходив..ч.7 (фото)
Sucateir2
Доброго часу доби усім хто сидить в клікабельній нашій і не знає чим сі зайняти.
Невеличкий пролог.
До ваших очей буде представлена моя історія з власного життя про строкову службу в українській армії зразка 2015-2016 років.
Цикл буде складатись з декількох статтей, скільки точно ще не знаю, але всі вони будуть підписані і ви самі зможете дізнатись коли вже кінець.
По суті це спогади, видуманого немає нічого.
Отож читаємо, коментуємо, сміємось та згадуєммо себе під час служби.
Поїхали.
У даному випуску буде кілька слів про хід служби. Декілька місяців вміщую в декілька абзаців.
А служба йде..
На містечку «гвардійське ми по суті провели три місяці займаючись всякою всячиною. Були і безсонні наряди і драяння очок щіткою ДК, були і нічні підйоми по навчальних тривогах. Були і виходи на полігони в сніжні завірюхи. Українська армія потроху набирала обороти і на очах перетворювалася в силу яка може насипати непогано.
Ріс і бойовий досвід хлопців на сході, чомусь подібному вчили нас і американці. Хоча на полігоні взагалі були присутні не тільки американці. Були також і канадці, естонці, румуни, хоча чому останні названі країни могли навчити нас, по суті воюючу країну, для мене є загадкою і до тепер.
Першого квітня нам оголосили збір з усіма речами. Рота переїжджала на тимчасове місце служби в містечко «Центральне», яке славилась своєю уставщиною бо там знаходився штаб усього полігону і з ним все керівництво.
Нас поселили там, як сказали, всього на місяць для того що б ми побудували свій підрозділ з усією інфраструктурою на іншому місці. Наступного дня нас повели через ліси за декількадесят км до місця, яке називається в народі - «Острог». Колись то була секретна частина дорога до якої навіть натягувалася маскувальним тентом що б було не видно з повітря.
На Острогу ми будували собі палаточне містечко. Створювався по суті новий підрозділ в який ми влилися. Потім назва тому підрозділу стала 49 окремий навчальний розвідувальний батальйон (ОНРБ). Закінчивши облаштування табору за цей місяць ми спокійно переселилися вже туди.
[img][/img]
Почалися вже і справжні бойові наряди зі зброєю бо в частині стояло купа різної техніки і було декілька складів зі зброєю і бк. По троху нас розприділили по спеціальностям, хтось став водієм, хтось стрільцем бойової машини піхоти, хтось командиром тієї ж машини…а я став механіком водієм БМП, хоча і водити її не вмів. І тут почалося саме цікаве, нас починаюсь навчати згідно приписаним нам спеціальностям. В мене було купа годин спочатку теорії а потім вже реального водіння БМП 1 і 2. Також водили МТЛБ (військовий тягач на гусені).
[img][/img]
Відпочивавім (с)
[img][/img]
[img][/img]
На марші
[img][/img]
Загрузка бк в машину
[img][/img]
Були також і різні марші з технікою. Прикольно навіть дивитись коли з десяток одиниць техники просто їдуть в колоні одна за одною. Потім вже навчившись водінню, ми навчали новоприбулих людей, які щойно підписали контракти з ЗСУ.
Далі буде...
Рижик (Yana Sinner)
Дякую за увагу.
Dexter. Morgan
Comments
Як я до армії ходив..ч.7 (фото)
https://www.erepublik.com/uk/article/-7-1-2661911/1/20
Ох риженька )
Дівуля топчик)
P.S. Стаття теж
Не забудь ті імги повидаляти
Votado
Сьогодні перечитала всі попередні частини. Ти велика молодчина що ти взявся за такий опис. Тепер маю хоч якесь уявлення про армію) Пишеш дуже цікаво, а ще й фото! Чекаю продовження. 🙂
Самі спогади дет сторінок 120 мають на компліменти а це так витяги скоріше
На компі*
Лєпотаааа
V
буду ждать продолжения