[CP] Зміни адміністрації vs внутрішня політика еУкраїни

Day 2,192, 03:43 • Published in Ukraine Ukraine • by President Ukraine


Вітаннячко українці!

Хочу подякувати усім хто продовжує боротися, та вірить у можливості нашої нації. Ви найкращі, та нажаль, останні зміни, які принесла наша дорога рудміністрація викликала у мені, як і у більшості з вас чималу порцію негативу.





Ідучи на вибори, у мене був чіткий план дій, який я поки що публічно не озвучувала. Як я писала у своїй передвиборчій статті, українцям потрібен довгоперспективний план розвитку. Для цього у внутрішній політиці для мене були пріорітетними 3 напрямки:

1. Фінансово-економічний напрямок.

Як ви знаєте, основним протистоянням між політичними партіями була податкова система. Попередніми урядами, спільно з конгресом була впроваджена податкова модель, що давала нам останнім часом дохід в 5-10 тисяч гривень на день. Були політичні сили, які вважають, що країна не повинна дбати за поповненням казни. Інші вважали, що задля ефективного управління, державі просто необхідна мобілізація коштів. Ще інші, намагалися ловіювати між першими та другими, розриваючись між голим популізмом та нагальною потребою то влаштовуючи референдуми, то намагаючись необгрунтовано знизити поточні податки до зовсім випадкових чи середніх чисел.

Я не політик, а управлінець. І як управлінець я намагаюся мислити раціонально та тверезо, не сподіваючись на політичні бонуси. Тому входжу до прихильників жорсткої податкової моделі, що ефективно наповнюватиме казну нашої держави. Точніше входила, до останніх змін… Але про це дещо пізніше.

Для мене досить важливим було призначення міністром економіки, людини схильної до аналізу. І вже спільно розробити систему, яка б і наповнювала казну і зробила б життя простим громадянам комфортнішими, або б принаймі дала обгрунтування чи можна знизивши податок в n-раз збільшити товарообіг в тих же n-раз, аби надходження не страждали і т.д. Отримавши стабільну фінансову систему ми могли б в подальшому закладати фінансування державних проектів у бюджет, знати та передбачати, скільки і на що піде, підлаштовувати податкову систему під потреби держави.



2. Забезпечення конгресу на наступний місяць.

Другим важливим кроком я вважала має стати забезпечення країни конгресом. Саме під цей крок розглядалась можливість айрстрайку, чи гіпотетична можливість напу з окупантом, а також стратегічні плани щодо битв напередодні 23 числа.

Необхідність в конгресі, я вбачала у тому, щоб після 26-го листопада, маючи уже сформовану податкову систему ми могли реалізовувати програми розвитку громадян. Таким чином ми б мали місяць налагодження ефективної роботи з молоддю та військовими підрозділами.



3. Програми підтримки громадян.

Кредитування і програма підтримки молоді мали б стати ключовими засадами в процесі довгострокового розвитку внутрішнього устрою громадян. За моїм задумом, держава повинна була розробити програму підготовки молодих бійців, та впровадити цю програму в військові академії різних юнітів. Військовим б надавалася акредитація під цю програму, та відповідно часткове(а можливо і повне) фінансування в різних академіях.

Такий підхід дав б нам наступні переваги:

1. Посилив би соціальну складову в військових загонах.
2. Дозволив би новачкам одразу розвиватися правильно.
3. Зменшив би відтік новачків, через нудність гри.
4. Дозволив б ефективно розприділяти військовий потенціал країни.




Реалізація цих трьох пунктів забезпечила б нас стабільним фінансуванням, ефективною програмою розвитку громадян. Тому я вважала її цілком самодомостатньою та необхідною у внутрішній політиці держави та адміни, дещо зломили ці плани.

Через нову систему у військовому модулі, в якій країна-окупант отримує частку з податкової системи окупованої держави, розробка ефективної екогномічної моделі втратила свій сенс. Я підтримую необхідність знизити пдв до 1% на всі групи товарів, зменшити податок на працю до 1% та мінімальну заробітню працю також до 1 грн. Можливо розглянути варіант зі збільшенням імпорту, це питання потребує доопрацювання. В наших інтересах зараз зменшити поступлення до бюджету нашого окупанта за рахунок нашої держави.

Втрачається сенс і в наявності конгресу, адже кошти виводити не потрібно, як і робити податкові зміни, а МПП чи оголошення війни може цілком зробити Президент самостійно. Тому, я вважаю зараз нераціональним витрачати серйозні кошти на проведення РВ у різних регіонах, в тому числі для забезпечення країни конгресом.

Щодо програм розвитку молодого бійця, то одна людина найближчим часом представить своє бачення цього питання. А от впроваджувати її чи ні, вже нехай вирішують у командири самостійно. В будь-якому випадку матеріал обіцяє бути цікавим.



Крім цього, уряд еУкраїни шукає нові можливості щодо отримання додаткового прибутку країни, методами, які б не дозволили наживатися на нас окупанту. Тому закликаю громадян з цікавими ідеями та пропозиціями звертатися до міністра економіки з цього приводу.

Нам ж залишається боротися, та придумувати нові болісні для окупанта ходи.

Президент еУкраїни, Mary St.