[Міс еУкраїна] З-за кадровий талант

Day 2,953, 09:02 • Published in Ukraine Ukraine • by 8ZEBRA8

Доброго вечора!
Сьогодні ви завітаєте до мого замку, в якому ви відвідаєте потаємні кімнати. Завдяки цьому ви зможете краще пізнати мої захоплення та таланти. Welcome!

-Проходьте, не соромтесь, - кажуть доброзичливо сторожові добермани. Вони зовсім ручні, якщо не сказати "фас". Отож, це дуже творчий замок, а у кінці вас чекає сюрприз. :р

Перша кімната усіяна різноманітними дрібницями. Усі вони робилися руками, часто коли не було аксесуарів до одягу. Адже для дівчини дуже важливо мати гарненькі кульчики в тон спідниці або светру. Блог
У другій кімнаті повно повнісінько листочків. А що ж на них? Малюнки. Я обожнюю малювати, малюю багато різного. Хоча останні були дещо моторошної тематики 🙂
Ось ми почули характерні звуки "клац-клац", "щолк-щолк". Це фотоапарат? Так, а ще макрознімки... Великий резонанс з моїми малюнками. Літом на дачі мене їжею не корми, дай пофоткати квіточки і бджілок (я боюсь комах, але сфотати їх святе діло).
Проте не усе малюнки й фото, я ще пишу коротенькі новели. Ви вже мали нагоду почитати мою писанину про ЧУВ. А тепер ще маєте нагоду почитати уривок з серії оповідань "Вампірануті"

Прочитала я в одній книзі, що вампіри бездоганні. Ні, ну це звичайно дуже мило з боку автора, але це трішки не відповідає дійсності. Ну тобто я не заперечую, що ми прекрасні, але ж не ідеальні. У всякому випадку підкачатись нам не завадить.
До речі, якщо когось цікавить, так ми й вирішили. Знайшли найближчий спорт зал та записалися у нього. Зараз пора року близька до зими, отже швидко темніє. А як всі знають: “Темрява - друг молоді”. І не тільки молоді. Тому ми сильно не барилися, а швиденько позбирали манатки та махнули виробляти рельєф до літа.
Почіпляли ми собі на плечі спортивні сумки та й вирушили. Дорога пройшла без пригод, що дуже неочікувано. Адже найбільше пригод, як правило, з нами трапляється саме в дорозі. Але цього разу вищі сили були милосердними до нас.
Отож ввійшли ми до залу і зразу почули його, запах нашого тренера. Хоча у повітрі витав не тільки його запах, але його був найсильнішим, як у альфи. Альфи всіх качок, ой тобто качків. Моя односклепниця ледь не втратила свідомість увійшовши, адже її тендітний нюх був пристосований тільки до квіточок. А тут такі букети запахів, що квіти в'януть. Але це не суть, якось звикли...
Хмм... Я щось чую! А це ритм... звичайний біт... я танцюю брейк-данс. Відео не маю, але фото з фрізами маю чимало.

PS: це Говерла.

А це home party.
А тепер щось більш цікаве... Я граю на фортепіано... Це було давно і не правда, проте залишились відео докази. Вот

Звичайно найбільший мій талант - це дурні коментарі з-за кадру, але зараз вашій увазі представляю відео як я граю на гітарі і співаю.
Пісня голодного студента
І ще одна, точніше дві... але інша коротка ну ви зрозумієте... мені просто лінь було всю співати... Пісня
Начебто все.... ви вже багато побачили... і як то кажуть у фільмах "Свідки багато не живуть" 🙂