Бити чи не бити - ось питання...

Day 1,994, 01:11 • Published in Ukraine Poland • by Gatula

Що робити початківцю у цій грі. Українець, який вперше заходить у erepublik спочатку відчуває розчарування споглядаючи карту світу. Далі виникає бажання швидко виправити ситуацію, тобто відбити втрачені землі. В цей момент кожен сподівається що саме від нього залежить доля єУкраїни. І це не залежить від національності, віросповідання, та інших зовнішніх факторів. Адже гра стає цікавішою коли є перспектива розвитку країни. Вже на цьому етапі багато хто припиняє гру. Тому перше, що треба зробити президенту єУкраїни: в привітанні до нового жителя дати посилання на коротку історичну довідку і плани повернення втрачених територій.
Далі початківець стикається з відсутністю ресурсів і відповідно з міндемом. На цьому етапі втрачається найбільше нових гравців. Чомусь незмінний міністр демографії намагається продемонструвати свою зверхність і зарозумілість, принципово російською мовою, вимагаючи скайп і всіляко натякаючи, що хліб не кожному видається. Завдання ж міндему, на мій погляд не шукати недоліки початківців, а заохочувати до гри якомога більше гравців. Тобто перший раз видати всім однакову, необхідну порцію хліба, і докладно пояснити як ним правильно розпорядитись у перші дні. Далі надати інструкцію щодо заповнення форми на подальше отримання допомоги від держави. На першому етапі початківцю обов’язково потрібно брати участь у боях, але спочатку потрібно вступити до військового загону виконуючи завдання. Міндем має працювати так щоб гравець отримав лист з чіткими інструкціями не пізніше, ніж за годину після того, як він уперше з'явився в грі. В листі необхідно роз’яснити тактику гри у перших три дні. Не заявляти скажімо: "не витрачайте батончики", а навпаки заохотити до виконання щоденного завдання і щоденного наказу (але 25 ударів і не більше).
Існує думка що новачкам краще не бити, а качати силу. Але в грі різні люди з різними темпераментами і різними інтересами. Когось зовсім не цікавить політика і флуд у скайпі,то що їм роками чекати поки набіжить сила, а тоді вже бити. Це вже не гра а каторга, мало хто витримає до 3 дивізіону. Але таких бійців теж треба берегти. На мій погляд альтернативний швидкий розвиток, хоча й позначається на кількості сили окремого гравця, але загальний дамаг країни в 3 і 4 дивізіоні збільшиться за рахунок масовості.
Тож потрібно залишити вибір за кожним: не бити і гарантовано отримувати золото на треньки від досягнень: суперсолдат і сумлінний працівник, або бити і отримувати, крім того, за героя битви, та справжнього патріота. Останнім звичайно ж більше допомагати зброєю і хлібом, адже вони виконують накази і б’ють за свою державу. Для того щоб бійці довше не переходили в вищі дивізіони необхідно заохочувати до будівництва ракетних заводів та встановити допомогу у вигляді к1- к6 для їх виготовлення. Слід пам’ятати що удар базукою, бомбою або ракетою, має менший негативний досвід та енерговитрати порівняно з іншою зброєю. У той же час такі удари суттєво впливають на хід бою.