[TraveN][UA] А ви вірите у міфи?

Day 2,089, 13:33 • Published in Greece Greece • by Meliowant

Ανακοίνωση. Αγαπιτοί μου Έλληνες, το παρακάτω άρθρο είναι σχετικά την καινούργια φορολογία, αλλά ταιριάζει και την κατάσταση της Ουκρανικής κοινώτητας. Ζητάω συγνώμη ότι αυτό το άρθρο ανέβει στην Ελληνικό τύπο, ας και αισθάνομαι τον εαυτόν μου τον Έλληνα. Άμα είμαι ή όχι - θα μου το πείτε εσύ.
Прохання: до шановоного читаючого панства, статтю НЕ вотати. Майте повагу до іншомовного медіа простору.



Вечір п’ятниці спонукує до певних роздумів на загальновідомі теми. За вікном грає якась електронщина, яка символізує перемогу роботів над людьми, чути вигуки людей. Загалом краса і романтіка. А десь у далекій румунській тайзі останній заморений роботою програміст зробив надбавку на батони і з почуття виконаного обов’язку пішов додому. Тому до понеділка змін не буде, панове. Можна розслабитися і проаналізувати все, що відбулось сьогодні.
Власне єдиною грандіозною подією, яка заслуговує на те, щоб скасувати останній робочий день тижня, і зробити таким суботу, стала введення податку на працю, як і обіцяла адміністрація. При цьому, про такі страшні наслідки було попереджено завчасу, і всі все ніби як знали. Аж тут несподівано прийшла ВОНА!!!! П’ятниця!!! І от на тобі:
Як і пророкували люди, влада закрутить гайки і повиставляє закони по 99%. Зрештою, владі було не до того, а тому за закручування гайок взялись рудміни, які просто перейменували «податок на прибуток» на «податок на працю», ввели поняття середньої температури по лікарні з/п по країні, і розгалузили алгоритм так, щоб для пірацівників рахувати податок від того, скільки тобі платить працедавець, а для управлінців (сподіваюся всі згодні, що управління то важка професія) від того, скільки в середньому отримує працівник у державі, станом на останній місяць. А так як управлінець то робота зв’язана з нервами, то платити за неї мають більше. А якщо платити за неї мають більше, то чому б з цього не утримати податки.
Тут правда цікаво, чи рахують по ринку праці чи по реальній з/п, проте є деякі факти, які вказують дотично на джерело раптового покращення життя вже сьогодні. І якщо вони є правдивими, то для любителів нестандартних підходів відкривається широке поле для діяльності, як от:


Зрештою то всьо, до даного місця був лише вступ. Основною частина матиме декілька блоків, оскільки сьогодні п’ятниця, то у мене є час писати, а у вас, час читати, (не) погоджуватися, екскремувати в коментарях, а також доводити власну перевагу над людським інтелектом.



Частина перша. Ми старались, ми трудились, наші пальчики втомились.
Після зміни робочого дня більшість українців, хто із незнання, а хто із цікавості, натиснув на кнопочку «Попрацювати як менеджер». Натиснув не на одну, а на всі. Адже що ж там тиснути по одній кнопці. Ми ж так не вміємо. Давайте, будемо тиснути на все, а потім подивимся, що з того вийде. А вийшло ґузно. І ось тут, наш брат вирішив: «що ж це за фігня така? Треба шо-та дєлать». Шо робити, він звичайно не подумав, а просто вирішив, раз так фігово, то треба зробити так, щоб було добре. Але треба зробити так, щоб добре було всім. Ну, так, щоб було покращення, але вже сьогодні. І от наш молодець один на один проти кровожерливої влади, значить, давай воювати. Ну, не так, щоб один, але з солідним фронтом і тилом. Про це трошки далі. І от, схоже на те, що закон (скоріш за все) не проходить, а тому Україна ще 2 дні сидить на 20%. Виникає одвічне питання: хто винен і що робити?

Давайте подивимся як би мала виглядати процедура при нормальних обставинах:
1) Відбувається аналіз надходжень в казну держави за певний проміжок часу (прибл за 2-3 місяці);
2) На основі аналізу відбувається прогнозування майбутніх «очікуваних» надходжень;
3) Відбувається зменшення податку на певну кратну суму (бо так легше рахувати) на певний проміжок часу;
4) Проводиться співставлення одержаної суми і прогнозованої за однакові інтервали часу
5) Наступним кроком є коригування величини податку з метою мінімізації податкового навантаження на одного платника (по суті на виробника), та забезпечення необхідного надходження коштів.

Такий механізм дозволяє зменшити податковий тиск на всіх платників, шляхом рівномірного розподілу податкового навантаження, за рахунок залученні більшої кількості платників.
Однак еРеспубліка і реальний світ мають декілька суттєвих відмінностей, які полягають у наступному:
1) Неможливо простежити шляхи надходження коштів до б’юджету. Тобто є певна сума, яка якимось чином змінюється, однак звідки кошти прийшли (чи з виплати з/п, чи з купівлі продуктів, чи шляхом донату) визначити неможливо.
2) Неможливо провести облік підприємств та підприємців. Так, ми можемо спробувати вгадати скільки є живих людей, скільки з них має фірми, і скільки з них на цих фірмах працюють, однак це буде стрільба по горобцях з гармати.
3) Неможливо змусити людей сплатити податки у наперед визначеному розмірі. Себто, сьогодні я працюю на двох фірмах і плачу за 2 фірми, а завтра працюю лише на одній і плачу лише за неї.

Внаслідок цього ми отримуємо у еРеспубліці щодня певну суму грошей Χ(t) у б’юджеті, яка відрізняється від обсягу коштів б’юджету минулого дня X(t-1) на відому величину Y, природа якої нам невідома, і яку треба змінювати за допомогою згаданого вище податку. І тут починається найцікавіше, нам потрібна статистика, яка коливається приблизно однаково з місячним циклом, себто розрахунки треба проводити на основі статистики зібраної за останні 2-3 місяці (за час дії податкової ставки у розмірі 20😵. Раніше такі дані збирались тут, однак зараз ситуація нагадує суслика, якого ніхто не бачить, але він є. Тому без відсутності статистики існують наступні шляхи розвитку ситуації:
а) провести опитування серед продавців товарів на ринку, шляхом збору статистики, яка повинна включати в себе: к-ть заводів, к-ть працівників, середню з/п на даному підприємстві. На основі даної інформації прийняти рішення.
б) провести аналіз даних по надходженнях в результаті зміни податку на довільну (кратну) величину від поточної податкової ставки.
По терміну проведення обидва шляхи є однаковими і вимагають хоча б тижня збору даних. Томудо того часу будь-які дії з податком дозволять отримати вигоду в коротко-строковій перспективі і «проекскремувати полімери» у майбутньому.



Частина друга. Поки грім не вдарить - мужик не перехреститься.
Введення податку по суті, зачепило певну (і досить значну) частину населення, яке будувалося і розвивалося завдяки Тосі (Так, так, тої самої легендарної Тосі, яка все зробить [На прохання Одісеуса Тось змінив стать і став Тосею]). На перевеликий жаль, за період угорської окупації населення України замість того, щоб зростати і тілом і духом вибрало шлях «Сіла єсть ума нінада» (даруйте, що не по-нашому). При цьому в розумах українців твердо вселилося поняття: «Економіка - це міф». Як наслідок у нас виросла ціла каста «наркоманів», яка мала мотивацію, що гроші завжди можна легко заробити, а у крайньому випадку ми ж на самозабезпеченні.





Основним критерієм було набрати мінімум заводів і шахт для того, щоб не витрачатися на спорядженні і не залежати від МЮ, пайків тощо. Підійшовши до такого рішення з присутньою українцям запопадливістю, а також наслухавшись байок старших товаришів, які мають заввишки два вершка від горшка наш молодняк, який мріяв про те, щоб вломити «усім ворогам землі Руської» потрапив у запопадливі рудмінські лапки, і виявилось, що економіка насправді є, і вона ой, як сильно б’є по пальцях та гаманцеві. Деякі з цих осіб вирішили схитрувати і вибрати тепліше місце під сонцем, однак караючий меч рудміна їх очікує і там.

Вам смішно? Бо мені дуже. І головне, що людина насправді готова робити всього побільше. А от чи вигідно ти тратиш свої 10хп, якось не задумується наш герой над тим. Та й для чого? Адже економіка «міф». Була до сьогоднішнього дня.
Тому станом на сьогодні доведеться брати калькулятори і рахувати дуже і дуже добре. По-суті даним податком рудміни підняли поріг входження у існуючий економічний модуль. Ну, той, який «міф».

Що саме рахувати?
Перше: чи вигідно праюцювати на ваших заводах і шахтах. Попереджаю зразу, для шахт треба рахувати прибутковість починаючи з третього рівня. Ліричний відступ для товаришів, які рахують прибутковість для ку1 і ку2 ресурсних: ви там головою довбанулись чи як? Тратити 10 хп на те, що в принципі не вигідно від самого початку і не має можливості до вдосконалення? Для заводів ситуація виглядає дещо складнішою, хоча б тому, що хліб у нас майже всі брали з само-забезпечення, не рахуючи, чи він вигідний, чи ні. Танки бувають вигідними починаючи з 6-го рівня (зазвичай), а зачасту навіть рентабельність заводів 7-го рівня коливається в межах 3-5 гривень за працівника (себто 50-60 грн з заводу в день), що складає по рудмінському курсу: 0,25 - 0,3 голда, при тому, що ціна на ку7 в районі 1000 золота (коли буду ставити чергову ку7 - тоді спробую запам’ятати, бо лізти зараз в вікі ліньки).
Так, у мене не буде для вас готового рецепту. Кому це потрібно - нехай рахує сам, кому не потрібно, нехай згортає виробництво, або ж працює в мінуси. Моя задача - дати копняка окремим особам, які спершу роблять а потім думають нашо вони то зробили.
Друге, що треба рахувати (за умов, що економіка перестає бути міфом для вас), це скільки коштів ви повинні мати оборотних, скільки резервних, і де ви плануєте брати додаткові кошти. На цьому етапі доведеться зробити важкий вибір, або ми граємось у військову гру, або ж в економічну. Звісно, що у кожного свої захоплення. Особисто мені подобається бути сухеньким інтелектуальним магом, аніж прокачаним, однак тупим (читай бідним) варваром, тим паче, що у д4 навіть найсильніший варвар стане не надто сильним, порівняно з тими, хто вже давно в д4 і грає у власне задоволення.
Третє, яким чином управляти компанією. Пам’ятаєте, я казав вгорі, що праця управлінця не проста, але й винагорода за неї більша, ніж у звичайного працівника. Якщо ж у вас навпаки - переглядайте свої методи до управління, міняйте плани, шукайте додаткові фінанси і думайте. Думайте на кожному етапі, що саме ви повинні зробити. Краще один раз потратити кошти правильно, аніж 100 раз неправильно.




Частина третя. Особисте або добре там, де нас нема.

Коли я прийшов в цю гру (на той момент в1), в мене було перше питання: як працює економіка. Тому першим ділом я визначив для себе пріоритети.
Пріоритет 1: Самозабезпечення. Самозабезпеченням називаю процес виготовлення товарів з метою покриття щоденних видатків + формування невеликого грошового резерву.
До видатків належать:
- наявність пекарень на ресурсних для них з метою покриття щоденної добової норми енергії (на той момент це було 10 хп, і можна було з’їсти 10 булок різної кушності від ку1 до ку5, станом на зараз це 2400 хп, і пофіг які ти їсиш булки).
- наявність зброї для рострілювання опонентів (тоді це було від 10 до 55 хп на добу в залежності від булок), а отже ставка робилась на зброю ку5. Станом на зараз це 24 зброї ку7, яка покриває добові норми потреби зброї.
- наявність коштів для перельотів (2 перельоти на максимальну віддаль із зворотньою дорогою), станом на сьогодні це 400 грн.
- наявність резерву. Все, що заробляється вище необхідного мінімуму самозабезпечення продавалося і продається.
виконано
Пріоритет 2: Автономність руху коштів. Станом на сьогодні мої кошти дозволяють проводити невеличку мецентаську діяльність для окремо-виділеного кола людей. Коште не великі, а тому я можу собі це дозволити.виконано
Пріоритет 3: Вивчення механізмів роботи еРепівської економіки та побудова власного бізенсу, який буде стійким до зовнішніх чинників. виконано

Видатки від нового податку складають станом на сьогодні 27.2 нацвалюти.
Щодо мого перебування в Греції, то це поєднання того чим я займаюся в МЗС і тим, що мені лежить до душі. Себто я перебуваю в грецькому підданстві вже певно другий рік. І його не змінюю, ані коли Греція має бонуси, ані коли вона випиляна в нуль.

Коли я прийшов в гру, то перш за все я почав шукати можливості заробити гроші. Таку можливість мені було надано гравцем на ймення OzzyIF, який платив мені гроші за роботу на партію (якщо не помиляюсь - ІЮ [поправлено Cruck Shino]). За його ж словами роботу я робив добре, а тому платилося щодня по 1 голд, з яких я і назбирав перші 30 голд на відкриття власної справи. Ну, а далі мені помагали голова і калькулятор. Щодня.



Коли мене питають яким чином я заробляю в еРеспубліці - я відповідаю: «Я вимтрачаю на неї 8-10 годин щодня». Ось і весь секрет.

З повагою,
Меліовант
Який є інженером, а не економістом і вірить у міфи.