Вампірські історії! (закінчення) Казки для е-репівців.

Day 2,477, 05:29 • Published in Ukraine Japan • by Povitrulya


ВАМПІРСЬКІ ІСТОРІЇ (завершення)



Початок тутай: продовження (ч.2) тутай:
продовження (ч.3) тутай:
продовження (ч.4) тутай:


А в кімнаті тим часом картина змінилась. Andriy_Putsak, що наївся м’яса, нарешті потягло до подушки (так от чому він ніяк не міг заснути, коли інші вамп-піпли уже бачили третій сон. Звісно, як же можна заснути на голодний шлунок?). Аndriy чемно попрощався з усім вампірським товаристом, що почало вставати з своїх лож, розтривожене шумом-гамом у кімнаті, і як ні в чому не бувало влігся спати. Через секунду він поринув в обійми Морфея (той Морфей був дохлим номером, крові в ньому не було ані каплі, тому не подумайте ніц такого, "нетрадиційного"). [1]
Stanislav Denko став заспокоювати незадоволених вампірів. І поступово у кімнаті ЧУВа стало тихо і вам-піпли знову повлягались спати, тим більше, що світло у кімнаті хоч було й тьмяне, та все одно від нього вампірські очі сльозились. Проте гарних снів вам-піплам не суджено було бачити, їм тільки приснився малесенький спокій.



Розбуджена вампірська суть Elektrixxx потребувала виходу – потрібно було знайти хоч одну, а краще декілька жертв, щоб заспокоїти спрагу крові! І Elektrixxx незадоволено загув і затріщав з новою силою та знову став доймати Stanislav Denko, щоб той йому серед білого дня організував хоч одну жертву, на що той почав переконувати побратима дочекатися ночі. Одначе спрага крові була такою сильною, що бідака Elektrixxx змушений був серед білого дня летіти на пошуки жертви, ризикуючи своїм вампірським здоров’ям.
Лишившись на самоті Stanislav Denko полегшено зітхнув, збираючись нарешті вкластися спати. Та це була не остання справа, яку йому треба було вирішити цього ранку.
На порозі ЧУВа знову з’явився новенький. Ні, не новенький, а новенькі! Stanislav нарахував їх аж 200! „Звідки вони всі беруться?” – застогнав у душі Stanislav Denko. А в голос сказав: „Проходьте, проходьте... Розташовуйтесь домовин на всіх стане.” А потім у кімнаті сталося щось неймовірне. Мерехтіння, що йшло від цих 200 чоловік припинилось і Stanislav побачив перед собою знайомого Аndrii200meta . ua.
„Фуууу... Так же можна заїкою стати. Де б то стількох вампірів укласти в цій малесенькій кімнатці?” – полегшено зітхнув Stanislav Denko.
Проте даремно він розслабився, бо новоприбулий, коли дізнався, що його зробили вампіром, став обурюватись і вжахатись одночасно. Тому Stanislav змушений був втішати знайомця, що той тепер допущений в е-елітне вампірське товариство, що ночами буде лякати запізнілих перехожих на вулицях. Врешті решт вони порозумілися і домовились, що Аndrii200meta.ua ще й товариша свого укусить, удвох буде веселіше патрулювати нічні вулиці [2].
„Ну, нарешті можна мені відпочити до наступної ночі, чи може ще кого лиха година принесе?” – тихо, щоб не розбудити вамп-піплів, пробурмотів Stanislav Denko. І даремно він згадав про лиху годину, бо на порозі ЧУВа виріс новий гість. На цей раз гостем був вампірський відважний, ой, олдфажний е-кіт.



Stanislav, сказавши спросоння: "То це ти насрав Кривому і Вісту в тапки?", зняв мешти і з насолодою влігся до свого затишного ложа.
Даремно Stanislav проігнорував кота, йому (коту) не сподобалось таке відношення, і він відомстив! Напаскудив в тапки! І не Вісту чи Кривому (хоча з приводу останнього щиро шкодую [1]), а самому Головному Вампіру! Е-кіт був відразу викинутий за межі ЧУВа з наказом подумати над своєю поведінкою.
Нарешті метушня скінчилась і всі повкладались. Можна і мені завершувати свою оповідку про вампірський до-о-о-о-вгий ранок. Але ж ні, здалеку прилетіло тихе: „Це ще не кінець!” А слідом за цим почувся тихий шепіт далекого Political Dragon: „А де наша нявка?” Крізь дрімоту Stanislav Denko пригадав, що, здається, бачив її години півтори тому на порозі ЧУВа, а потім вона кудись зникла, махнувши е-коту ручкою з дивною фразою на устах: "Аве, Цезар". А проте слова самі вилетіли з його вуст: „Полетіла в далекі гори, на полонини...”



Десь з-за кутка піднявся з свого ложа Іgoreckkkk і незадоволено проговорив: „Спи уже! День уже, а то раптом сонячний промінь на тебе упаде...”
Stanislav Denko зрозумів, що Іgoreckkkk має рацію. Та й взагалі він страшенно втомився за цей довгий і такий неспокійний ранок, що вже точно пора спати, бо на новій вечірці він мусить так багато зробити...
Тссс... не будемо порушувати тишу, що нарешті запанувала в ЧУВі. Та що там знову сталося? Повернувся Elektrixxx , що таки не зміг упіймати жодної жертви. Він сів посеред кімнати прямо на підлогу і загув: „Сплять... сплять... а що їм ще робити?”
Ну не дадуть спокійно закінчити цю оповідку. Тому поки знову нікого не принесло, я швиденько прощаюся з вам-піплами. Який все ж таки не спокійний народ ці вампіри, просто жах, а ще розказують про те як вони чемно і тихо лежать на своїх ложах до ранку і ніяка сила їх не може підняти. Брехня все це, брехня! Кремлівська пропаганда! Кісьєльов во плоті!
Прощаюся я і з читачами, бо передаю своє перо уже іншому літописцю від вампірів. Дякую всім, хто читав і терпляче чекав продовжень. Всім па! [3]





(C) by Valkyrie





[1] Прим. ред. Повітрулі
[2] Не інакше як Лук'янченка перечитались (прим. Повітрулі)
[3] Сльозки з приводу закінчення Історій збираються у вигляді коментів та вотів (прим. Автора)


ДЛЯ ШАУТІВ:
Вампірські історії! (закінчення) Казки для е-репівців.
http://www.erepublik.com/uk/article/-1-2437635/1/20