Чи я патріот? v 2.0

Day 1,891, 08:23 Published in Ukraine Ukraine by Zmenko

Оскільки коментарів до моєї попередньої статті було багато, я вирішив убити двох зайців одразу і відповісти на деякі питання, що ставилися там та пояснити мотив написання даної статті.
Почну, напевне, з питання “Так хто ж я?”. Мене звати Євген, мені 20 років, на даний момент навчаюся в Київському політехнічному інституті, на факультеті електроніки на 4 курсі. Я люблю свою спеціальність (мікроелектроніка), і мені навіть пощастило вже займатися нею професійно.
В цій грі я зареєструвався в середині серпня, коли Україна володіла більшістю корінних регіонів:



З приводу попередньої статті. Ідея її написання прийшла мені о 3 ночі (я сова, тому й не дивуйтеся) після довгої суперечки в рамках нашої кімнати (живу я в гуртожитку, оскільки сам я з міста Нетішин Хмельницької області). Тема нашої суперечки була наступною: що гірше з точки зору справедливості - покарати невинного чи не покарати винного? Поступово в ході нашої дискусії ми згадували і судовий процес над Тимошенко, і посперечалися на тему смертної кари. Поступово ми переходили в площину політики, сучасного стану України, виборів і тп. І тут виникла вже зовсім нова суперечка - чи є ми патріотами? Думки розділилися, особисто я вважав на той момент і вважаю досі, що таке питання задати собі не варто. Я люблю Україну, не у всіх її проявах, але люблю. Люблю не тому що вона “Найбільша Житниця в Європі” і у неї “Найбагатіша Земля”. Люблю як кохану дівчину - з усіма її хорошими і не дуже якостями. Люблю людей, які живуть в Україні, люблю людей, які поїхали з України за кордон, але не забувають своє коріння. Я взагалі люблю людей, бо люди - це феномен природи.

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Я не знаю, чи готовий віддати я життя за неї, я над цим не замислювався, і вважаю, що й не варто. А називати себе патріотом чи націоналістом... Мені байдуже, чесно. Я дякую щирим коментарям від людей, які намагалися допомогти мені у вирішенні цього питання, хоча цього я й не потребував.
То ж для чого я написав ту статтю? Це питання, на мою думку, найкраще розкрив у своєму коментарі VARODIA:



Ну і наостанок, мій улюблений вірш Івана Франка "Сідоглавому":

Ти, брате, любиш Русь,
Я ж не люблю, сарака!
Ти, брате, патріот,
А я собі собака.

Ти, брате, любиш Русь,
Як хліб і кусень сала, -
Я ж гавкаю раз в раз,
Щоби вона не спала.

Ти, брате, любиш Русь,
Як любиш добре пиво, -
Я ж не люблю, як жнець
Не любить спеки в жниво.

Ти, брате, любиш Русь,
За те, що гарно вбрана,-
Я ж не люблю, як раб
Не любить свого пана.

Бо твій патріотизм -
Празнична одежина,
А мій - то труд важкий,
Гарячка невдержима.

Ти любиш в ній князів,
Гетьмання, панування
, -
Мене ж болить її
Відвічнеє страждання.

Ти любиш Русь, за те
Тобі і честь, і шана,
У мене ж тая Русь -
Кривава в серці рана.

Ти, брате, любиш Русь,
Як дім,воли,корови,-
Я ж не люблю її
З надмірної любови.

P.S. Якщо ще до когось не дійшло, ті 12 пунктів - маячня. Вишиванка в мене є, вишила мені її мама, я люблю Львів усім серцем, ніби там справді народився, я слухаю багато української та російської музики, але все таки більшість - англійської. Дякую всім за коментарі, без вас ця гра була б нудною 🙂