Невеличка роздача їжі (та цікава стаття)

Day 4,081, 06:16 • Published in Ukraine Finland • by Odonacer

Статтю спочатку робив для виконання місії журналіста (щоб було 25 коментарів від різних людей). Проте подумавши, заплатив гроші на виконання усіх журналістських місій.

Але історичний матеріал, який я думав додати в статтю, мені цікавий. І хочу поділитися ним з іншими. Можливо декому також сподобається.

Для, так би мовити, відносної "законності" публікації роблю невеличку роздачу їжі.

Щодо "законності". В е-світі неодноразово бачив, що гравці публікують різні історичні матеріали, та їх статті не вилучали (для прикладу 1, -- 2.). Не кажучи вже про статті-спами на інші тематики.


Умови роздачі

Для е-українців та РЖ українців і РЖ громадян України.
Однак видача їжі не розповсюджується на людей з поглядами:
антіфа, чорнильників крові, прихильників ЄС або/та Ерефії, НАТО, глобалістів, космополітів.


Роздаю їжі по 3000 Енергії максимум на 50 чоловік впродовж тижня. Видаватиму за наявністю вільного часу.
Для отримання їжі напишіть в коментарі: "Гангстер".


Історія української "мафії" в СеШеАнії


Наприкінці XIX століття - початку XX століття багато українців (так само як італійські, ірландські, китайські та інших народів шукачів кращої долі) іммігрували в США. Але і нова земля не поспішала радо приймати емігрантів. Відсутність роботи і пристойного житла штовхали багатьох на криву доріжку. Так зароджувалася американська етнічна злочинність: італійська, ірландська, єврейська. Мало хто знає, але серед перших організованих злочинних угруповань того часу була й українська.


Діаспора

Про українську діаспору Канади знають практично всі. Втім далеко не всі їхали в Канаду, багато осідали в США. Але умови життя там були зовсім інші. Все-таки серед перших українських емігрантів переважали селяни, котрі освоювали по приїзду орні землі Альберти, Саскачевану і Манітоби. Це були цілком пристойні і законослухняні люди, котрі застосовували свої навички на новій землі.


А ось українці, які приїхали в американський Іллінойс, виявилися в зовсім інших умовах. У великих містах, на кшталт Чикаго, Спрінгфілда або Рокфорда, роботи було мало, особливо для мігрантів. А українців приїжджало чимало, в Чикаго на початку ХХ століття вони були другою за чисельністю слов'янської етнічною групою, після поляків.

Поляки з радістю співпрацювали з органами влади, серед них вважалося за честь служити в поліції. А от українці, як правило, мали з державою як найменше справ. Вони жили доволі замкнутою групою за правилом «свій до свого по своє».


Ще на початку XX ст. у середовищі діаспори почали формуватися групи, які надавали перевагу не вельми законному методу заробляння грошей. Згодом вони почали об’єднуватися, щоб протистояти наїздам італійських, ірландських або єврейських гангстерів.

Традиційно українські мафіозі охороняли бізнес співвітчизників
(1: дехто може це назвати делікатним рекетом)
(2: в умовах протистояння міжетнічних груп потрібні були також люди, готові захистити інтереси земляків методами, які не завжди вкладаються в рамки закону).
Однак українці, які мали бізнес у сфері нерухомості, фінансів та допомоги в питаннях еміграції з історичної батьківщини, були спокійні і не боялися наїздів італійських, ірландських або єврейських гангстерів.

Українська мафія займалися операціями з нерухомістю та землею, а також створила кілька власних дрібних банків.


Збільшенню чисельності української діаспори та мафії сприяла і Перша світова війна. В тому числі і через такий чинник.
Справа в тому, що більшість українських емігрантів в минулому були підданими Австро-Угорської імперії. А Канада була частиною Британії. Після того, як дві імперії вступили у війну, всіх колишніх підданих Австро-Угорщини інтернували в табори. Багато українців тоді перебралися в незалежні Сполучений Штати, до співвітчизників, в Іллінойс.


Міжвоєнні роки

Під час Великих гангстерських воєн 1920-х рр. в Чикаго українці там майже не брали участі. На відміну від італійців, які намагалися розширити свій вплив, наші співвітчизники не претендували на чужий бізнес і сфери впливу, але встрягали у бійку лише тоді, коли зазіхали на їх територію.

Ця стратегія дозволила опинитися в кращій ситуації, ніж ірландці чи євреї. Аль Капоне дотиснув всіх, але так і не зачепив українців, адже в них були хороші контакти з Канадою, де не було «сухого закону».

У США настала епоха Сухого закону, торгівля алкоголем пішла в тінь. І в цій тіні найрізноманітніші угруповання робили на випивці величезні гроші.

Як стверджують очевидці підйом української мафії припав на часи «сухого закону». У неї в руках опинився серйозний козир - зв'язки з діаспорою в Канаді. Там-то ніякого Сухого закону не було, і купувати алкоголь можна було скільки завгодно. Були організовані канали контрабанди з Канади в Іллінойс, по яким щодня ганяли сотні літрів канадського віскі та іншої випивки.

Українці стали головними бутлегерами центральній частині США. Якщо нью-йоркські мафіозні сім'ї ще могли самостійно возити нелегальний алкоголь по узбережжю океану, то гангстери Іллінойсу та інших центральних штатів майже повністю залежали від українських поставок.

Активна контрабанда канадського самогону стала основою миру з італійцями – Аль Капоне волів не чіпати своїх основних постачальників. Це настільки підняло авторитет українців, що на тривалий час навіть узалежнило від них росіян, яких на той час в Чикаго проживало набагато менше.

З єврейською мафією спільну мову теж знайшли швидко, адже в ній було чимало одеситів, можна було говорити практично однією мовою.


«Зачистка» злочинності, розпочата Едгаром Гувером, змусила на деякий час залягти на дно.


Останній сплеск (після 2СВ)

Після Другої світової війни центр активності української мафії в Америці перемістився в Детройт (знаходиться недалеко від Чикаго), що перетворювався на автомобілебудівну столицю США.

Українська мафія отримала додаткові багнети у вигляді тих, хто після закінчення війни втік не на Схід, а на Захід за рахунок українців – колишніх вояків німецької армії та визволених з концтаборів в’язнів, які не забажали повертатися додому. Їм просто ніде було подітися, не маючи роботи і не знаючи мови. Багато з нових емігрантів мали немалий досвід участі в бойових діях – вояки дивізії “Галичина”, УПА, деякі червоноармійці стали неоціненними кадрами українських сімей.

Свіжа кров допомогла нашій чиказькій мафії пережити певний занепад, викликаний скасуванням Сухого закону і падінням прибутків.

В цей час назрівало нове міжетнічне протистояння, цього разу – з афроамериканцями. “Чорні” витіснили з міста навіть італійців, але чіпати ресторани і банки українців не наважилася, бо отримали гідну відсіч. Не здали українці свої інтереси ні латиноамериканцям, ні китайцям.


Поступове зникнення української мафії

Гангстерська справа небезпечна, загрожує втратами особового складу. Більшість етнічних злочинних угруповань в США переживали арешти і вбивства своїх членів за рахунок постійного контакту з історичною батьківщиною. Італійська мафія регулярно поповнювала свої ряди молодими сицилійцямі, які виїжджали до США за багатим життям.

В українців цього козиря не було. Історична батьківщина не була незалежна, вибратися з-за «залізної завіси» співвітчизники не могли. Тому доводилося брати «в сім'ю» представників інших народів. Поступово етнічними українцями в організації залишилися тільки немолоді вже лідери. З їх смертю припинилася і історія української мафії.

До кінця 90-х років від колишнього могутнього клану залишилася лише жменька “динозаврів”, які живуть на вдалі вкладення своїх батьків і ведуть невеликий сімейний бізнес.

Історичний матеріал зліплений з різних статей.



https://prnt.sc/makt0w

До речі, сьогодні, а саме 22 січня 2019 року, виповнюється сто років Акта Злуки УНР та ЗУНР.