Join the new world

Полі́сся — історико-етнографічна область, частина колишньої прабатьківщини слов'ян, давня етноконтактна зона. Полісся розташоване на території чотирьох держав: Білорусі, України, Польщі та Россіястану який захопив неї з допомогою татарських орд. Історично ця область неї не належала.
Як і Карпати, воно зберегло найдавніші релікти праслов'янської та праукраїнської культури, що є постійними об'єктами вивчення дослідників-археологів, істориків, фольклористів, етнографів. Уперше назва Полісся зафіксована у літописі за Іпатіївським списком. У джерелах XIV—XVI ст. ця назва найчастіше функціонувала у вигляді спільнокореневих топонімів Подлесьє, Полясє, Полєсє. Історико-етнографічні межі цієї зони теж визначалися по-різному, однак переважає думка, що вона охоплює басейн річки Прип'ять та сусідні райони лісової смуги. Цю територію вважали центром поліської області ще дослідники XVI—XIX ст.

Славнозвісне племья Древляни, східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссі. На півночі землі Древлян доходили до р.Прип'яті, на півдні — до річок Здвижу і Тетерева, на сході — до Дніпра, на заході — до межиріччя Случ й Горині. За повідомленнями Констянтина VII Багрянородного на півдні їх землі межували з печенігами. Найбільші міста: Іскоростень (Коростень), Мическ, Микгород (Радомишль), Вручій (Овруч), Малин. До входження в Київську Русь землі Древлян становили самостійне князівство з центром в Іскоростені. Справжня і могутня історія Русі, тісно повьязане із злиттям цого племенні та полян Киева. До цого племена словьян об'еднувались лише по необхідності жеби боронити звої землі від степових ворогів. Князівски державотворення були невелики і неміцні, кордони їх постійно змінювались, це залежало від прихильності племен до одного чи іншого князя.
Зміна сталося, з конфлікту за владу над більшостью словьян. В якому зійшлися дві велики сили, з одного боку древлян з князем Малом, та полянами з Київським князем Игорем. Ще з литописів, полян спонукали древляне до сплати данини. В літописах вказувалось що поляне звертались до хазар з проханням допомогти. З приходом до Киева Игоря, який позбувся влади у Киеві хазар. Мабудь була домовленість з древлянами, навіть як свідчить литопис древляне мали робити збір (неймовірніше це їжа, та забов'язання участі в походах разом з Київским князем). То що древляне брали участь у походах словьян, свідчать літописи, вони були і з Олегом, як що раховати людский вік і дати в історичних літописах, вчені стверджують, що князів з ім'ям Олег було два. Так і з Игорем. Но що відверто аналітично мислячи сталося далі.
Всім відома легенда про княгіню Ольгу і ії помсту. Но розберемось детальніше. То що Игор пішов зі своею дружиною, до древлянського князя Мала за збором відомо. Но то що сталося далі, заставляе задуматись, літопис пише що стался конфлікт з воеводой дружини і самим князем, із за збора. Це свідчить що варягі при їого дружині були найманцями, як у польского князя Мешо І, який призивав варяг жеби присмерити ватажків польских племен і мати силу яка тримала їого правління. Так мабуть і сталося, віддавши плату воеводі ворягів, а сам отримавши менше, князь Игор відправився назад за збором для себе. Могутні древлянськи вожді спонукали князя Мала розправитись з нахабаю, який не нашого племені і при полянах без варягів, з полянами на яких древляне ходили і зних брали данину. Так і сталося, жестоко розірвали вони князя Игоря миж березами, так ставилиси словяне тільки до чужинців. Далі ще цікавіше. Як що древляне були би під сильною владою Київських полян, вони мали би бути налякані приходом варяжских дружин Игоря, і логічнее готуватися до оборони. Но напевно було так, що варяжска дружина, як і у Мешка І приходила на діло, отримувала нагороду і уходила. І від того що би готуватись до опору і зводити укріплення своїх городищь, княз Мал присилае послив жеби взяти Ольгу замуж. Цім древляни хтіли знову повернути владу над полянами і розширити свої кордони.
Далі звернемося до помсти Ольги, це дуже цікавий літопис, в ному у перше застосовуются таке написання, з викорестанням явно не словьянских методів помсти. Таке можно найти в сагах вікінгів. Требо детально розібрати, викорестання в литопісі варяжских методів написання, свідчить про набуття у еліті Киева варягів при владі, їх культури. Но як можно зрозуміти що автор хоче передати. Всі знаїоми як Ольга мстила древлянам, 2 месті були пов'язані з послами древлян і їх напором, скоріше всёго під гарним слогом, скривается походи древлян на полян, скоріше всього вони не привели до підкорення полян, то що Ольга вбивала послів говорить про поразку війска древлян в Київских землях. 3 месть це тризна по Игорю, еъ треба розуміти як мірні переговори, яки мабуть ні кчому не привели. 4 месть це похід Ольги на Искоростень і спалення їого (Схожа легенда о спаленні міста за допомогою птиц излагается також Саксоном Грамматиком (XII век) в его компиляции устних датских преданий о подвигах викингов и скальдом Снорри Стурлусоном) треба це розуміти як наступні переговори на яких було домовлено об обїеднанні двох могутніх князівств і спаленні всіеї ворожнечі на віки. Як можливо таке стверджувати, по перше архиологами не було знайдено повного спалення міста, не було знайдено багато кісток вбитих древлян і війскової зброї, по літопису ствержуется повне знищення міста та увід всіх мешканців, але історично це місто ніколи не переставало жити. Всі в Коростине вам покажуть купальню Ользі. По друге, як що це була велика помста за убіеніе мужа, і необратима злоба і така жостокість у покаранні племені древлян, то неразумні поступки княгині Ользі у продовженні літопису. Як можливо князя ненавистного племені, який вбив еї мужа, залишити живим, мало того він продовжував княжити в Малині. Його діти, яких судячи із звериних задатків княгині, потрибно було тірзати не меньше ніж послів древлян, було поставлено до влади, дочка Малуша стала дружиною Святослава і потім від неї народився Володимир красне сонечко, син став на довге время воеводою Київским. Хто би таке зробив, і як ці діти відповили в подальшому Ользі опинившись у такий владі, за таку наругу над древлянами. На підтверження цого, виступають факти, при Святославе Русь почала крепнути і розширюватись, приеднуя один за одним словянськи племена, при ньому Русь проводила не грабіжницьки, а попідоносні походи, після яких землі приеднувались до Руси. Во всіх походах древляне приймали участь, а в подальшому, древлянське князівство було однім цілим з київським. Роди двох племен древлян і полян створили Русь!


Тому дивна політика нашої влади, Полісся і Київщина ось основа Руси, з ціх зімель почнется розширення Руси-України!