Розмова про армію

Day 1,173, 12:00 • Published in Ukraine Ukraine • by Tikhenko


І знову усім привіт цього разу поговоримо про армію.

Мабуть ще зі школи, багато хто виніс думку, про те, що однією із найважливіших ознак державності є наявність публічної влади. Але цього не достатньо. Для того, щоб можна було здійснювати ефективне управління, потрібні соціальні органи влади, які володіють певними інструментами примусу, які б дозволили захищати і охороняти інтереси громадян. Потрібна армія.

Армія еУкраїни складається з трьох частин:



1. Солдати, які утримуються за рахунок податків - це і є регулярне військо. еУкраїна виділила у власність цих армійських підрозділів велику кількість заводів із виробництва хліба та зброї, шпиталів та білетів, і навіть взяла на себе тягар із їх розвитку та модернізації. Працюючи на цих підприємствах, у режимі комуни, військові самі виробляють для себе значні запаси їжі, зброї, що дозволяє їм приблизно раз на 2-3 дні проводити удари із повною викладкою за рахунок власних ресурсів. Втім, часто втручання армії необхідне частіше ніж раз на 2-3 дні. І тут знов на допомогу приходить держава, здійснюючи часткове фінансування удару армії власним коштом. Солдати отримують на шару швидку прокачку, вірне товариство, гарні умови служби, та можливість не словом а справами довести свою відданість Батьківщині. Бо накази командирів, МО та президента, вони мають виконувати сумлінно і не обговорюючи.



2. Друга частина війська еУкраїнського, це УВА - наша молодь і наше майбутнє. Користі у плані дамагу від них може і не багато, але неоціненним є їх ентузіазм, бажання швидко розвиватися і бути корисними. Це проект дотаційний. Бо вироблену у УВАшних комунах продукцію було б до доцільно віддати більш розвинутим воякам. Тим не менше, цього робити не слід. У випадку УВА, Україна свідомо інвестує у власне майбутнє, даруючи новачкам фан від військових дій, навчаючи їх воювати, зацікавлюючи їх у грі, спонукаючи до вступу у регулярні війська.



3.Третя група наших військ то війська нерегуряні. ЕМС, NMA, FAS, FOBOS, TDK, ВОВК, та інші - всі вони існують відокремлено. Мають власні, придбані власним коштом підприємства. Застосовують різноманітні методи для підрахунку завданої шкоди і механізми оповіщення та роздачі пайків. Держава не робила капітальні інвестиції у їх розбудову та розвиток. Але всі вони розуміють, чиїми громадянами є, і де їх коріння, тому частенько вступають у бій на боці еУкраїни, координуючи свої зусилля із МО. Під час важливих битв, з державного кошторису виділяються певні суми коштів, на потреби нерегулярних військ, що використовується ними для посилення питомого дамагу. Слід розуміти, що уряд та Українська держава не несуть відповідальності за військові дії, в яких приймали участь нерегулярки за так званим принципом "вільного найму". І не рекомендують вступати у військове протистояння із дружніми до еУкраїни державами. Однак повністю гарантувати підтримку наших нерегулярних військ у тому чи іншому конфлікті, можна лише після того, як ви зв'язалися із їх командирами та домовились про це.

Військо складається із трьох частин, і кожна з них є рівноважливою. Кожній є чого повчитися одна в одній, - відданості, ентузіазму та ощадливості. Сплав відданості та сили, молодості та заповзяття, винахідливості та кмітливості, - все це разом і є національне військо, яке ми продовжимо будувати та розвивати.

В наступних статтях йтиметься про IT, зовнішню політику, та інші цікаві речі.
Із повагою, Tikhenko, Ukrainian Consolidation