[МЗС] Про системи колективної безпеки. Роль і перспективи Міжмор'я

Day 2,060, 12:51 Published in Ukraine Poland by Bryndanon


______________________________________________________________________________________________________________________________________

Добрий вечір, любі друзі.

Сьогодні ми підписали пакт про взаємодопомогу із останньою країною співдружності «Міжмор’я» - Словаччиною.




Тому, користуючись нагодою, я розповім про ті схеми, і системи договорів колективної безпеки, в які включена еУкраїна. І детальніше зупинюсь на проекті регіональної співдружності «Міжмор’я»

Почнемо з того, що як казав Черчіль - У держави нема постійних союзників або ворогів, проте є постійні інтереси. Навряд, хтось зможе цю тезу спростувати. Так чи інакше, в той чи інший спосіб навіть такі стабільні і дружні союзи. яким був Еden - дряхліють і розпадаються. Країни поступово змінюють союзників, з часом переходять із блока у блок, друзі стають ворогами і навпаки. На це не треба ображатися, а слід прийняти як даність.

Дійсно, спрямованість зовнішньо-політичної діяльності кожної держави, і еУкраїни зокрема, пов'язана з об'єктивно існуючими національними інтересами, загрозами цим інтересам і необхідності протидії цим загрозам. Ця триада є фундаментом для розбудови системи національної безпеки, під якою розуміємо стан захищеності національних інтересів в умовах реальних чи потенційних загроз.

Звідки виникають конфлікти? Насправді, слід говорити про величезну кількість різних джерел – від РЛ комплексів, помсти, колонізації заради ресурсів, тощо. Конфлікти неминуче виникають при пересіканні, протиріччі інтересів держав у різних галузях міжнародних відносин. З іншого боку держави із інтересами, що співпадають, є схожими, або хоча б не протирічать, схильні до тимчасового блокування між собою, для досягнення певної мети. Саме життя диктує необхідність формування систем колективної безпеки (глобальних (TWO, CoT) та регіональних (Asgard, CUA), що відповідають сподіванням всіх суб'єктів військово-політичних відносин.

Форми систем колективної безпеки можуть бути різними, що обумовлюється різною широтою їх геополітичного охоплення, рівнем розвитку країн-учасниць, принципами позиціювання (політичний, військовий, економічний). Роль держави у складі договору колективної безпеки, її вплив на вирішення міжнародних проблем, може бути також дуже різним і залежатиме від "питомої ваги" країни-учасниці в альянсі, його внутрішньої структури і наявності механізмів контролю за дотриманням вироблених правил учасникам.На даний момент, системою, що гарантує існування нашої держави є глобальний альянс TWO - світового масштабу організація суверенних держав (в склад союзу входять 19 країн), заснована на основі їх добровільного об'єднання з метою забезпечення безпеки своїх членів та досягнення світового домінування практично в усіх його аспектах. TWO відноситься до організацій, що володіє внутрішньою жорсткою, затвердженої в правовому плані структурою, де вага голосу кожної країни залежить від її питомого впливу під час війни.




З глобальним гарантом безпеки розібралися. Тепер розглянемо регіональний блок "Міжмор’я". Це спілка держав, об'єднана відносною спільністю інтересів і загроз, які передбачають координацію політичної, економічної та військової діяльності (в межах pro-TWO курсу), і заснована на засадах етнокультурної близькості, спільності військових інтересів і т.д.

Як і будь який регіональний блок, у складі глобального альянсу, ця система підтримки безпеки є поки-що досить мозаїчною і в плані своєї внутрішньої структури і в плані міжнародно-правового оформлення. Однак не слід її недооцінювати. Не виходячи за рамки більшого, глобального альянсу, регіональний союз дозволяє поглибити дружні відносини між країнами, підвищити рівень військової взаємодії, за рахунок кращої координації, і навіть сформувати лобістську групу в рамках глобального альянсу.



Як правило, будь-яка регіональна/глобальна система безпеки має свого лідера (їх може бути декілька), який забезпечує свою першість у визначенні колективної політики органу безпеки. Лідерами TWO – є такі держави як Сербія і Польща, лідером Міжмор’я – Польща. Ця першість, головним чином, досягається за рахунок військово-політичної та економічної потужності. А так як будь-яка країна-учасниця міжнародної організації прагне через участь у ній до досягнення насамперед власної національної безпеки, то спрямованість політики міжнародного союзу у всіх областях міжнародної та національної безпеки відповідає передусім національним інтересам свого лідера. Від цього нікуди не дінешся. однак, це не значить що не слід пильнувати за розвитком політичної ситуації, і за можливості нагадувати лідерам про ті перегиби, що були ними допущені, їх негативний вплив на молодших партнерів. Такий контроль є запорукою збереження цілісності альянсу.



Насамкінець трохи військової статистики по Міжмор'ю і його гіпотетичних перспективах, як самостійного гравця на світовій арені.