[MoC eUkraine] Свято Водохреща під булочки для ерепівців ^_^

Day 2,617, 14:56 • Published in Ukraine Ukraine • by Ministry of Culture







У зв’язку з деякими проблемами, що виникли не з вини Мінкульту, ми не змогли вчасно випустити заплановані статті про щедрівки і свято Маланки (старий Новий рік). Виправити це уже буде неможливо, принаймні в цьому році, але спробуємо розповісти про свято, що фактично завершує зимовий празниковий цикл.





Пам’ятаєте, як співається в щедрівці „Добрий вечір тобі, пане господарю”:

„Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
Ой що перший празник – Рождество Христове,*
А другий вже празник – Святого Василя,
А третій вже празник – Святі Водохрещі”.

Свято Водохреща або друга назва Богоявлення святкується 19 січня. Святкувати Богоявлення християни почали ще з апостольських часів. Збереглося свідчення Климента Олександрійського від II століття про нічне пильнування, яке вчиняється перед святом Водохреща Господнього.
Свято Богоявлення Господнього вважається збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного розмноження хліба. Тому й назву “Богоявлення” треба розуміти у множині, бо це празник святих Богоявлінь.
На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні (язичеські) й церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства.
Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан.
Тому 19 січня українці вітаються між собою традиційним в цей день привітанням: „Христос хрещається!” – „На річці Йордан!”





Підготовка до свята розпочинається за тиджень, коли чоловіки вирубують із річкового льоду хрест великого розміру, обливають буряковим квасом. Так само з льоду вирубують престол побіч хреста. Завершують святкову композицію соснові або ялинові гілки у вигляді арки — це «царські врата».
Вже в саме свято на березі річки біля льодового хреста відбувається коротке богослужіння, потім священик занурює в річкову воду хрест під спів хору „Во Йордані хрещуся тобі, Господи”. Після цього віряни набирають освячену воду. Доки цивілізація не доклала своєї „будівничої” руки, поки цю освячену воду брали у свої слоїки для пиття, вірячи, що вона допоможе вберегтися від нещасть.
За народними віруваннями, коли священик опускає хрест у ополонку, з річки вистрибує нечиста сила, і гуляє вона землею до тої пори, поки якась жінка не випере в річці білизну. Господині не квапилися повертати нечисту силу у воду — хай побільше її загине від сильних морозів.



За легендою, на Водохрещенпя вода в річці на якусь мить перетворюється на вино (як це відбулося в Кані Галилейській).




Може хтось скаже, що ці народні вірування дитячі, наївні. Може й так, зате вони не були закінченими матеріалістами і циніками, які ні в що не вірять і для яких немає нічого святого.
Принісши додому свячену воду, господар кропить усе в оселі й господарстві, затим родина сідає до святкового столу. Після обіду дівчата йдуть до річки, щоб умитися йорданською водою — задля вроди та здоров’я. Подекуди зберігається звичай співати господарю оселі величальні пісні:

Гей, пане господарю,
У господі, як в раю:
У тебе воли половії,
У тебе плуги золотії,
У тебе двори кедровії,
У тебе столи калиновії…

Величальні пісні годиться завершувати побажаннями добра, щастя, злагоди та багатства, наприклад, такими:

Гей, пане господарю,
Щасти, Боже, з Йорданом,
І з водицею, і з царицею,
З усім домом, з усім добром,
І з синами-соколами,
І з дочками-чічками (квітками)…

У відповідь на таке щедре побажання всього найкращого господар дому обдаровує співців.

З вами була SuperPixie




За кожен вот гостина в розмірі булочок на 100 хп 😁

Для шаутів:
Свято Водохреща під булочки для ерепівців
http://www.erepublik.com/uk/article/-1344-2489213/1/20