[УКП] Новобранець

Day 2,436, 14:56 • Published in Ukraine Chile • by Carpathian Jiraiya




"Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я музиченьків дошіковац:
"Гей ви, музиченьки, заграйте ми чардаш,
Най я си погулям в тот молодий час."

Стара народна пісня доносилась з офісу еУкраїнської Консервативної еПартії. Цікавий носик Повітрулі повернувся на звуки знайомої мелодії. Вона здавна любила мелодії Західної України і її слух зігрівали слова гуцульської, буковинської та закарпатської говірки.
- О, напевне тут у них цікаво, - подумала Повітруля і направилась до офісу.
На її однострої вже виднілась свіжа нашивка МЮ "Арес", проте жодна нагорода ще не прикрашала її груди. Питання, де пристроїтись в політичному плані, все ще лишалось відкритим, адже політика цікавила дівчинку виключно розміром щоденного пайка.
Біля офісу вона побачила дві постаті - юного хлопчину і великого, потужного ветерана, обвішаного медалями з голови до ніг.

- Оце іконостас, - з зачудуванням і ноткою заздрості подумала Повітруля, мимоволі дослухаючись до діалогу.
- Да они все нубы, куда ты собрался! И ваще, лучше закрой эту браузерку и больше не открывай ее никогда.
- А мені подобається, - з легким викликом відповідав хлопчина з таким же новесеньким одностроєм, як і в Повітрулі.
- Ну и што там может понравиться? - ліниво-вальяжно спитав ветеран. - Скучно у них, геморно, законсервировано. Вот у нас!
Ветеран дістав навороченого айфона, почаклував над ним і звідтам полинула бадьора мелодія:

"Нам наплевать на то, что думают другие про нас,
На гнев богов мы просто машем рукой!
Ты нынче платишь - ну так что же,
Мы с тобою сейчас,
А завтра с нами будет кто-то другой.
Путем интриги, морем крови мы стремимся туда,
Где чье-то золото призывно блестит;
Из низких истин нам дороже
Только эта одна:
Кто больше платит - тот в войне победит!"

Коли ж прозвучали слова

"Но мы убьем того, кто скажет, будто клан Брэган Д'Эрт
Похож на свору подворотенных шлюх!"

Повітруля не витримала і неголосно зацитувала "Зорю і смерть Хоакіна Мурьєтти"

"Что нам надо? Всего-то пустяк.
Кое-что для проказ - это раз,
Кое-что для баловства - это два,
Платишь деньги и бери - это три,"...

Напевне щось відчувши, ветеран кинув косий погляд на дівчисько, що стояло на віддалі. Повітруля одразу набрала сумирного вигляду і стала озиратись по сторонам, скерувавши свої вуха в напрямку новобранця і ветерана.
- А от я не згоден з тим, що в війні перемагає той, хто платить більше, - з викликом кинув новобранець, який одразу сподобався Повітрулі. - Загально відомо що перемагає той, в кого сильніший моральний дух.
- Ха-ха-ха, - розреготався ветеран. - Вот давай ты на меня со своей силой в 25 Q1, а я тебя бомбой прихлопну, как комара, вот и будет тебе моральный дух.
- Нічого, я ще виросту, - сказав хлопчина. У мене є стимул, щоб рости, і це не гроші. Так, на гроші можна купити багато чого, але не можна купити, як і вибрати, тільки Батьківщину!
- Да какая, нафик, батькивщына, она там где платят! - І ветеран знущально став наспівувати далі: "И наш девиз предельно ясен скоро станет тебе: "Предай их всех, останься верен себе!"
- Не хотів би я служити ні в вашому загоні, ні перебувати в вашій партії. Не хотів би, щоб мій напарник був вірний тільки собі і зрадив би мене, як і всіх наших, в першу ліпшу хвилину.
- Да ты лох! - заревів ветеран. - Да ты совсем нюх потерял! Консерватор в натуре!
- Ага, саме так, консерватор, - з гордістю сказав хлопчина. Мені подобається говорити моєю, українською мовою, мені подобається наша, українська історія, мені подобаються мої українські друзі. Мені не подобається те, чим дихає сучасний світ - продажність, багатовекторна мораль, угодовство, поклоніння Мамоні замість Бога, викручування законів на свою користь, різні права для різних категорій громадян, е, та що там говорити. Лібералізм - хороша штука, як він задумувався, проте розклав суспільство на всіх рівнях. Гуманізм - хороша штука, проте давайте подивимось, які його плоди? Ні, вибачте, пане, не хочу я Ваших цінностей, в мене є свої, нехай і несучасні, нехай і консервативні, проте такі, за які я готовий воювати. Можливо мені дадуть малий пайок, можливо не найкращий однострій, але я вірю, що все зміниться на краще. Саме за ці мої цінності вмирали мої діди і прадіди, саме за них сиділи в концтаборах, і я не бачу сенсу їх зраджувати. Нехай це і всього лиш гра, проте зрадивши своїх предків віртуально, де гарантія, що я не зраджу їх в реалі?
- Ага, вали-вали, - знущався ветеран. - Воюй за свой "патриотизм", а на тебе наживаться будут.

Проте хлопець вже його не слухав, впевнено крокуючи в офіс Української консервативної партії.
Повітруля задумалась, провела поглядом розцяцькованого ветерана і заглянула в офіс. Там сиділи Upivka, gudilka91, Chronographerr і Kostyukh, роз'яснюючи новоприбулому політику партії.

- Так ось звідки звучав роковац, - розвеселилась Повітруля, побачивши Kostyukh. - Треба буде якось його доколупати, щоб трембітати навчив…


З Вами була Povitrulya спеціально для УКП




Всі помилки авторські та захищені еЗаконом "Про авторство"
«Срібна Земля». № 11. день 2 436.


Для шаутів:
[УКП] Новобранець
http://www.erepublik.com/uk/article/-1-2418194/1/20