[УКП] Дні еБіГ у еУкраїні.

Day 2,043, 10:49 Published in Ukraine Ukraine by Volchica Polly


Доброї години!

Українська Консервативна Партія оголошує Дні Боснії і Герцеговини в Україні за підтримки колишнього Президента е-держави Don Mili та Міністра закордонних справ Dze Guevara.
Пропонуємо Вам ближче познайомитися з культурою та побутом цієї республіки.





Отже, нинішній стан справ у Ерепі дещо відрізняється від реального життя, про що ми з вами і поговоримо.
Нині Боснія і Герцеговина має два регіони - Bihar та West Bengal, хоч реальна її територія наразі знаходиться під владою еСербії.



Сучасна територія Боснії і Герцеговини



Історична територія Боснії і Герцеговини





Боснія і Герцеговина - країна Південної Європи, що розташована на Балканському півострові. Країнами-сусідами є Сербія, Чорногорія та Хорватія. Здобула свою незалежність 17 квітня 1992 року.
Боснія і Герцеговина поділяється на Республіку Сербску, Федерацію Боснії і Герцеговини і округ Брчка, кожна має власного Президента, уряд, герб, прапор та гімн.



Державний прапор Боснії і Герцеговини затверджений 4 лютого 1998 року. Основні кольори - синій та жовтий. Синій - колір Організації Об'єднаних націй. Зірки представляють Європу. Трикутник символізує три основні групи населення країни (мусульман, хорватів і сербів) і контури країни на карті.
Державний герб затверджено 18 травня 1998 року. Він складається з двох частин жовтого і синього кольору. Герб має зображення у виді синього щита, на якому у верхній правій частині розміщений жовтий трикутник, який символізує національний склад країни. Кожна із сторін трикутника відповідає народові, який мешкає на території Боснії і Герцеговини: боснійці, хорвати і серби. Таким чином ці народи пов'зані між собою в єдине ціле. По діагоналі, з верхнього лівого кута в нижню частину правої сторони проходить стрічка з п'яти цілих, та двох неповних білих зірок, що символізує прагнення Боснії та Герцеговини до Європи, до європейських цінностей.
Національний гімн – «Državna himna Bosne i Hercegovine». Був прийнятий 25 червня 1999 року.



В перші століття нашої ери територія Боснії і Герцеговини входила до складу величної Римської імперії. Пізніше землі країни була у складі Угорщини, Туреччини, Астро-Угорщини та Югославії. Тим не менш, яким би сильним не був гніт, народи Боснії та Герцеговини завжди добивалися незалежності шляхом повстань та нескорності духу.
Неможливо не згадати Сербсько-Хорватський конфлікт, частиною якого стала й Боснія і Герцеговина. Виникли жорстокі конфлікти на національному грунті, так як серби висловили свою точку зору щодо перебування республіки у складі Югославії, в той час, як Боснія і Герцеговина заявила про свій суверенітет. Незалежність країни було визнано, проте військові дії продовжувалися ще довгі три роки. І досі, йдучи вулицями боснійських міст, можна побачити понівечені будинки, які свідчать про криваві часи та тисячі загиблих воїнів за незалежність своєї держави.


Ранні книги в Боснії і Герцеговині мали здебільшого релігійний зміст і були написані глаголицею та кирилицею. Окрім церковної літератури збереглося багато записів окремих документів. Після османської окупації збереглася діяльність в рамках релігіозних общин. Визначними є талмудичні твори сефадських євреїв Сараєва і Травника.





Довгі роки османської окупації наклали відбиток на культуру Боснії і Герцеговини. Ісламські мотиви яскраво виражені в архітектурі країни. Збереглися ісламські рукописи, прикрашені кольоровими малюнками. Ісламські мотиви можна спостерігати і в боснійській народній музиці. Крім того, зустрічаються також і елементи візантійської культури, котрі також є об’єктом цікавості туристів.

Столиця Боснії і Герцеговини - Сараєво - культурний та економічний та індустріальний центр країни. Знаходиться на території Федерації Боснії і Герцеговини, отже його мешканцями є переважно боснійці та хорвати. Місто було засноване ще в 1244 році й до 1507 року називалося Врхбосна.

Бегова джамія і медресе

Вечница
Стари Град - історичний центр Сараєво. Це найстаріша частина міста, що має найбільшу історичну цінність. Забудова цих кварталів відбувлась протягом багатьох віків, починаючи з періоду османської окупації допочатку ХХ століття, в роки австро-угорського правління. Архітектура історичної частини міста є унікальною і характеризується поєднанням східної та західної традицій. Серцем Старого міста є район Башчаршия, в центрі якого розташована площа з великим фонтаном. Місцеві жителі називають цю площу Голубиною.

Фонтан “Себілі Брунен”
Фонтан виконано у псевдо-мавританському стилі. Він знаходиться на площі Башчаширія. “Себулі Брунен” є одним з головних визначних місць міста. Фонтан було збудовано архітектором Мехмедом-Паши Кукавиц у 1753 році. Він представляє собою споруду у формі восьмигранника, увінчаного блактним куполом. Серед туристів існує легенда, ніби якщо випити з нього води, обов’язково приїдеш сюди ще раз.

Природний парк “Врело Босне” розташований в центральній частині Боснії і Герцеговини неподалік від поселення Іліджа у підніжжі гори Ігман. Парк заснований ще за часів австро-угорської влади. За часи боснійської війни парк був майже цілковито знищений, але у 2000 році завдяки діяльності місцевих активістів був відновлений первинний вигляд цього визначного місця. На території парку протікає річка Босна, сам парк має безліч острівців, струмків та водопадів. Немало тут і мінеральних та термальних джерел, облаштованих для спа-процедур.


Імператорська мечеть - одна з найкрасивіших та найвеличніших архітектурних будівель, була зведена 1462 року за правління султана Мехмеда ІІ ель-Фатих. Мечеть стала першим мусульманським храмом, побудованим у класичному стилі Османської Епохи. Спочатку будівля була зведена з дерева, але після великої пожежі була відновлена практично заново вже з каменю. На невеликому кладовищі, що поруч з мечеттю, поховані високопоставлені особи часів Османської Імперії: муфтії, візири, шейхи.


Місто Мостар є п’ятим за величиною у Боснії і Герцеговині. Воно зводилося у період з 1520 до 1566 року. Назване місто на честь мосту, побудованого у XVI столітті турками, за часів Османської Імперії.
На сьогодні цей міст, 20 метрів заввишки та 28 завдовжки, є найважливішим визначним місцем міста та прикладом ісламської культури на Балканах. Міст розташований в історичному центрі Мостара. Це місто поєднує в собі архітектуру різноманітних стилів. Це місце є найбільш важливим туристичним центром країни.

Діна́ра — гора в Хорватії та Боснії і Герцеговині заввишки 1913 м (пік Троглав), частина Дінарських Альп. Біля підніжжя гори в безпосередній її близкості розташований населений пункт Києво, з якого відкривається вражаюча панорама на всю гору. Дінара є однією з численних вершин Дінарських Альп, але примітно виділяється з навколишнього ландшафту. Рослинність на горі бідна, дерев нема. Сходження на гору завдяки пологості її схилів неважке, і Дінара частенько стає об'єктом походів і екскурсій з навколишніх населених пунктів.

Гора Дінара

пік Троглав
Озеро Ябланица - це штучно створена у 1953 році водойма. Озеро знаходиться у центральній частині Боснії і Герцеговини, неподалік від Мостара.
Озеро було стврене післа побудови плотини на річці Неретва, що оточена гірськими вершинами. Ябланица - це водойма витягнутої форми, котра має довжину близькл 3 кілометрів.

Боснійські піраміди - природне геологічне утворення, відоме як флейтрарони. Розташовані поблизу міста Високо. Пагорб Височица привернув увагу у результаті ствердження світовою пресою стосовно того, що під пагорбом приховані найбільші у світі піраміди.
Наукові дослідження показали, що так звані “піраміда сонця та піраміда місяця” є природними формаціями і людська діяльність з ними не пов’язана. Проте, влада Боснії і Герцговини довгий час підтримувала псевдо-научну сенсацію.
Пагорб Височица висотою 213 метрів, на котрому раніше було розташоване старе місто Високо, справді нагадує піраміду. Ідея про те, що він приховує під собою рукотворну споруду, належитьбоснійському письменнику і ковалю-любителю Семиру Османагичу. У результаті проведених ним розкопок він виявив “вимощені площі та тунелі”, “кам’яні блоки” та “древній цемент”.Османич стверджував, ніби на розкопки приїхали археологи мало не з усього світу. Проте, як виявилося, багато з них погодилися, але так і не приїхали. Самі ж розкопки почалися у 2006 році, до того ж були підлаштовані таким чином, щоб форма пагорба змінювалася й нагадувала ступінчату піраміду Майя.




"За Велику і Незалежну Українську Державу!"