ГРАБЛІ - 2

Day 2,785, 03:59 Published in Ukraine Ukraine by UkrainischGuerrilla

Егегей, любі любителі пролюблювання своєї любові в цій любій грі!



Причин чому я назвав цю статтю саме так є кілька:
1) Я уже випускав статтю з назвою "ГРАБЛІ", присвячену важливості цього сакрального артефакту у політичному житті середньостатистичного українця, і цю можна вважати своєрідним "сіквелом"
2) Це короткий й влучний опис моєї присутності у цій грі
3) Звучить епічно - файна назва для якоїсь вітчизняної відповіді усяким там "пилам-шмилам"



Отож, мабуть підемо не по порядку, і розкриємо таку важливу прогалину у пізнанні всесвіту, як "звя*язок між граблями та UkrainischGuerrilla". Так вже вийшло, що десь із 5 років назад я мав нещастя зареєструватись у цьому болоті, і прогягнути аж до жовтня 2012 року, коли нарешті я завів тракторець, і самоусунувся із цієї благодаті.
Та приблизно рік назад, десь у кінці червня, мене раптово спокусило повідомлення у мертвому скайп-чаті, і я стрімголов понісся... наступати вдруге на ті ж граблі, і от я тут. СпасібаМортусуЗаЕта



Welcome to the Jungle!!!!

А тепер про справи насущні. Як ви могли спостерігати протягом останніх 2-х тижнів, наша е-держава поступово відправлялась у небуття, а під кінець виявилось що це був насправді #хитроплан, який чомусь не спрацював. Розгрібати то болото ніхто не хотів, бо це очевидне самогубство: військове рішення може бути непід*ємною ношею, адже багато розчарованих + батони й гроші врешті-решт закінчуються, та й союзники не дуже хочуть впрягатись за якихось дрібних психопатів, які самі не знають чого хочуть. Дипломатичне - тут і коментарів мабуть не треба, переговори з еРосією - непоправний удар по кармі та гвіздок в труну політичної кар*єри.



Здавалося б, "злі упорки" ганебно втекли з поля бою, ВУ божиться що більше не попадуть у цю пастку і не виставлятиме свого кандидата на вибори, бо вакансія асенізатора не дуже приємна... Але ж тут, в останні хвилин... Вгадайте що? Правильно!
ГРАБЛІ


От в українців як противага фантастичній байдужості іноді проявляється неймовірна фанатична схильність до "самопожертви". Навіть там, де не треба. Ритуальне самоспалення, щоб показати які ми білі й пухнасті.

"От підемо ми, зробимо ідеально каденцію, і ВОНИ раптом прозріють, перестануть закатувати істерики та пиляти бюджет, і зіллються з нами в хороводі"
"От нас ПРЯМИЙ назвав зрадниками, так ми ж розведемо цілу епопею з скрінами та лінками(хоча можна ж уже б звикнути)" (хоча певний сенс є, бо нуби можуть насправді й повірити, а як відомо вони складають 146% електорату самізнаєтекого
"Нас якийсь Сікільов назвав нацистами, то ж давайте усі забудемо українську мову і говоритимемо російською, а то ж і правда подумають що ми тут немовлят їмо"



До речі, про самізнаєтекого. еУкраїнське суспільство недавно отримало новий мем "давати команду". Як признався представник одної політсили, поки не прийде ЗНАК зверху - вони нічого не роблять, і заповнюють рутинне очікування почухуванням одного місця.

Як ми можемо судити із РЛ - політика дебілізації суспільства відкриває нескінченні простори для маніпулювання сірою масою, дозволяючи ховати найкривавішу диктатуру за маскою демократії. З того що я знаю, то у більшості партій намагаються займатись просвітницькою діяльністю, щоб новачок не робив дурних помилок молодості, але як виявилось дехто має інші погляди на педагогіку.

"В галичині більше патріотів, тому там краще піднімати РВ"...[/i] (с)

Або от, пряма мова (був у верху виборчого списку) конгресмена від цієї партії:



А потім ми дивуємся чому у нас захлинаються бебібуми, або чому у нас конгресмени голосують за казна-що.




І от мабуть таки оголосять результати виборів, вчергове влада зображатиме з себе Атласа, що тримає на плечах небеса, потім пройде час та пару хвиль САМІЗНАЄТЕЧИЙОГО спамбота, і до влади прийдуть інші, потім поміняються, і так до нескінченності у вирі радості та срачу.
Новачки реєструватимуться, дивитимуться на це все, думатимуть "це свято не для нас" і тікатимуть у пошуках більш цікавих занять.
еУкраїна миготітиме на карті, то з*являючись то відправляючись у небуття.

І ми, вірні задроти, маршируватимемо по тим самим граблям, логінячись щодня сюди і проклинаючи злу долю, коли ми перейшли за тим лінком....