Join the new world

Топографічно е-Репаблік розташована десь на перетині двох світів, і мембрана поміж невигадливою, здавалось би, браузеркою і реальним світом дуже тонка, то й чи варто дивуватися, що тут так часто стаються всякі містичні штуки. Тут блукають химерні зомбі, масово переселяються душі, оживають мерці, а часом ти раптово сам для себе помічаєш, що ти вже начебто й не ти, що хтось інший керує твоїм віртуальним тілом і всупереч твоїй волі змушує тебе промовляти з чужого голосу. Про що? Та теж про усякі містичні штуки: живий цей е-світ, а чи мертвий, а якщо раптом мертвий, то чи можна убити його знову?... Вам уже страшно? Мені теж. Але дослухаймо цей таємничий голос до кінця - аж раптом ще досі є шанс на реінкарнацію.



How do you kill something that's already dead?
Ця фраза найліпше б пасувала до якоїсь оповідки про зомбі-апокаліпсис чи, можливо, про темного кривавого монстра із темної кривавої печери, але ця стаття присвячена іншого роду нечисті. Ага, мова таки піде про цю гру.



Узагалі, її уже хоронили безліч разів. Власне, після кожного прояву неабиякої фантазії та смекалки з боку адміністрації завжди здіймався дикий гвалт а-ля «Ми всі помремо! Плато вбив еРепу! Влаштуємо ритуальний самоспаленнялогаут!», але тим не менш хитке судно на імення еРепаблік лишалося на плаву. Та й на написання цього шмату тексту надихнула чергова дискусія на тему того, що скоро цій грі гратимуть Шопена (хоча це очевидно, вона прожила довше, ніж мала б за законами природи та здорового глузду).
Отож, де корінь зла, чому вона вмирає, і узагалі, що з цією грою не так? Утримаємося від палких узагальнень у стилі «Усе!», «залиш надію кожен, хто сюди входить» і тому подібне, і спробуємо розглянути головні проблеми нашої вельми коханої браузерки.



1) Розрив між новачками та старими гравцями. Ця проблема не унікальна – вона актуальна для всіх ігор з «накопичувальною» системою прокачки, де відсутня якась верхня межа (level cap). Себто, зареєструвавшись у грі, новачок потрапляє у завідомо програшну ситуацію - це от якби у шахах ті, що почали грати раніше, мали б замість пішаків одні ферзі. Особливо це відчувається в сучасних умовах, коли усі модулі ,крім військового, майже втратили сенс.
Варіантів вирішення цієї проблеми мало. Перший, найрадикальніший – це вайп, але, як ви розумієте, він дуже негативно сприйматиметься мастеркардами, яким можна в принципі поспівчувати – люди роками вкладали немалі суми в гру, і тут їх раптово позбавляють привілеїв. Можливий «проміжний варіант» з перерозподілом очок чи введенням нових характеристик, як у V2, але це теж дуже ймовірно викличе великі хвилі невдоволення, та й старигани пам`ятають, скількох гравців убило літо 2010.
Ну і другий – це спроба «згрупувати» гравців з різними характеристиками за ваговими категоріями. В еРепаблік це було виражено у вигляді «дивізіонів» - але як ви бачите, з часом воно втратило ефективність (у кожному дивізіоні виросли свої «Голіафи, які теж не хочуть втрачати своїх привілеїв»). В деяких аналогах репки вчиняють ще радикальніше – створюють додаткові сервери, в яких новачки можуть грати між собою нарівні, а потім вклинюють їх у «доросле життя», проте ця практика теж не показала особливої ефективності.
Загалом, спираючись на досвід та прикидуючи темпи розвитку гравців, гра потребує якогось «радикального шухєру» щонайменше раз на 2-3 роки. Чого вже довго не було.
Проблема також частково вирішується самими гравцями – купівлею/орендою прокачаних акків, але, по-перше, - не всім вистачить, по-друге – не кожен готовий одразу вкладати РЖ-гроші у гру(та й узагалі ,хіба в цьому є який сенс).



2) Втрата цінності «держави». Можна віднікуватися скільки заманеться, але еРепаблік – гра про РЖ. На просторах інтернету було завжди чимало зі схожими, а то й кращими характеристиками, однак саме існування кордонів та урядів РЖ-країн стало одним із головних факторів, що сприяли популяризації цієї гри. Скажімо, що таке грати за якийсь «Третю Федерацію Бубрамінюків», хай бути там навіть Галактичним Імператором, а що таке грати за свою Неньку та реалізовувати свої РЖ-національні комплекси. Та хай йому грець, одна лише любов до гроба «Сербія+Хорватія» уже могла озолотити Плато. А згадаймо, на чому грунтувались е-Українські бебібуми? Рекрутація юних паліїв?
Тим часом тепер існування держав має лише символічний характер. Якщо раніше вміст держскарбниць не викликав іронічної посмішки, були доступні такі функції ,як шпиталі та оборонна система, війна була витратною та вимагала якоїсь стратегії, то зараз функції керманича обмежуються кількома символічними кнопками. А так все у еСвіті вирішують кілька МЮ,та іноді донатоголд, який платять цим МЮ, щоб вони щось вирішили. Себто політмодуль втратив свою актуальність і швидше відігравав церемоніальну роль, або, як у випадку з еУкраїною, – джерело видовищ для народу.
Введення ж диктатури остаточно поставило на цьому крапку, і тепер уже можна спокійно прикручувати можливість стирання кордонів та утворювання федерації.



3) Економіка. Ага, чимало дуже старих дядьків, які ще застали в1, часто наспівують оди тим славним часам. Однак чи справді все було так добре? Скажу лише одне слово. БАЙБОТ. Для тих, хто не знайомий з англійською мовою - buybot – «бот, що купляє». Хоч у ті часи зброя була дуже дорога, а навіть кілька ку1 зброї давали відчутну перевагу, все одно існували продукти, що мали менший чи більший попит. Як ви розумієте, в основному розкуповується «саме ефективне», чи «саме вигідне», а решта застоюється + mоді не було єдиної валюти (СС), а кожна держава мала свою, як у РЖ. І так бувало, що іноді адміністрація запускала так званого «байбота», який скупав валюту/продукцію, щоб «стабілізувати» економіку. Тобто – вона була початково мертвою та регулювалася штучно.
Тому, власне, від її спрощення гра навіть виграла – вона стала доступнішою для широкого загалу, якому було лінь копатись у тій чорній магії, особливо зважаючи, що вона завідомо була штучною.



4) Соціальний модуль. Цей модуль доволі таки специфічний, і можна сказати, навіть рекурсивний. Якщо в грі широке та гарне ком`юніті – воно збільшуватиметься та розростатиметься.Інакше він безповоротно помре, хіба що звалиться дивом який богоносець із неба, але знову ж таки, ймовірність його появи понижається із вимиранням. Окрім цього, на кількість та якість населення впливають й усі інші чинники, а вони, скажімо, не надто позитивні.
Унаслідок – у нас майже нема «свіжої крові», що мала б давати якісь нові поштовхи та ідеї, старигани уже все перепробували і їм уже багато що нудно, найбільш хардкорні узагалі завжди мріяли, щоб ці пустозвони замовкли, і нарешті можна було б нормально поклацати кнопку «файт».



А тепер підсумуємо – в результаті ми маємо гру з невигідними, а то й ворожими умовами для новачків – себто у нас гарантований «застій» та «вимирання». Відсутні адекватно працюючі модулі гри, крім хіба що військового ,– але й той втратить актуальність, щойно пропадуть «гарячі голови». Жодних адекватних чи помітних нововведень за останні роки.
І гляньмо на дії адміністрації:
- Колись давно програма лояльності не було постійною (або не трималася так довго, як тепер). Не подонативши певний час, статус «іліти» втрачався. А тут – опа, такий крок назустріч.
- Ввели паки. Ви не повірите, але це теж насправді «поблажка». Раніше люди вливали нереальні суми на велнеспаки (які давали лише +10 ХП в бою), не було жодних батонів, які були доступні й звичайним гравцям. Тут-таки за доволі скромну суму за мірками жадібності адміністрації можна отримати таку перевагу, і більше того – навіть купити в когось за СС (а продаж паків набагато вигідніший за прямий донат!)
З цих пунктів ми можемо судити, що донатити стали менше (або людей, які готові донатити такі суми, стало менше), тому вони вирішили понизити планку «входу до еліти» для гравців



Крім того – населення невпинно падає. Про це свідчать навіть воти до статей – якщо раніше світовий топ мав біля 1000 вотів, то зараз туди можна пробитись і з сотнею. Рішучих нововведень давно не було й нема. Адміністрація відповідає на тікети повільніше, і навіть збільшила час на перевірку результатів виборів (ботонашестя? Малоймовірно, боти не такі ефективні ,як раніше, коли ними можна було заТОшити навіть топ-країну)
З цього всього може скластися враження, що власники уже самі поставили на ній хрест, і лише різноманітним акціями/паками/заохоченнями намагаються видушити з неї, як із тюбика, останні соки. Але чи так це справді? Покаже час. З одного боку, на ринку існує чимало більш, кхм, якісних фрі-ту-плей ігор, з величезним ком`юніті та фан-сектором, кланами і т.д., і еРепаблік на їх тлі виглядає великим непорозумінням. З другого боку – щось же змушувало її прожити так довго? Тому хтозна, можливо, рано її відспівувати, і спіраль її життя дасть новий виток. Тим не менш – з такою кількістю «вроджених дефектів», що працюють як бомба сповільненої дії, – цілком ймовірно, що їй може наступити абздольц просто вже.