[МінІнфо] Що далі? (переклад)

Day 2,498, 20:26 Published in Ukraine Ukraine by Ukrainian Support



Міністерство знов підготувало для вас смачненьке. Ось тут оригінал статті від Iaswn. Насолоджуйтесь і отримуйте фан!





Е-світ стоїть на порозі змін. Держави ведуть перемовини вже протягом останніх 2-ох місяців, але ще нічого не зрозуміло. Та обізнана людина зможе зрозуміти, до чого все йде. Але давайте згадаємо основні аспекти.



Астерія
З самого моменту створення альянсу, в ньому було 2 недоліки:
Угорщина й Румунія були не готові залишити минуле в минулому, як це зробили Греція і Туреччина колись.
Альянс не мав підтримки найбільш активних гравців Греції в військовому плані, яка на той час була третьою, а може й другою по силі країною в об’єднанні.

Сіріус
Найбільшою проблемою Сірусу стала відсутність мотивації у найсильнішої країни альянсу - Польщі. Також не існувало зв’язків між країнами-членами, окрім, мабуть, дуету Польща-Іспанія.

З одного боку ми бачимо, що Астерія мала/має найбільший дамаг та охоплює значну частину населення. З іншого боку Сіріус користувався “підтримкою” Аврори, та якщо вам не подобається слово “підтримка ” в цьому контексті, то можна сказати, що вони, принаймі, розділяли спільні цілі. Враховуючи це, можна сказати, що деякою мірою Сіріус навіть перевершував Астерію на полі бою, адже союзником останніх був/є Асгард.

П’ятим альянсом, який має/мав якусь владу, є Лето, в якому насправді поєднались ключові учасники обох союзів - Астерії та Сіріусу, тому в подальшому ми не будемо торкатись теми цього об’єднання.



Щодо недоліків

Астерія
Між Аргентиною і Чилі була підписана угода, яка фактично прикривала їхні тили, тому вони могли зосередитись лише на наступальних битвах. Фактично, цей договір означав, що якщо якась країна з Астерії атакує Чилі, Аргентина буде битись проти них. Астерія хотіла мати зиск з цього, та вони не помітили Троянського Коня. Чилі отримали можливість робити все, що завгодно з рештою світу, а без Аргентинців за спиною, вони отримали можливість атакувати Астерію і допомагати Сіріусу. Тому можна сказати, що у вигідному положенні опинився саме Сіріус.

Коротше кажучи, Астерія забеспечила безпеку ключовим регіонам одного з членів, але випустила вовка на свободу.

Іншою проблемою було пасивне поводження греків в воєнному плані. Замість того, аби допомагати союзникам, Греція обрала варіант відсиджуватись, що не зовсім правильно, особливо в ситуації, коли ворог підійшов так близько і грунтовно “піджав” союзників.

Хоча, в принципі, із-за внутрішніх проблем, Греції діяти інакше було дуже проблематично, залишається фактом те, що вони навіть не намагались. Хто знає, як би могла повернутись ситуація, діючи вони активніше.

Іншим підводним каменем для Астерії стали політичні інтриги. Безкінечні витоки різноманітної інформації, планів, плюс до цього жахливі зв'язки з громадськістю. Маємо сміливість сказати, що такого роду помилки сигналізують про сліпоту або непрофесіоналізм тих, кому доручили правити балом.

Приклади витоку: логи їхньої найпершої зустрічі, стосовно авіадура по Словенії і т.д.

Помилки в зв'язках з громадськістю: замість того, аби триматись осторонь внутрішніх проблем греків, багато з високопставлених людей з Астерії виступили з різноманітними заявами, що не тільки не допомогло, а зробило ситуацію гірше, налаштувало більшість громадян проти них, як, приклад,заява угорського міністра оборони.
Ще одною помилкою було те, як був представлений вихід Угорщини з об'єднання. Це дало підстави говорити про нестабільність всередині альянсу, як для ворогів, так і для союзників.

Сіріус
На початку все було просто чудово! Бачачи внутрішні проблеми греків, вони на цьому зіграли, та потім деякі країни-члени підписали угоди с Македонією. Це не було якимось великим провалом для альянсу, тому що в Астерії просто не було часу вжити контр-мір, та без цього вони б могли себе почувати ще краще в воєнному плані.

Іншим підводним каменем Сіріусу стала занадто обережна поведінка Польщі, що, в принципі, завжди було найбільшою проблемою поляків. Як тільки вони втрачають якісь бонуси, вони відступають, кидаючи союзників напризволяще на полі бою. Саме це завадило Сіріусу прогресувати далі, адже з допомогою Аврори та активними діями Чилійців в Європі та на балканах, не було нічого неможливого.
Інколи, доводиться чимось жертвувати, щоб виграти ще більше.



Хтось може запитати, чому я не пишу про інші альянси та їх роль у всьому цьому? Моя відповідь дуже проста - ми живемо в біполярному світі, де завжди будуть 2 головні сили, а всі інші будуть кооперуватись з якоюсь із них. Хоча, невеликі альянси відіграють теж немалу роль, та на фоні головних акторів, вони відходять на другий план.



Що далі

В цій грі ми вже бачили все, особливо “олдфаги”. Справа в тому, що, насправді, гра не мотивує гравців/країни/альянси до чогось нового/іншого.
То чого чекати від нових альянсів?



Давайте ще раз пригадаємо, що нам відомо:

Аргентина хоче бачити в якості союзників Грецію та Румунію, що не суперечить планам країн;
Сербія бажала б бачити за союзників Угорщину, та їхніх “дружбанів” - Словенію. Також, наскільки мені відомо, серби не відмовились би також від їх ортодоксальних “братів”, але тут питання, чи потрібні вони тим “братам”?
Угорщину ми вже згадували вище, але хочу додати ще одну важливу річ - угорці не хочуть Румунію, і схоже, це взаємне бажання. То ж що зробить Сербія? Покине Румунію?
Чи хоче Румунія бачити сербів своїми союзниками? А якщо ні? Не думаю, що щось змінилось, бо ще декілька місяців тому, Румунія ризикнула всім, аби залишитись з Сербами. Та що, коли серби їх кинуть?
Іспанія не хоче йти від Польщі, та чи хочуть останні такого союзу? Якщо ні, то куди підуть іспанці?
Чилі не покинуть свого малюка (Македонію). Та чи мріють чилійці про Південноамериканський союз? Чи може такий союз з'явитись?
Турки та хорвати дуже добре працюють разом, і я не бачу причин, чому вони повинні розходитись зараз. Раніше вони не йшли до Сербії, може підуть зараз?
Китай? США?



Чутки щодо альянсів

Сербія, Польща, Угорщина, Туречинна, Греція.
Якщо ми допустимо існування такого варіанту (а я знаю, що він є 🙂 ) то, Аргентині доведеться кооперуватись з Чилі, і мрія про південноамериканський альянс може стати реальністю. Чи залишаться греки з Аргентиною та Румунією? Якщо так, хто очолить альянс?

Я не думаю, що Греція погодиться на такий альянс без Аргентини та румунів. Що залишає 2 виходи для Греції а) створити автономний союз з Аргентиною та Румунією та тими, хто ще захоче приєднатись або, б) ввійти в союз з Чилі, Болгарією, можливо Туреччиною(?) проти сербів, угорців, поляків, можливо словенців(?), і можу припустити, іспанців?

Та якщо взяти другий сценарій, то що трапиться з улюбленцем (Македонія) Чилі? Бо греки не підуть в альянс, де є македонці, а Чилі в свою чергу, як ми вже зазначили, покидати їх не мають наміру.
Якщо Аргентинці будуть більш настроєні на Грецію і Румунію, ніж на Чилі, Болгарію і Македонію, то перший сценарій більш імовірний, в порівнянні з другим.

Виникає питання: чи підуть турки за Сербією? Я маю великі сумніви. Це залишає Туречинні лише один вихід - приєднатись до Аргентини з Румунією. Ще одне питання, чи готові Хорвати до альянсу з Сербією та навпаки? Я в це не вірю. Як і в те, що вони залишать турків. Тож хорвати, таким чином, йдуть до Аргентини з Румунією.



Такою була ця смачненька страва від одного грека.

З вами, ваше Міністерство Інформації та його колектив Kostyukh, Povitrulya та Arrow911




Для шаутів:
[МінІнфо] Що далі? (переклад)
http://www.erepublik.com/uk/article/2448991