Dumka.Idea - Untitled poem

Day 1,383, 14:27 • Published in Ukraine Ukraine • by Alexander the Conqueror

Темрява... шукаючи наснаги
Скорботно давить серце;
Я в подумках рахую втрати...
А іноді, читаючи цю книгу,
Від болі й горя мрію,
Щоб не було такої долі
Й сховати б біль свій десь за грати...

Життя іде, народжуються діти
Та не такі, не те що би не рідні:
Лише обкрадені й несамовиті.
Дорога їх - з бетону, і їх шляхи розбиті

Сплюндровані й забуті,
Нерідні, грубі, примітивні,
Тупі знедолені, голодні,
Без дому, матері і крові,
Бездушні та глухі натури,
Без творчості і мови,
Без солов"я й діброви
Маленькі й невагомі.
Без щастя, долі й ниви -
Понівечені в книзі.

Такі вони - наші герої
Безславні діти Ольги,
Жебрак Тарас, віслюк Мазепа,
Сліпий Богдан та дід Могила,
Дурний Сірко та сучий Гоголь.

Тупий Махно і зрадники бандери
Нерідний Нестор й бісів Кий
Гнилий Петлюра з шавкою Аскольдом
Описані вони у книзі тій.

Валуєв, Маркс, Єкатерина,
Столипін, Сталін та Ілліч
Писали довго-довго книгу
Про них, дідів твоїх паршивих
Уродів... малоросів диких

Для тебе, синку і твоїх дітей,
Науку в голову забили -
Ти хлібороб! А не поет.
Ти не філософ, не мислитель,
Не музикант і не козак
Ти в полі доживаєш віку
А на свої землі - всього лиш раб.

Віншують книгу цю онуки,
Радіють і за це батьки
І лиш прийде цей сучий зрадник
З багатотомником у голові -
Одразу холуї згадають
Слова так милі лиш чужі:
Бандерівець, свідомий ти хахол -
Забудь, що сказано у книзі
Бо не будемо ми брати.

Життя іде, народжуються діти
Та не такі, не те що би не рідні:
Лише обкрадені й несамовиті,
Дорога їх - з бетону, і їх шляхи розбиті
А раз читав правдиву книгу,
То об'єднаймося в РЛ чи грі,
Бо об'єднають вороги:
Напишуть вони нову книгу
Бо ми роздріблені та злі..





Привіт шановні, з нагоди ось цього, хотів висловити подяку та опублікувати вірш в газеті. Дякую)