Join the new world

Панки хой! То вже пізній час, діткам спатоньки пора, особливо, якщо ці дітки до 2 ночі сиділи за компом. Настав час казочки про діда та бабу і курочку Рябупро дуже відому е-особистість, яку особистістю назвати важко, принаймні одною особистістю точно.
Повідаю вам свою оповідку про кривеньку качечкулюдинку. Не знаю, що у нього криве насправді: спина, ноги чи психіка, - хоча щодо останнього я чомусь не сумніваюсь.Одним словом - завидний наречений. Дівки, розбирайте! Якщо не хочете цілого, то хоч по частинам заберіть!
Але зараз не про це. Ми ще встигнемо найти йому дівку та погуляти на їхньому весіллі, звичайно, якщо вони запросять. А якщо ні, то "ви не очікували, а ми прийшли"!
Сиділа я тут, робила порядки і знайшла план, який ще моєму е-чоловіку ResestXIX-у належав. Ну й думаю собі: "Що ж добро пропадати буде? Треба використати...". Отож розкажу я вам, що мені сорока накрекотала. Ну знаєте вони так кар-кар роблять, знаєте? Менше з тим... слухайте, ой чи то читайте? Ну менше з тим.

Таких парубків, як він, по селам та містам еУкраїни, хоч греблю гати. Нічого особливого. Зовні, як всі. Акк - такий собі, дещо прикрашений, але то всьо понти. Розум... ну з цим важко. Загалом: мстить природі за недосконалість.
Як звали його вже ніхто й не згадає, тільки прізвисько лишилось. А чому сам чорт не знає. Справді не знає! Зате знає сорока. Ну вони взагалі багато знають.
Діялось це давно. Земля наша не була москалями загиджена, а Кремль ще не заклали. Жив собі парубок непоказний: свитина латана-перелатана, чоботи попротоптувані так, що майже босоніж ходив. Та й мріяв хлопчина про багатства неміряні, золото не раховане, танків не лічено, булок стільки, що й не з'їсиш. Але було одне але. Де ж те все узяти можна? В казино піти не варіант й так програв вже все, що можна. Позичити у жида? Нє, Ігарьок не такий, він тільки особливим даєпозичає. ЗаТОшити партію? Занадто важко, ще й людей потрібно зібрати, їм заплатити... ай, у самого в кишенях вітер свище. Ох, казала ж мама в дитинстві:"Не свисти - грошей не буде". А я свистів, поки першого зуба не позбувся. Ну хто ж знав, що та краля на бокс ходить? Залишився план Б. Єдиний, хто може дати те, що ти хочеш нічний метеликСатана. PS: Душа у нього ще була, то він зараз ходить такий весь бе-бе-бе.
Отож взяв він лопату, скриньку... сподіваюсь усі "Надприродне" бачили? Ну хоча б чули про нього? Бо якщо ні, ви втрачені для людства...взяв усе, що потрібно, та й пішов на перехрестя. Викопав ямку, хоча гаїшники та водії були дещо проти, але кого це зупиняло? Поклав скриньку до середини, закопав й став чекати. Якби водії його не об'їжджали, то чекати треба було б менше. Але він дочекався самого Кроулі з пекла, демона перехресть. Ну далі ви знаєте, що було. Тільки на цей раз демон поміняв правила гри (надто далеко було з еАмерики до еУкраїни гнати, а через 10 років назад).

Домовились вони так: кожен день у хлопчини появлятиметься пачка зелених, не подумайте нічого такого, я про гроші, а не про чужих. Він мав усе потратити, не взявши жодної купюри собі. Але, де ж таке бачено, щоб хлопці та й не спробували чорта обдурити?
Перший тиждень парубок безперечно тримався мужньо. Прокидаючись зранку він знаходив на столі перев'язану пачку банкнот. Брав її та йшов на ринок. Вертався аж під вечір з повними кошиками різних товарів. І так повторювалось щодня. Дуже швидко йому це остогидло. Через це вирішив він обвести чорна навколо пальця. Одного дня хлопчина відклав одну купюру до кишені й повторяв цю процедуру чимало часу, поки у нього самого не назбиралась ціла пачка. Проте він не врахував одного: демони всюдисущі. Придбавши собі достатньо добра, парубок почав шукати людей, яких можна підкупити, щоб вони вступили в його партію. Знайшовши першого запроданця він вийняв пачку зелених і в руках вони розсипались на копійки. Його лице скривилось у дикій гримасі, він кинувся збирати дрібноту та й так завмер. Від тоді він так і ходить кривим та переломленим, як Іван Дідух з "Камінного хреста". Та й ставить він свої хрести статтями й нагадує про себе у коментарях.

Так і закінчила свою розповідь сорока та зникла. А я усе записала й вам розказую. Не знаю чи то дійсно так діялось, чи то вигадка, але історія є повчальною.
Хоч еУкраїна, то є еУкраїна, це не означає, що тут можна нехтувати обіцянками та порушувати правила етикету, ображати нижчих себе рангом чи рівнем, або обманювати.


Для шаутів:
[МінКульт] Крива казочка
http://www.erepublik.com/en/article/-1344-2538141/1/20