Прокоментуйте! Скаменіла багачка (автор: Буковинський жайвір)

Day 2,490, 03:36 • Published in Ukraine Ukraine • by Yaroslav.CV

У нашій Буковині,
Де Черемош тече,
Де сосна і смерека
Під хмари аж росте, -

Там видно при убочі
Високую скалу,
З ногами і руками,
Подібну на жону.

Про камінь той говорять
Столітні гуцули,
Що там раз проживала
Багачка свої дни.

Триста коров аж мала,
А коней без ліку,
Овець у полонині
Три тисячі в дійнику.

Лежали в бербеницях
Червінці без числа,
У парчі, адамашки
Вбиралася вдова.

Всього достатком мала,
Діброви і ліси,
Широкі полонини
І бистрії ріки.

Жона та всього мала,
Не мала лиш одно,
Без чого всі маєтки,
Все золото-добро –

Мамона та полова.
Туман, осінній прах, -
Одного лиш не мала,
Серденька у грудях.

Убогі відходили
Від неї, як прийшли,
Не було в її серці
Ні жалю, ні любви.

І так одного разу
Зісохла, що аж страх,
Прийшла вдова до неї
З дитятком на руках.

Ослабла і нещасна
Валилася із ніг,
Лице бліде-блідеє,
Мов полотно, мов сніг...

„Ах, дай про милість Божу,
Хоч кісничок малий,
Бо душу голод точить,
Мов лютий, грізний змій...”

„Отсе вам дар, старцюги,
Гризіте хліб отсей!
І кинула їм камінь,
- І геть мені з очей!”

„Щоб каменем ти стала” –
Шепнула і пішла
Нещасна вдова бідна
Й дитинонька мала...

Пішла вдова нещасна
З дитятком на руках,
Купаючись в гарячих,
Дрібних, гірких сльозах...
І от Отець небесний
Вже довше не терпів,
Послав на ту багачку
Страшенний свій правий гнів.

Вона скалою стала,
Донині ще стоїть.
Хотя й, як кажуть люди,
Минуло двісті літ.

У нашій Буковині,
Де Черемош-ріка
Стремить аж попід хмари
Високая скала.

Як з міста повертають
Додому гуцули,
ЇЇ обходять з жахом
І шепчуть молитви.
Голосуйте, підписуйтесь, ставте коменти! Кожному - 1 танк ку7 або хліба на 500хп)
Моя перша стаття, стого не судіть)