Join the new world

Одеса-місто обласного підпорядкування на чорноморському узбережжі України; адміністративний центр Одеської області; культурний, освітньо-науковий, туристичний та торговий осередок країни; найбільший морський торговий порт у країні; великий автомобільний та залізничний вузол. За чисельністю населення Одеса є третім у країні містом після столиці держави, Києва, та великого мегаполісу Харкова (станом на 1 травня 2014 року в Одесі проживало 1 015 105 осіб).Ще відома як "Південна Пальміра"



Перші поселення на території сучасного міста були засновані близько VI століття до нашої ери — III століття нашої ери давньогрецькими мореплавцями під час епохи колонізації Північного Причорномор'я. Згодом цю місцевість заселила Ногайська орда, яка через якийсь час влилася у Золоту орду. Приблизно у 1324 році місцевість захопило Велике князівство Литовське. Саме у той час було засновано фортецю та селище Коцюбіїв, що згодом було перейменоване на Хаджибей. 14 (25) вересня 1789 року Хаджибей було завойовано російськими військами разом із чорноморськими козаками під керівництвом Хосе де Рібаса. Саме після захоплення фортеці поселення було перейменоване на Одесу та отримало статус міста. З 1819 року по 1859 рік у місті діяв торговий режим «порто-франко». 1932 року Одеса стала містом обласного значення.



Історичний центр Одеси з 2009 року знаходиться у попередньому списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. У центральній частині міста — ансамбль будівель кінця XVIII — XIX століть у стилях класицизму, ампіру, модерну тощо. Здебільшого культурні, архітектурні та історичні пам'ятки міста знаходяться у межах вулиць Приморської, Преображенської, Буніна та Польської. У межах Одеси та її околицях знаходяться кліматичні та бальнеологічні курорти. Також під містом знаходиться велика мережа підземних ходів та лабіринтів, які утворюють одну з найбільших у світі катакомб з сумарною довжиною тунелів приблизно 2,5 тисячі кілометрів.

Одеса — один із головних економічних центрів України, що поєднує в собі найбільший морський порт, розвинену промисловість, курортно-рекреаційний комплекс, транспортну, фінансову і соціальну інфраструктуру. Основними господарськими функціями, які виконує Одеса на рівні міжнародного поділу праці, є транспортна та зовнішньоторгівельна. Місто є єдиним повністю сформованим в українському Причорномор'ї локальним територіально-виробничим комплексом. В економіці Одеси домінують підприємства, пов'язані з морським бізнесом, наряду з ними, важливу роль у життєдіяльності міста відіграють продовольчі, переробні й підприємства легкої промисловості. Місто забезпечене висококваліфікованої робочої силою, що володіє іноземними мовами. Це дозволяє розвивати в Одесі бізнес з високими стандартами та вимогами до трудових ресурсів.



Одеса — одне з найбільш розвинених міст в Україні у плані культури. У цьому припортовому місті існує безліч театрів та музеїв, які мають багаторічну історію. В Одесі також народилося та виросло багацько діячів культури — музиканти, актори, письменники, художники тощо.

Помітне місце в культурному житті міста займає театральне мистецтво. Найвизначнішим та найвідомішим театром Одеси є Національний академічний театр опери та балету. Його сучасна будівля була зведена у 1887 році, є однією з найкрасивіших у Європі архітектурних споруд та одним із символів міста. У ньому бував видатний композитор Петро Чайковський, на його сцені виступали відомі співаки: Федір Шаляпін, Енріко Карузо, Леонід Собінов, танцювала Айседора Дункан тощо.









До 1991 року у складі Радянського союзу в Одесі майже не проходили жодні фестивалі. Єдиний фестиваль, що може похвалитися багаторічною історією це «Гуморина», щорічний фестиваль гумору та сатири, який проводиться 1 квітня у день сміху, починаючи з 1973 року. У радянські часи «Гуморину» деякий час навіть забороняли, але після відродження і до сьогодні проводиться. У 2013 році організатори цього фестивалю відсвяткувати 40-річчя «Гуморини». У 1990-х роках фестивалі почали потроху з'являтися у місті, але широко розголосу так і не змогли набути і через 2-3 роки зникали. Єдині фестивалі, що були засновані ще у 90-ті і досі тривають це: «Два дні й дві ночі нової музики», музичний фестиваль експерементальної музики українських та іноземних авторів; а також байкерський фестиваль рок-музики «Гоблін Шоу».

2010 року в Одесі з'явилося відразу декілька фестивалів нового покоління — камерний, але самобутній Фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі», проведений просто неба на причалі Морського вокзалу, а також масштабний Одеський міжнародний кінофестиваль, який відразу ж викликав великий інтерес серед кінолюбителів та резонанс як в Україні так і за кордоном. Якщо «Німі ночі» спеціалізуються більше на німому кіно, то ОМКФ зарекомендував себе, як фестиваль арт-мейнстрима: кіно високого художнього рівня, розраховане на широку аудиторію. Організатори кіноподії поставили перед собою досить амбітні цілі — перетворити ОМКФ на один з головних кінофорумів Східної Європи і називають його «східноєвропейськими Каннами». Кожного року цей фестиваль проводить, як платні покази так і безплатні, а також ретроспективи та прем'єри фільмів. Окрім того, на ОМКФ діють одразу декілька конкурсних програм, для українського, російського, короткометражного кінематографу, а також головний приз, «Золотий Дюк», за найкращий фільм.







Гумористична істина..
В Одессе:
- Фима, ты знаешь я стараюсь меньше говорить по русски…
- А шо такое, ты боишься, шо тебя побьют украинцы?
- Нет, я таки боюсь, шо меня придут спасать русские…..

Перша стаття)
Буду вдячний за V+S