[Flying ax] Про саперів, циркових уродів, ожеледицю та циган.

Day 1,848, 00:56 Published in Ukraine Ukraine by Taras Zasnovnyk


І хоч мені зовсім не до пісочниці, і хоч вистачає клопотів у РЖ, але не можу стриматись аби не тицьнути улюблені мордочки у виплеснуте за останню добу… Я про румун. І про нас. Більше про нас навіть…

Проста психологія. Елементарні речі з поверхні які ніхто не хоче помічати. Або не може.



Не копирсаючись в наслідках та похідних, просто поглянувши трохи глибше...
Викладка по пунктах:

Закладена міна.

Ми довго і віддано несли свій хрест. Були аж надто терпимими. Ми бачили куди хилять нас патріотичні лідери, і чудово розуміли до чого це призведе. Україно-молдовський конфлікт хто розвязав? Хто писав ультиматуми, відмовлявся від допомоги союзникам і з піною біля кутиків губ доводив що так краще для нас усіх? Хто рік готувався до священного спалення Москви і атакував їх (союзний альянс Терру, де-факто) у самий тупий та непідхожий момент? Хто сховався у криївці та злив вибори аби не відповідати перед ЕДЕНом, аби пересидіти тиждень-два та повернутись білим та пухнастим з терновим вінком мученика на сивій голові? Хто? До чого це призвело? І це навіть не всі запитання…

Закономірно - нас кинули союзники і в нас не залишилось друзів готових простягти руку допомоги. Ми отримали перманентний випил і лайно. Купи лайна, зневіри і , відповідно, антиЕДЕНівські настрої в країні. Казан закипав.

І нічого дивного у тому що таки закипів. Країна вже НЕ В ЕДЕНІ! Це було зрозуміло давно, і про це писав я, і інші писали теж. Окрім пари-трійки еденоромантиків що ще кричали «ХАЙЛЬ!» альянсу , з цим вже змирились усі. Але хапались за соломинку. Не тому що вірили в братерство, а просто банально боялись на рішучий крок. Коли «гаряча картопля» пішла по колу, кожен кидав її наступнику і сподівався що той не втримає.
Все, впала картоплина. Далі поїхали.



Уроди.

Зараз з товпи дуже добре проглядаються зморщені мордочки циркових уродців, що корчать гримаси та істерять з приводу події. Я можу їх зрозуміти. Це крах їх ілюзії значимості. Просто останній камінь у курган що утворився на їх «городі». Насправді тепер видно що вони ніхто і звати їх ніяк. Лише купа зашкаленого чсв, та бажання бачити себе рішалами чи сірими кардиналами.

Це так сентиментально… Спостерігати за агоніями що призводять до крайнощів на кшталт банального відбілювання румун та тицяння пальцем в усі боки у намаганні знайти хоч когось винного. І в першу чергу це про горедипломата що на кожному паркані порозклеював нагадування про свої «8 місяців на посаді», та пафосно розповідав про власну бездіяльність заради насолоди своїм голосом, осанкою та драматичними паузами. Нарцисизм це біда. Де твої здобутки? Чому нас «союзники» і в х*й не мають? Невже вина у цьому нової влади, що пропрацювала аж 2 доби? Хехе)))

Ну звик брехати усім навколо, то хоч перед собою будь чесним і піди з ганьбою. Або принаймні помовч. Але викладати стіни цегли з метою «відмазатись» від причетності … Зайве.

Чи може все аж так занедбано, що й справді рильце в пушку?



Фактор ожеледиці.

Влада послизьнулась на льоді. Емоції змусили зробити дещо передчасні кроки. Але зрозуміло що лід накатали інші люди. Та я , особисто, радий що так склалось. Набита гуля на задниці змусить памятати про цю підставу, і діяти у напрямку співпраці (а її тепер буде багацько) з альянсом та потенційними союзниками більш обережно. Нуби, без сумніву, не хочуть прислухатись до порад старих задротів і вчитись на їх помилках… Але будуйте відносини так щоб вас поважали більше за «папєрєдників», на яких всі болт клали і котрі хавали все. І ця заява непоганий спосіб привернути до себе увагу та змусити їх хоч трохи нас поважати.

Принаймні практика взаємовідносин у альянсі доводить що лише той що кричить буде почутий. Істерики турків, румун і болгар тому підтвердження.

Що б там не писали мудили про пункти статей конституцій та договорів «братерства», але честь та совість ніхто не відміняв…