Прощавай, старий друже!

Day 4,583, 11:32 • Published in Ukraine Ukraine • by Nazar Sivukha


Я прийшов щоби сказати "Хеві метал в кожну хату \m/". Сподіваюся, вже востаннє. Я довго вагався щодо цього рішення, і кішки на душі дещо дряпалися, тож я вирішив написати цю статтю для того, щоб висловити все, що я думаю про цю гру.

Декілька місяців тому мені довелося підзабити на гру у зв'язку з дуже напруженим графіком роботи, її великими обсягами та обмеженими термінами. І з того часу слід починати мою розповідь. Адже періодично я повертався до гри й цікавився тим, чим адміни продовжують нас годувати. І знаєте, мені дуже давно потрібно було поглянути на це все з боку. Бо це дупа, шановні мої приятелі.

Адміни не роблять оновлень. Адміни додали мерзенну вкладку із топ-авіаторами. Вони додали якусь гівняну мелальку топ-авіатора. Це просто знущання. Не буде тут ніколи ніякого фіксу економіки. Нічого тут вже ніколи не буде. Вони навіть не стараються. Пора покидати це місце.

Мені дуже шкода жетонів на моєму складі, за які я збирався ще трошки пороздавати хітів у д3. Мені дуже шкода заводів, які я роками збирав, про які дуже мріяв, коли ще тільки починав грати десять років тому. Мені дуже шкода покидати ці піксельні грошики, які я із таким задоволенням заробляв. Але мені не шкода того часу, який я провів тут. Бо провів я його тут із великим задоволенням.

Але цього задоволення більше немає і ніколи не буде. еРепа має якнайшвидше піти в минула, адже як би ти не любив свого домашнього улюбленця, коли він помирає, слід похоронити його, бо від споглядання того, як його труп щодня стає дедалі менш схожим на те, що ти колись так любив і цінував - то видовище болюче.

Я хотів, спочатку, ще й англійською цей текст продублювати, але передумав. Я робив для цієї гри безкоштовно певну кількість перекладів з різних мов. Це те, за що я завжди любив ком'юніті цієї гри. Мабуть, мій улюблений переклад - ось цей з фінської на українську: Війна і мир - Загальний огляд Фінсько-турецької війни Тут безліч вправних перекладачів, аналітиків, математиків і т.д. Багато хто охоче докладав зусиль для того, аби розважити себе та своїх еСпівгромадян цікавими статтями. Але ця гра визначилася зі своїми пріорітетами.

Ця гра більше не заохочує писати цікаві статті, розвивати глибину свого всесвіту, створювати легенди, писати історію, зрештою, та фікусувати це все у газетах. Гра повністю заглибилася на своїй найнуднішій механіці, і робить її дедалі нуднішною через те, що зникає найголовніша складова - соціалізація в рамках вигаданого світу, що спирається на закони реального світу.

Адміни вже багато років закривають свої очі на заборонені еЗаконом дії - покупку та продаж акаунтів. Тепер новачка з першого дня навчають уму-разуму й посилають купувати за реальні бабки аккаунт. Саме через свою огиду до цього хаосу з аккаунтами я не передам свого аккаунту нікому, і хочу, щоб він спочив з миром з усіма своїми пожитками, статками, виробничим потенціалом і таке інше.

Я дуже хочу подякувати всім людям, які зробили для мене цей світ захоплюючим. Неможливо буде перерахувати тут усіх, і дуже шкода, що люди - не телепати, і не можуть прочитати моїх думок і дізнатися, що я говорю саме про них. Я вдячний МЮ Fobos за те, що саме з нього почався мій фан у цій грі. Слід було би особисто подякувати олдфагам, поруч із якими я зростав із нуба в того десятирічного старигана, яким я є тепер. Шкода, що з них більше ніхто не грає. А може і добре, що вони не витрачають на то часу.

Я щасливий, що в тому числі й своїми зусиллями дав підрозділові друге дихання свого часу, коли почав активно займатися його розвитком. Я би ніколи не впорався без допомоги та підтримки панів ubel, Morty ST, Perunych і Тараса Літописця, лінк на котрого загублено в анналах еРепабліку. Без вас не було би Нашого Фобосу. Я не шкодую ані про хвилину, яку витратив на забавку разом із вами, і в мене би без вас ані бельмесу не вийшло. Колись ми грозилися одне одному влаштувати фобосівську здибанку, і я йму віру, що колись у нас це вдастся влаштувати!

Дякую друзям із UArmy та USS. У цих юнітах також зібралося безліч хороших гравців, із якими було дуже приємно вести співробітництво. Я витрачу безліч часу на те, щоби перерахувати геть усіх гравців, яким би хотілося подякувати за проведений час у цій забавці, тому, мабуть, просто подякую усім одразу. Не зможу не виділити Бандеру, Мортууса, Височана, Мява, Юкрейніан Ґуерілу, Профета, Кайзера Скоропадського, Пуза, Воху, Корчабу, Полюховича, Фокса, Полтавко, Візаві, Слеєра... паскудство, я ж щойно написав, що не буду перераховувати нікого особисто. Але як іще я зможу підкреслити те, як багато чудових людей я зустрів тут, і як мені було приємно грати в це саме завдяки їхньому оточенню?

Привіт Республіканській Унії та Новій Ґенерації! Приємно бачити, що свого часу наші зі Скоропадським зусилля з розвитку Реформаторської Партії вилилися в об'єднання її з УКП і подальшим створенням велетня під назвою Республіканська Партія. Це було дуже круто. Я аж прямо почуваюся значною особою, і саме за цим люди раніше починали грати в цю гру.

еРепаблік надавав можливість вирости з нуба у значного політичного діяча, відомого військового офіцера, вправного дипломата, і для цього не потрібно було ані купувати аккаунт, ані донатити як навіжений. Достатньо було просто мати настрій та мотивацію грати і доповнювати своєю особою цей всесвіт, що був набагато більше орієнтований на діяльність, а не заклікування ворогів на полі битви до посиніння.

Так само довго я міг би перераховувати своїх іноземних приятелів, із якими мене звела доля, і які не тільки допомагали мені у грі, але також стали мені гарними друзями у реальному житті. Серед таких я можу виділити JNJK92. Це дуже крутий дядько. Я радий, що приймав його у своєму рідному Києві, і сподіваюся, що він завітає до України ще не раз.

І як же тут забути про першого українця серед сербів, та першого серба серед українців - BastovanSurcinski? Дякую за гру, друже, і успіхів тобі у подальшому вивченні української мови та культури! Радий, що ти колись завітав до нашого ком'юніті і став нам добрим приятелем. Обов'язково пиши коли будеш проїздом у Києві!

На аккаунті Es Guile також грав дуже важливий для мене гравець, якого я сюди свого часу запросив. Ми не спілкуємося більше, і я не знаю хто пілот цього акаунту нині. Але якщо пілот все той же - я і йому дуже хочу подякувати за гру. Це автор мого найпершого дизайну газети, з цього все починалося. Шкода, що все склалося так, як сталося, але користуючись цією нагодою хотів передати свій привіт і також побажати всього найлпішого.

Я би хотів перелічити тут набагато більше людей. Старі офіцери Фобосу та Деймосу, інтендант Ред, батько Грейн і еБатя Аневризм, мої дорогі реферали Sparta Palmeera, Vulpium, Oili.Onnellinen. Я хочу подякувати за гру своїм суперникам, конкурентам, політичним опонентам і навіть непримиренним ворогам. Без них ця гра була би неймовірно нудною. Я згадую всі ці імена зверху, я дивлюся на їхні аватари і пригадую безліч подій, що відбувалися у моєму житті протягом цих десяти років. Дуже різні події, дуже різний досвід. Все це так сильно асоціюється із цією грою. Але настав час зібрати з цієї шахової дошки всі фігури та покласти спочивати до коробки. Настав час набратися мужності й сказати "Прощавай!"

Прощавай! Від ім'я прем'єр-міністра еУкраїни квітня 2016-го, липня 2017-го, серпня 2019-го.

Прощавай! Від ім'я міністра закордонних справ еУкраїни червня 2017-го.

Прощавай! Від ім'я міністра освіти еУкраїни серпня 2018-го.

Прощавай! Від ім'я президента еУкаїни листопада 2017-го року, чиєму урядові вдалося вибити американських загарбників з українських земель.

І найголовніше:

Прощавай! Від ім'я солдата Деймосу і Фобосу з вересня 2011-го й назавжди.
Хто наляканий - вже переможений о7

Моє останнє, я сподіваюся, побажання добра, ванілі та РОЗПЕЧЕНОГО МЕТАЛУ \m/