[МінКульт] Нікому не вір

Day 3,054, 03:16 Published in Ukraine Ukraine by 8ZEBRA8

Хеллоу е-українці! 😇

З Львівською погодою якби хтось сказав, що зараз весна, я б не повірила. Проте я перевірила. Ось-ось прийде середина весни, а у нас тільки нещодавно сніг розтанув. З другим місяцем весни приходить й всім відоме свято 1 квітня - День Сміху. Чи всі вже придумали як будете жартувати над друзями? Якщо ні, то придумуйте й заодно прочитайте про історію цього свята.

Не всюди це свято іменується як "День сміху", в Шотландії називають «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня».
😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃 😃
Звідкіля прийшло до нас таке святкування достовірно не відомо. Деякі вчені стверджують, що вперше свято, іменоване сьогодні також Днем дурня, відзначали в Англії. Інші вважають, що батьківщиною самого веселого свята є Франція чи Мексика.

Найбільш вірогідною є версія, що свято походить ще з Античних часів. На думку деяких дослідників прототипом цього свята у еллінів був фестиваль Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише обманною луною.

Ще одна гіпотеза пов’язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем. Одразу ж після весняного рівнодення давні римляни відзначали свято на честь божества сміху (Кізиз). Свято це поєднувалося з різними жартівливими обманюваннями. Римський письменник Апулей, автор “Метаморфоз”, писав з цього приводу: «Забави ці, які ми кожного року влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх народів, що умилостивляє забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом”. Ісландські саги також розповідають, що звичай обманювати 1 квітня існує з дуже давніх часів та введений самими асами (богами). Цей звичай поширений у Данії, Швеції, Норвегії та в багатьох інших країнах. У давніх індійців в квітні, першому місяці їхнього року, відзначався день народження богині Сіти. На цьому святі влаштовувалися і сценічні вистави, у яких індійці жартома обманювали одне одного, намагаючись таким чином привернути до себе богиню.

Перша письмова згадка про це свято була датована 1564 в Франції. Незабаром колоністи експортували цю традицію до Північної Америки та Австралії.

Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив'язаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється позаду з написом «Чекаю стусана». Не відстають від своїх дітей і дорослі. Мати може подати на стіл шоколадні тістечка, всередині яких суцільна вата чи торт, заповнений ганчірям.

У цей день немає вихідного, проте його святкують по цілому світі. У США його називають «святом серця, а не держави».

У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести.

Цей жарт називається in den Aprill schicken — «посилати кого-небудь у квітень» (обманювати), а той, кого обманюють, одержав назву Aprilnarr. Існує думка, що цей жарт у англійців та німців з’явився як наслідування одному з епізодів Святого Письма, сценічне зображення якого існувало у середньовіччі. Зокрема, навесні, напередодні Великодня, зображували, як водили Ісуса Христа від Каяфи до Пилата, а від Пилата — до Ірода. Це дало підставу для виникнення німецької приповідки: Jemanden vom Pilatus zum Herodes schicken — тобто «посилати кого-небудь даремно». 😕

У чехів і словаків теж існує вираз: Poslati koho z Aprilem. Цей же звичай відомий також у Польщі та Литві під назвою Primaprilis . Є підстави вважати, що прийшов цей звичай до Європи від римлян разом з самою назвою місяця — «апріль» і що він був частиною якогось таємничого язичницького звичаю під час святкування.

Перше квітня в Україні. Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня.


А тепер хвилина психології...
Психологи вважають День сміху корисним і відзначаючи, що сміх має цілющі властивості, а занадто правильним громадян дозволяє розслабитися і пожартувати. До того ж сміх над собою дозволяє людині розвиватися. "Особистість гине, коли втрачає можливість сміятися сама над собою. Без сміху, в тому числі без іронії та самоіронії, особистість не розвивається".
Крім корисних властивостей, сміх ще й може багато розповісти про людину. Сміх — така ж неповторна особливість людини, як зовнішність, голос, хода. Деякі люди сміються так, що і сам не можеш втриматися від сміху, а в декого сміх нагадує радше поминальний плач.
По сміху можна визначити стан й характер людини.😉

Гучний здоровий сміх - ознака гарного здоров'я, сили, відкритої натури. Такі люди дуже доброзичливі, не бояться труднощів у житті.

Беззвучний сміх - ознака хижості, розважливості і скритності, від якої нерідко самі більше всіх і страждають. 😆

Дуже короткий, неголосний сміх - свідоцтво великого розуму, сили, волі, замкнутості. Такі люди часто бувают хорошими оповідачами, професійними спортсменами, легко справляються з великими навантаженнями.

Шиплячий сміх - ознака злісного вдачі, скритності, злопам'ятності, заздрісність. Такі люди кривдять слабких, люблять сміятися над душевнохворими. Рідко беруть участь у спільній розмові, з великим задоволенням спостерігають з боку за іншими.

Сміх, що закінчується зітханням, свідчить про слабку волю, схильності до істерії, психопатії, схильності різких перепадів настрою, часто після сміху відразу слідують сльози. 😁;

Сміх від душі, до хрипу - це самий хороший, здоровий сміх, що знімає будь-яке нервове напруження. 😁

Уривчастий сміх зазвичай буває у нервових людей з нерівним, неспокійним характером.

Тихий, лагідний сміх у м'яких людей зі слабкою волею. Найчастіше такі люди народжуються в березні, вони поступливі і безхарактерним.=3

Грубий сміх - ознака егоїзму, грубості, владності, тваринної натури. Такі люди найчастіше народжуються в грудні. Нерідко такі люди сміються наодинці з собою.
По звуку вмираючого тюленя сміху можна також дещо сказати:

Сміх на А (ха-ха-ха) — іде від серця, сповнений гармонії з навколишнім світом, світлої радості. Характерний для безтурботних людей з наївно-веселою вдачею.

Сміх на Е (хе-хе-хе) — не дуже симпатичний, бо схожий на бекання. Часто так сміються підлабузники у відповідь на сміх шефа. Виказує зухвалу, заздрісну натуру. Чим більше виражене “є”, тим більше в людині хамства, зловтіхи, презирства. Люди таким сміхом завжди тримаються на певній дистанції від співрозмовника.

Сміх на І (хі-хі-хі) — суміш іронії і зловтіхи. Це прихований хитрий сміх. За таким сміхом зазвичай криється підтекст і прихований намір. Часто так сміються жінки.

Сміх на О (хо-хо-хо) — знущальний. Звучить загрозливо (згадай Карабаса-Барабаса), іноді з певним сумнівом, критичним подивом, протестом.

Сміх на У (ху-ху-ху) — це навіть не сміх, а прихований страх, наприклад, у забобонних людей, які бояться примар.
Ну все інформації на сьогодні вистачає. Сподіваюсь, що за час читання ви таки придумали веселі жарти до 1 квітня і жоден з ваших е-друзів не залишеться не обсміяним. 😃 😎




Для шаутів:
[МінКульт] Нікому не вір
https://www.erepublik.com/uk/article/2590197