[Ъ] Про вибори і не тільки...

Day 1,781, 09:31 • Published in Ukraine Ukraine • by uaporsche



На час виборів на посаду Президента оживає вся еУкраїна. Оживає опозиція (яка до того, лежачи в лінивій позі, в´яло супроводжувала дії влади очима і час від часу махала хвостом в знак роздратування), якій підвернувся черговий шанс на реванш. Провладні сили теж перестають самовіддано штурхати х*ї (щоб не дати опонентам продовжити це шляхетне заняття замість них). На час предвиборної капманії, уважно читають всі статті і коменти навіть ті, хто туклікає або зовсім не цікавиться політикою. В ніч виборів оживають навіть мертві...



Два тижні тому в еУкраїні відбулися дві послідовні події, які безумовно вплинуть (сподіваюся) на подальше політичне життя країни. Технологи однієї з опозиційних партій наглядно доказали УА-НПУ, що у них теж є т.зв. «профсоюз виборців». Викинувши цю націонал-патріотичну партію з виборчої гонки, опозиція здобула більшість в Конгресі. Ціль опозиційних ботоводів (речі своїми іменами) була втерти носа ботоводам коаліційним але тут сталося те, чого я особисто з нетерпінням очікував довгий час: влада і опозиція, які поділили контроль виконавчої та законодавчої ініціативи, стали на шлях діалогу і співпраці.



І ось настав той судний день і політична хвиля країну всю накрила: розумна і гімняна школота все коменти в статтях строчила...



Так вийшло, що на цих виборах владі протистоють дрібні політичні діячі різних опозиційних партій. Це є результатом ще одного феномену останніх днів.

На початку місяця я мав задоволення бути учасником перемовин щодо висування єдиного опозиційного кандидата на цих виборах. Емоції, які переповняли мене, дуже важко передати словами. Скажу лише, що партії (як риби – і великі і малі) щораз вимагають більшої сатисфакції своїх політичних амбіцій. Це з однієї сторони плюс, бо відтак аргумент вождя опозиції «Так, ша! Повне ша! Тепер говорить буду я» вже не є дієвим. З іншої сторони, це мінус бо особисті інтереси партій ставляться вище колективних інтересів всієї опозиції.

Насправді, це все передбачає ймовірні політичні моменти (які я також з нетерпінням очікував): по-перше, появляються нові кольори в політичній палітрі (а не лише чорне Vs біле) і по-друге, це все наводить на думку, що невдовзі в країні буде три крила: праве – т.зв. патріоти, ліве – анти-патріоти і центральне, яке б відкидало ці авторитарні догматичні твердження.



З висоти неупередженого бачення гравця, який як облуплених знає і тих і інших, я переглянув програми кандидатів в прези.
Якщо систематизувати, то основні притенденти пішли шляхом «все нове – давно забуте старе». Спецназ, регулярна армія, громадські приймальні, зміни податків і.т.д. – речі, які ми вже давно пережили. Деякі з них є позитивні але інші підбурюють суспільство на нові срачики (ну а як же без них?).

Стаття Данделло мене здивувала своїм адекватним тоном та зваженим характером. Коли я пересвідчився, що саме Данделло є її автором (я мав свої сумніви), я написав йому: «Нарешті в партії Нового Покоління появилися люди нового покоління». Правда, він тягне за собою троянського коня (я вічливо відмовився від місця в ньому): як і решта кандидатів, Данделло не опублікував склад команди.

Прочитавши статтю Скорпіона (мало того що російською так щей містить фото лідерів рл-«Митного союзу») я ще раз переконався, які різноманітні є опозиційні партії. Скорп – герой бебі-буму, гравець, який колись пішов, щоб повернутися. Найбільше сподобалася його заключна ідея...

Країні потрібне оновлення політичної еліти. Смерть – найкраща видумка природи але цей феномен дуже рідкий тут, в віртуальному світі. Оновлення? Прочитавши статтю Джойстика вагаюся на скільки кардинальне воно має бути... і чи має бути взагалі. (Сумно коли лідери партій, образившись що стали необраним "птахом щастя", так підставляють свою партію і весь опозиційний колектив)



Підсумовуючи, якщо переможе будь-який опозиційний кандидат я буду радий бо програвші сторони, зокрема й чинна влада, будуть мати час щоб аналізувати свої помилки. Правда, якщо переможе Данделло я зовсім не засмучуся бо політичне суспільство буде змушене співпрацювати і молода й енергійна людина з досвідом матиме змогу проявити себе.

Як би там не було, нажаль, ні мені ні Вам, мої кохані, не вирішувати долю цієї віртуальної спільноти. Намічається бото-реванш. Як відомо, «хто сіє вітер, той пожинає бурю».