Нульовий Закон робототехніки (частина 1)

Day 1,400, 04:55 • Published in Ukraine Ukraine • by Dead Forest

3 Закони робототехніки:
1.Робот не може причинити шкоду людині, або своєю бездіяльністю допустити, щоб людині була причинена шкода.
2.Робот повинен виконувати усі накази людини, крім тих що суперечать Першому Закону.
3.Робот повинен піклуватися про свою безпеку в тій мірі, в якій це не суперечить Першому і Другому Законам.
(А.Азімов)


З перших зроблених кроків у цій грі, усвідомлення законів і подій цього віртуального світу я був переконаний що державі потрібна та армія, яка завжди виконуватиме накази керівництва країни не залежно від партійної приналежності і політичних уподобань її командирів. Тому я ніколи не заморочувався яке військове формування обрати. Проте, так склалося що на моєму ежиттєвому шляху все більше накопичувалось моментів які ставили під сумнів мої переконання щодо того чи дійсно обрана мною Республіканська Армія є державною та незаангажованною в політичному плані. Врешті цей ежиттєвий досвід вирвався протестом, який я не приховував від керівництва армії. Армії потрібні були зміни, інакше рано чи пізно РА втратила б підтримку держави, проте її командування (а точніше окремі люди що представляють командування і гвардію) вважало що краще не допустити до влади тих кого даний стан речей не влаштовуватиме.

Я розумію що після останнього рядка багато хто не продовжуватиме читати цю статтю. Та це і добре, оскільки вона не призначена для тих кого Господь позбавив можливості мислити, і для тих кому надто багато завдають в школі, щоб ще читати стіни тексту в іграх.

Отже, давайте розберемося в чому ж полягає підтримка Регулярної Армії державою:
1. Статус. Цим статусом держава надає певний привілей даному військовому формуванню над іншими. Показує що саме це військове формування існує лише в державних інтересах і держава йому довіряє.
2. Фінансування. Керівники нерегулярок знають як важко працювати над забезпеченням своїх солдат. Шахти і танкові коштують досить дорого і держава вклала в армію уже тисячі бюджетного золота. Крім того здійснює додаткове фінансування.
3. Пропаганда вступу в армію. Хочу зазначити що вже декілька місяців Міністерство демографії розсилає новачкам запрошення вступу до лав УВА. Так само до останнього часу в статтях Міністерства освіти було посилання на вступ в РА чи УВА.
Одразу хочу зробити невелику ремарку для автора цієї статті і нубів які з ним погоджуються. Ваша привязка до РЛ дуже недоречна, оскільки, як ви виразилися “цивільні” міністерства (освіти і демографії) не тільки вербують гравців для армії, але і навчають їх воювати. І взагалі у цій грі цивільних немає.


Натомість претензії керівництва держави полягали в наступних трьох суперечливих моментах:
1. Структура Армії така що не відповідає статусу “державна”. У керівництва країни немає важелів для здійснення управління армією.
2. Непрозорість фінансування армії.
3. Недотримання пункту про аполітичність.

Найбільш проблематичною в стосунках РА-держава є структура цієї організації.
Згідно Статуту ЗСУ вона має наступний вигляд:

Стрілками показана схема призначення командирів підрозділів і армії. Така схема мала б скоріше мати статус народної ніж державної. Солдати обирають своїх командирів шляхом голосування. Командири підрозділів обирають Командувача Армії. Схема звичайно не досконала, але має своє право на існування. Крім того в новій редакції Статуту не вказано кількість підрозділів, а відповідно і офіцерів що здійснюють командування армії. А також не вказаний порядок формування підрозділів. Що дозволяє находити певні дірки для обходження цих положень.

Проте навіть при такій суперечливій структурі армії командування не дотримується саме цих пунктів Статуту ЗСУ. За весь час що я був у армії у мене змінилося багато командирів, проте жодного разу участі у виборі офіцерів я не брав і про такі не чув.
Насправді структура армії завжди виглядала таким чином:

Згідно даної схеми офіцери повністю контролюють командний склад армії, що аж ніяк не відповідає її високому статусу.
Чи має держава при такому порядку речей механізми впливу чи контроль над армією? Ні.
Управління армією здійснюється Статутом ЗСУ, зміни в який можна внести при більшості голосів. Зрозуміло що при схемі з “радою офіцерів” голос Головнокомандуючого і Міністра Оборони нічого не вирішують. В попередній редакції Статуту взагалі була смішна ситуація - Головнокомандувач (людина яку обрала більшість громадян еУкраїни) має такий же голос як заступник офіцера (людина яку обирає собі офіцер).

Як ми бачимо різниці між Республіканською армією та іншими нерегулярками практично немає. Вона як і всі решта незалежні від впливу влади. Вся “регулярність” Республіканської армії полягає в наданому їй держовою статусі, а також в обіцянках деклараціях дотримуватися аполітичності, бити лише за наказами (залишаючи право не виконувати накази у випадках коли вони “злочинні”) і все. То чи дійсно у нас була справедлива система Збройних сил України?
(далі буде...)

З повагою Dead Forest

Слава Україні!!!