[DoC] День святого Миколая. РОЗДАЧА

Day 2,585, 11:33 Published in Ukraine Ukraine by Ministry of Culture


Сьогодні наступне свято, яких так багато взимку...
Повернімось у дитинство. Мабуть, кожен з нас в ніч з 18 на 19 грудня хотів побачити того сивого дідуся з мішком повним солодощів та подарунків для, як казали нам, "слухняних дітей".

А Вікі каже нам щось, у що складно вірити... Невже людям не хочеться зберегти магію свята?:
День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам'яті Святого Миколая у католиків та православних. Ті церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають свято 19 грудня за новим стилем (у 20-21 століттях), а ті, що дотримуються григоріанського календаря — 6 грудня. За традицією, в цей день батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до подарунків, для того, щоб діти вірили у брехню, і вчилися милосердя. В пам'ять про милосердя святого Миколая, в цей день відзначається Міжнародний день допомоги бідним


Та ми не будемо вдаватись у подробиці світу, в якому не залишилось місця для дуже важливої чесноти - віри.

Повернімось до історії, яку всі ми читали змалку, в яку вірили і яку так чи інакше зберігаємо в своїх серцях, роблячи подарунки своїм рідним та близьким.



То було дуже-дуже давно. Жив в однім краю, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Усі знали, який він добрий та щедрий. Ще змалечку він ніколи не проходив повз людське горе. Був дуже тихим і незлостивим. Шанував своїх батьків. Молився, щоб у світі було більше справедливості, миру, добра й милосердя.

Коли не стало батьків, Миколай роздав своє майно людям, а сам став священиком. Він зробив багато добра за своє життя. А як не хотів наживати слави на чужому горі, то робив усе таємно.

Про життя Миколая збереглось немало легенд, багато з яких про чудеса, якими він допоміг багатьом людям:
Жила одна бідна удова з маленькими дітьми. Скрутно їм було, голодно і холодно. Щовечора плакала жінка, але не знала, чим порятуватися.
А одного ранку застилала ліжко, аж дивиться: під подушкою лежить вузлик, набитий грішми. Як вона здивувалася! А як зраділи діти! Адже тепер мама не буде плакати, а на свята й вони отримають подарунки й солодощі.

Помолилася жінка Богу, подякувала щиро за добро. Тільки пізніше здогадалася, що то все турбота Святого Миколая.
* * *
Давно-давно, ще за княжих часів, відбулась ця історія. Пізно ввечері човном по Дніпру поверталася молода родина з гостин. Тато веслував, а мати з немовлям на руках задрімала. Аж тут дитина випала з материних обіймів! Як плакала молода жінка, як страждала! Дніпро, здається, навіки поглинув маля. Мати, мов чайка-небога, квилила на човні: «Святий Миколо, врятуй моє дитя!» Тільки диво могло порятувати дитину. Горю батьків не було меж. Аж уранці в соборі Святої Софії знайшли немовля. Воно було живе і чомусь тихенько посміхалося. Ніхто не знає, як воно опинилося у храмі. Батьки ж були понадміру щасливі! Художник із Києво-Печерської Лаври навіть намалював ікону за цією історією. А в Києві та й по всій Україні будували церкви в ім'я Святого Миколая.
* * *
Один збіднілий чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим. І, оскільки, відповідно до тамтешніх звичаїв, вони не зможуть вийти заміж, батько збирався відправити їх займатись проституцією. Дізнавшись про це, Миколай, на той час ще не єпископ, вирішує скористатись батьківським спадком, щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно, у кімнату де ночували сестри, шмат золота — на придане для кожної з дочок.

Є дві версії щодо ночей, коли Миколай закидав золото. За однією — це відбувалося три ночі поспіль, за іншою — оскільки доньки були на рік молодша одна одної, то Миколай щороку, у ніч напередодні повноліття дівчини, приходив до хатини і залишав свій подарунок.

Є і дві версії закінчення історії. За однією: у третю ніч батькові сестер вдається викрити особу свого добродія і він сердечно дякує Миколаю за вчинене. На що Миколай заперечує та відмовляє, щоб старий дякував Богові, оскільки все від нього. За іншою: Миколай дізнається про задум батька викрити його і на третю ніч він вкидає золото не у вікно, а через комин будинку.

Легенді відповідає часте зображення Св. Миколая на образах з трьома яблуками або трьома золотими кулями.



Кожен з нас повинен усвідомити, що день СВЯТОГО МИКОЛАЯ це не лише подарунки та денне меню лише з солодощів, а й піклування про оточуючих, спілкування з близькими людьми та чудовий привід помиритись з тими, з ким давно не розмовляв, завітати до того, хто в звичайний день не буде готовий до такого візиту.


Департамент Культури також не забуває про вас, тому дарує вам в цей світлий день нехай не гори, але таки добру пригорщу солодів. Дістануться вони тому, хто був чемний. Однак, вже знатні громадяни достатньо балувані, тому й самі можуть надати нам солодощей, щоб задовольнити всіх хто досі юний (до 27 рівня включно).


Для шаутів:
[DoC] День святого Миколая. РОЗДАЧА