[УКП] Від байдужості до ненависті. [РОЗДАЧА]

Day 2,558, 11:36 • Published in Ukraine Ireland • by gudilka91




Всім привіт о/

21 листопада - річниця з дня початку протестних акцій проти режиму. Згадуючи та переглядаючи тогочасні світлини, навіть не віриться що таке було, не віриться що ми змогли, не віриться, що такою ціною. Багато наших політичних діячів говорять, що революція продовжуються, проте на моюу думку - вони помиляються. В той час, як патріоти України знаходяться на фронті, коли країна на волосині від Третьої світової війни, революція призупинена. Призупинена тимчасово, щоб не розхитувати державу. Політикам дано фору, шанс переосмислити буття та змінити себе, підлаштуватись під вимоги сучасної України.

Сьогодні їдучи в таксі, від шофера почув фразу “Сьогодні свято”(с). За це поплатився 30-хвилинним бурінням його мозку. Як можна назвати святом час, коли загинуло стільки людей? Час, коли стільки горя сталось в нашому суспільстві? Можливо для наступних поколінь це і буде свято, але не сьогодні! Не зараз!

В цей День Пам’яті важко згадувати ті буремні часи, згадувати власну душевну трансформацію від пофігізму, до невдоволення; від невдоволення до ненависті. За що боремось досі? За зміну системи, за зміну встановлених жлобських порядків. Ми хочемо жити цивілізовано, ми частина світу. Ми центр Європи. І хочеться щоб з географічного центру ми змінились на політичний, але до цього нам ще далеко.

У нас найкращі в світі люди. У нас просто зі звичайним пересічним громадяном можна завести дійсно цікаву розмову, просто так. Ми спокійна, життєрадісна і врівноважена нація. Ми за справедливість. “Моя хата скраю” - в минулому.

Ми вистояли. Завдяки демонстрантам на вулицях, медикам які витягали скалічені тіла, які прикривали своїм тілом поранених. Завдяки звичайним людям, які всіляко підтримували революціонерів. Захист та допомога ближнім напевно закладено у нас в серцях, ми дійсно люди з великої букви.

“Сам себе не похвалиш, ніхто не похвались” - подумають росіяни та сепаратисти читаючи цей меседж. “Йдіть в ()пу!” - відповім я їм. Всім тим, які принесли горе на нашу землю, в наші домівки. І я щиро, від всієї душі, бажаю їм відчути це горе на власній родині, хочу щоб ви мучились довго.

Зараз важкий етап в нашому житті. Сусідня країна вже цілком відкрито, із зброєю в руках, напала на своїх “братів”. Плани по ліквідації нашої державності виношувались нею практично одразу після проголошення нами Незалежності за допомогою куплених політиків та п’ятої колони, і були з тріском провалені на Майдані. Як остання гопота, вони робили нам підгончики у вигляді грошей на роззброєння. “Захистимо, не кинемо братів” - казали вони і що вийшло? Невідомо як буде, але війна робить агресивними обидві сторони. З “тієї” сторони нас ненавиділи завжди. Вони не замислюються чому. Їм розказують балачки про бандерівців і вони вірять. Вони не будуть слухати російськомовного киянина, який їм розповідає, що нікого за російську мову на вуличних ліхтарях не вішають. Вони сліпі, на тому світі їм все зарахується, там вони прозріють. Але тепер ненависть прокидається і в нас.

Країна, яка має поклади нафти... народ якої консервує огіркове варення…

Україна, як і еУкраїна у грі, знаходиться в положенні, коли ми не маємо власних великих ресурсних покладів. І дивлячись на нашого рожевого сусіда я кажу “Слава Богу!”. Бо окрім жлобства та корупції ми б нічого не мали. Ми не “вєлікіє братья”, які маму рідну продадуть, аби з/п була більшою на 50 долларів. Я пишаюсь нами!

Наша історія складна і багатогранна, останні події з еПольшею це показали, і таки Ксеня був правий РЖ = еРепка і навпаки. І дуже сильно хочу попросити всіх, наголосити! Історія - в минулому. Ми на порозі Третьої світової війни, на наших територіях. Тому перш ніж ображати і плюватись слюною в інший народ - замислемось, які дивіденди нам це принесе?

В цей великий День, я закликаю всіх еУкраїнців від наймолодшого, до дідів-старперів замислитись. Як ви виховуєте дітей? В яких цінностях? Як ви навчаєтесь? Який ви спеціаліст? Чи берете ви хабарі? Чи живете ви із 100%-ю віддачею? Що ви зробили щоб змінити себе, друзів, оточуючих? І найшголовніше - чи стали ми мудріші?

Хочу вірити, що ціна яка була заплачена за свободу не була марна.


Прорвемось, ми Великі! Всім щастя та успіхів о/



З нагоди Дня Пам’яті, оголошую невеличку роздачу булочок всім бажаючим (200 хп.). Потрібно просто напсиати довільний коментар 🙂
Єдина умова: Задуматись над поставленими питаннями, коли ви будете їх хрумати і подивитись це коротке відео

няшка 🙂



Для шаутів:
[УКП] Від байдужості до ненависті. [РОЗДАЧА]
www.erepublik.com/uk/article/2469676