Результати опитування щодо мов у конгресі

Day 2,206, 17:24 • Published in Ukraine Venezuela • by KATPAH

Для тих, хто не любить читати довгі нудні тексти – 74% еукраїнців вважають, що законопроекті і їх обговорення у чаті конгресу мають бути виключно українською мовою, як державною мовою України, 12% вважає, що законопроекти і обговорення можуть бути українською та російською мовами – найпоширенішими в Україні, 12% вважає, що законопроекти та їх обговорення можуть бути будь-якою мовою взагалі (хоч олбанською, хоч суахілі).
Для шаутів:
Результати опитування щодо мов у конгресі
http://www.erepublik.com/uk/article/-1-2348836/1/20
🙂

Тепер для тих, кому цікаві деталі.

Проблема

Одним з питань, яке періодично піднімається у еукраїнському суспільстві, є питання мови, зокрема мови у офіційному чаті конгресу. Можна згадати статтю Сірка, де він заявляє, що буде "принципово спілкуватись в конгресі виключно російською мовою", коментар Лінок, що якщо затикати рота конгресменам, які воліють розмовляти і подавати законопроекти російською мовою, то це буде порушенням волі 30% відсотків еукраїнців, які віддали свої голоси саме за цих кандидатів.
З метою перевірки реального ставлення еукраїнців* до питання мови у конгресі було проведене відповідне соціологічне дослідження. Дослідження було проведене раніше, але у мене раптово виникли проблеми з часом на гру і тому фінальні 10% по дописуванню статті зробив лише зараз.

*NB В рамках опитування еукраїнцями вважались, хто має українське громадянство зараз, або мав його в останні три місяці, зокрема попав у вибірку і був опитаний представник української діаспори у еСербії.

Враховуючи, що питання мови можна трактувати досить широко, було прийнято рішення доповнити запитання двома додатковими конкретизуючими запитаннями – щодо мови подачі законопроектів і їх обговорення та про всілякі інші питання. Ідея в тому, що ці додаткові два запитання дадуть змогу зрозуміти, що саме стоїть за першим запитанням.

Відповідно саме опитування мало наступний вигляд (точна цитата):
Вітаю.

Соціологічна служба проводить моніторинг позиції громадян еУкраїни щодо різноманітних питань життя еУкраїни. Наразі пропонуємо Вам прийняти участь у опитуванні щодо мови у офіційному чаті конгресу. Ваші відповіді будуть конфіденційною інформацією і будуть опубліковані лише у вигляді зведених статистичних даних.

Пропонуємо Вам три запитання, кожне з яких має чотири варіанти відповіді. Будь ласка, для кожного запитання оберіть один варіант, який найбільш точно відповідає Вашим поглядам та дайте відповідь.

1. Якою мовою має працювати офіційний чат конгресу еУкраїни?
А. Лише українською – державною мовою України.
Б. Українською або російською – найпоширенішими мовами України.
В. Будь-якою.
Г. Важко визначитись або немає сформованої думки.

2. Якою мовою мають подаватись та обговорюватись питання, що прямо і безпосередньо стосуються діяльності конгресу (законопроекти, звіти і т.п.)?
А. Лише українською – державною мовою України.
Б. Українською або російською – найпоширенішими мовами України.
В. Будь-якою.
Г. Важко визначитись або немає сформованої думки.

3. Якою мовою має вестись спілкування на теми, які стосуються роботи конгресу лише опосередковано?
А. Лише українською – державною мовою України.
Б. Українською або російською – найпоширенішими мовами України.
В. Будь-якою.
Г. Важко визначитись або немає сформованої думки.


Методологія

Традиційним для ерепи загалом є, так би мовити, «тотальне» опитування, коли запитання задають всім і всі мають можливість відповісти. Однак цей метод має недоліки:
- Для того, щоб результати опитування за цією методикою могли вважатись справжнім vox populi, необхідно, щоб відповіли взагалі всі;
- В гул-форму можна відповісти кілька раз, у тому числі за когось іншого;
- Люди можуть не побачити оголошення про опитування в шаутах чи статті.

Тому було прийнято рішення провести дослідження іншим методом, більш поширеним у соціологічних дослідженнях – опитують не всіх, а формується певна вибірка респондентів, структура якої загалом повторює структуру суспільства загалом (генеральної сукупності), а тому можна дослідивши таку вибірку потім поширити результати на генеральну сукупність ( з певною точністю). Щоб вибірка була репрезентативною – структура вибірки має відтворювати структуру генеральної сукупності за факторами, які важливі для даного дослідження. Наприклад, якщо у нас в Україні, умовно, є 25 млн. бідних, 24 млн. багатих і 1 млн. дуже багатих, вибірка щодо витрат має мати наступний вигляд: 50% в ній мають бути бідні, 48% багаті і 2% - дуже багаті респонденти.
Розмір вибірки залежить від розміру генеральної сукупності та того, яка саме точність вважається допустимою і визначається за формулою:
(необхідна кількість) = 1 / ((квадрат допустимої похибки) +1 / (розмір генеральної сукупності))
Наприклад при розмірі генеральної сукупності в 1500 осіб маємо та похибці 5%
1/(0,05*0,05 + 1/1500)=315 осіб.

Таким чином, при допустимій похибці 5% необхідно опитати більше трьохсот респондентів (довідка – для РЖ України ця величина становить приблизно 400 осіб). Оскільки триста людей це трохи забагато, то було прийнято рішення опитати всього 100 людей, збільшивши, таким чином, максимально можливу похибку до 9,6%.

Формування вибірки.

Було сформовано вибірку зі 100 респондента, структура якої відповідала структурі еукраїнського суспільства по важливим для досліджуваним питання факторам. Такими важливими факторами було визначено два:
- партійна приналежність – досвід показує, що загалом прихильники різних ідеологічних позицій розбігаються по різним партіям, відповідно для отримання повної картини потрібно опитувати представників різних партій, за цією ознакою всіх еукраїнців було розділено на 8 груп – представники ТОП-6 партій (НФ, УА, НГ, УКП, ПоУ, НПІУ), представники інших партій, безпартійні (безпартійність при можливості вступити у партію – це теж певний політичний вибір і може відображати певну ідеологію).
- досвід гри, оскільки людина яка тільки-но прийшла у гру часто має погляди відмінні від поглядів тих, хто пограв вже більше і більш-менш розібрався у грі, а, в свою чергу, у олдфагів на ставлення до тих чи інших питань може бути обумовлено конкретними особистостями та взаємовідносинами, що сформувались подіями кількарічної давнини (комусь попіл МПУ б’ється в груди, хтось не може пробачити напад на еМолдову у порушення угод), за цією ознакою всіх еукраїнців було поділено на 4 групи, які відповідають поділу на дивізіони мінус один рівень (як показують спостереження – зазвичай рівень перед переходом у новий дивізіон це період тукліку і думками людина вже у наступному дивізіоні), тобто групи 13-23 рівні, 24-28 рівні, 25-35 рівні, 36+ рівні (гравці до 13 рівне не враховувались, оскільки не-боти 13 рівня зазвичай досягають за 1-2 дні, а також тому, що гравці до 13 рівня не мають можливості вступати в партії, а тому їх важко диференціювати за попереднім фактором).
Тобто загалом структура есуспільства має наступну структуру (за точні цифри дякуємо Полюховичу, який люб’язно погодився надати інформаційну підтримку):



Наступним кроком була сформована вибірка – з кожної групи у випадковому порядку було вибрано відповідну кількість гравців (за машинку по випадковому вибору знову ж дякуємо Полюховичу).

Всього було отримано 50 відповідей (але одна відповідь про те, що респондент не бажає відповідати). Загалом цей факт, на мою думку, є досить цікавим, оскільки побіжний експертний аналіз еукраїнського середовища показує, що навіть серед формально живих і активних екаунтів (регулярно заходять у гру) власне реальних гравців десь половина. Тому щодо наявність активних «мовчазних братів» у виборці було прийнято рішення вважати їх відображенням реально існуючого соціологічного феномену і подальші поправки в методику формування вибірки не вносились.

Загалом відповіді (серед тих, хто дав відповідь) розподілились наступним чином (у дужках відсоток, тих, що дали таку відповідь серед загальної кількості тих, хто дав відповідь):




Інтерпретація.

Зведемо всі відповіді до двох варіантів – або лише українська, або не лише українська. Тоді маємо наступну картину:




Як бачимо, тезу про те, що 30% еукраїнців підтримує Лінок та Сірка у їх бажанні спілкуватись у чаті конгресу російською на перший погляд можна вважати вірною – майже половина еукраїнців (враховуємо можливу похибку) вважає, що вони таки дійсно мають таке право. З іншого боку, приблизно половина еукраїнців активно проти того, щоб у чаті конгресу спілкувались російською. При більш уважному аналізі (питання 2 та 3) ситуація стає ще цікавішою – не зважаючи на те, що приблизно чверть еукраїнців вважають, що конгресмени мають право виконувати свої посадові обов’язки не-українською мовою, але три чверті вважають, що офіційний представницький орган еУкраїни має виконувати свою основну функцію виключно українською мовою (в обох випадках – плюс-мінус похибка). Сфера ж застосування не-української мови загалом має зводитись до всяких інших розмов.


P. S. Якщо у когось є питання щодо дослідження або є цікаві ідеї щодо подальших соціологічних досліджень – пишіть у коментарях.

Для шаутів:
Результати опитування щодо мов у конгресі
http://www.erepublik.com/uk/article/-1-2348836/1/20