[FAS] Jedi Ua - Unideal World

Day 2,150, 10:57 • Published in Ukraine Poland • by DemetRiz

Це був звичайний будній день.. Звичайний для комах які сміють називати себе людьми, але тільки не для нього. Маски, люди так часто носять маски, що забувать хто вони під ними. Сірість, одноманітність – його найкращі друзі повсякчас.

Ніч, сидить він, схиливши очі додолу, тихо… Коло нього ходить самотність, а в її руках подзенькує браслет розлуки.Її очі його лякали, але в цей час й захоплювали, вони були безкінечно байдужі. Все що у нього було, вона вже забрала, але цього мало.. «треба більше.. більше..» тихо шепоче самотність. Підходить до нього, блиснув кінчик кинджала, холодного, як її серце, в спину, підло, передбачувано, покотилась остання, гаряча, людська сльоза. «За що ?...» запитує він, а в слід одне, глухе і байдуже « треба більше…більше…»

Останній подих завжди пече, палає, з середини спалює тебе. Здається, вже нічого не повернути., тай справді, навіщо ? «Усе скінчено», прошепотіла вона. Його тіло стало бліде, холодне, як ота сніжинка яка пролітала за вікном. Немає сенсу.. все залишається як і було, ниці комахи і далі метушаться у нікчемному колі життя. Ніщо так не вбиває як байдужість….