[МінКульт] Нестабільна стабільність

Day 2,796, 02:46 Published in Ukraine Ukraine by Ministry of Culture

Хелоу, е-українці застряглі перед моніторами! Сьогодні будемо вам віщати про супергероїв та суперзлодіїв нашого е-часу. Адже вони всюди, як міфічні бандерівці. Вони всюди і водночас ніде. Філасафія. Спеціально для того, щоб 5 хвилин моніторингу статей особи №1 в медіа просторі не пройшли даремно, зроблю його головним поганцем.
Леді та джентльмени, чужі й наші, вітаю вас на ярмарку! Ми будемо розпродувати найвибуховіші статті по шаленим знижкам, а може й зробимо аукціон. Стаття за 5 вотів раз, стаття за 10 вотів два, стаття за 40 вотів три, продано! А доки ви будете охолоджуватись від покупок, розвішайте вушка, відкрийте очі та слухайте оповідку.



Наше королівство таке ж норовливе, як логіка жінок. Хочемо одне, робимо інше, а вилазить взагалі боком. Стабільний хаос. Стабільність - це добре, але не завжди. На то ним і правлять генії, бо як сказав Ейнштейн:”Тільки дурневі потрібен порядок, геній же панує над хаосом!”. Люблю цю цитату, особливо коли мене заставляють робити порядок. Це творчий безпорядок, жінко!
Так-так, я відійшла від теми. Королівство складається з п'яти великих князівств і ще декількох прилеглих територій. Вашій увазі представляється “Пісня реальності та віртуальності”. Коротко розкажу про п'ять гігантів, які тримають Королівство. Не переживайте, вбивати своїх героїв я не буду. Ну не настільки ж я деспот.

Отож князівство буддистів та язичників. Знаходиться майже в центрі країни. Можливо остання віра вже викорінилась з його лав. Діла там йдуть мирно, ну якщо не мирно, то хоча б тихо.



Біля нього на сході, там де теплі краї, диво-князівство. Там ростуть дивовижні рослини від яких у половини населення з'являються галюцинації. А ще там генетично передається параноя.

На півночі розляглися простори династійно нейтрального князівства, яке у заворушках участі не приймає, а допомагає обом воюючим сторонам.

На півдні споконвіку жили варвари-завойовники. Вони часто робили набіги на сусідні князівства. Проте алель завойовників зникла з їхніх генів.



На західному напрямку видніються землі стабільно нестабільного князівства. Там людям нудно не живеться: то до них гості, як Олег для Аскольда та Діра, поприходять, то князь зникне, а бояри кидаються владою, як волейбольним м'ячем.

Об'єднує усі князівства та прилеглі землі Король, який сидить в столиці на троні з розплавлених клавіатур супротивників.
Але моя історія не про це. Ні, ну як сказати? Вона то про Королівство, але не про самі території. Ну взагалі, вам мене не зрозуміти. Я оповідач, я так бачу!
Ніч. Зорі активно полірують небо своїми промінчиками, а місяць нагадує сирний кавалок. Десь кричить сова, чути лопотіння крил. У таверні гамір, який створюють подорожні, які зупинилися тут на ніч. На дворі тихо, раптом зашаруділи кроки. Почулось тихе шепотіння двох чоловіків:
-Агов, ти звідки прямуєш?
-Та ось додому вертаюсь з чужини. Працював помічником посла. То зараз прийшов до влади хороший король, а був якийсь мармиза. Діла зовсім кепсько йшли.
-Розумію… Король хоч і мудрий, проте проти всього вберегти не може. Чув від одного голованя, що активізувався чи то новий, чи то старий злодюга. Постійно норовить нашкодити королю, пакостить на різні сторони. Спасу від нього нема!
Голоси ще трішки пошепотіли й стихли. Тишу подекуди порушувало лопотіння кажанячих крил й крики сови.



Закричали півні. Сонце вже посилало свої промені світу, немов ловчих собак на полювання. На ринковій площі збирались торговці., ще хвилина й на них ринеться натовп покупців. Риба! Овочі! Ножі, гострі ножі! Дві хлібини ціною трьох! Всюди було чутно гамір продажу та купівлі. А ось газетяр несе свіжий випуск газет. Виліз на підвищення та як почав галасувати:”Новина! Купуйте та дізнаєтесь, як король веде таємні переговори з заморчанами! Новина!”. Спочатку на нього здивовано оглядались, а пізніше накинулись розбирати газети. Та й до того ж так швидко, що хлопчина збився з ліку. Усі вже майже розійшлися, як на площі появився інший хлопчина з новою купою газет. Він пробрався крізь натовп до газетяра, вручив стопку газет і щось зашепотів у вухо.
-Новина! Новина! Газети були підроблені! Вони фальшиві! Їх підкладали щоб підірвати репутацію короля!
Проте слушок вже пішов. Зимою в горах прошепочеш, а десь пройдеться лавина. Шур-шур, шхт-шхт-ттссс…



Шепіт. Ви його чуєте? Він закликає. Закликає. Ви вірите шепоту? Він ховаєтесь у темряві і шшш...шепоче, шепоче, шепоче...Ви довіряєте тому, хто не показує свого лиця? Ви підете за тим, хто ховається за тіню? Шшш...Тшшш… Шепіт, він вривається у будинки, заставляє нас проснутися… Ми його чуємо, він дзвенить у наших вухах… шшш… але ми не можемо до нього доторкнутися. Він готує, щось цікавеньке, щось дике та сміхотворне й водночас жахливе. Шепіт…
Продовження буде...


Для шаутів:
[МінКульт] Гра престолів по ерепівськи
http://www.erepublik.com/en/article/-1344-2538823/1/20