Join the new world

Як завжди почнемо з позитиву: останнім часом (а може і не останнім) в державі з'явилася мода на бебі-буми. Досвідчені і не дуже гравці шастають по форумах , різного роду комюніті і просто агітують друзів реєструватися у без сумнівів цікавій і захоплюючій грі. Друзі і прості луркери вірять агітаторам на слово, реєструються... І тут як завжди позитив закінчується...

Новоявлений громадянин Нового Світу ставить аватарку, працює, бачить свою прокачку до 3 рівня і... в гру більше не приходить. У кращому випадку він таки докачується до 6 рівня, після чого всім бебі-бумерам стає на нього абсолютно наплювати. Така ситуація не може влаштовувати Міністра Культури (і заодно Освіти за відсутністю інших претендентів), тому цикл статей "На пальцях" продовжується відповіддю на одне з одвічних питань. Відразу зауважу, що необов'язково цікавитися всіма аспектами, одного-двох буде повністю достатньо для того, щоб гра почала затягувати як трясовина. Отже почнемо:



Всім вам очевидно знайома ця картинка. У двох словах - це символічне зображення усіх потреб людини по ступенях - тобто те що вище задовольняється тільки тоді, коли те, що нижче уже задоволено до того. Звісно як і всі економічні закони цей також страждає кількома недоліками, але на них ми зараз зупинятися не будемо. Натомість просто пройдемось по них, щоб краще зрозуміти, чого треба людям від влади і від гри загалом.


1. Фізіологічні потреби.

Забудьте про негативні соціальні явища типу голоду чи безробіття. Тут ринок праці кишить пропозиціями для всіх спеціальностей і всіх рівнів підготовки. Для того щоб втамувати голод достатньо один день попрацювати, цього буде вдосталь навіть на кілька буханок (навмисно не вживаю слова булок (: ) свіжого хліба і навіть можливо на пістоль. Якщо ж вам мало кровно зароблених і ви хочете на цей хліб ще й ку5 масла, ласкаво просимо у бізнес. Незважаючи на кризу, (пік якої до речі уже минув) нова відкрита фірма може вам принести багато доходу (збитки теж не виключені , але на те вона й економіка, щоб ризикувати). Малювання графіків, дослідження ринку і інтриги проти конкурентів можливо уже і не належать до першої категорії, але задоволення принесуть вам сповна. Отже не сидіть вдома - гайда на роботу, у світ товарів і вільного ринку, у світ справжнього капіталізму...


2. Потреби у безпеці.

Сиджу я одного разу собі на лавочці біля під'їзду, жую свою чесно зароблену письменницьким ремеслом булку (ой, пардон, буханку) аж раптом... Раптом у двір забігає шайка  румунів з шашками наголо і вимогами віддати їм усе чесно зароблене для розвитку наших мирних відносин. Я аж поперхнувся, пустив сльозу і хотів було віддавати усі свої нажитки (життя дорожче) аж раптом на білих конях (ну і на слонах, як без того) вихором увірвався загін еУкраїнської Армії. Боягузливі румуни замість того, щоб прийняти чесний бій відразу утекли, залишивши мирних жителів у спокої, а народ почав кидати шапки вгору і вітати бравих солдатів з черговою перемогою.

Так от, про що це я: армія це теж дуже цікавий аспект іграшки. Нічні десанти в Австралію, удари на останніх секундах, координація і ціла система управління зацікавлять будь якого стратега і тактика, а додаткові бонуси у вигляді щоденних пістолів тільки додадуть фану у наші сірі будні, які, як ви вже починаєте здогадуватися навскидку не дуже і сірі.


3. Потреба у приналежності до соціальних груп і у наявності однодумців.

У кінці кінців, коли стає нудно і навіть ку5 подарунки не приносять щастя (його ж введуть тільки в новому модулі, звідки йому зараз взятися) хочеться поділитися радістю (або горем) з кимось іще. І єРепаблік не найгірше для цього місце. Основною помилкою більшості нових гравців є небажання користуватися позаігровими методами комунікації, а по простому - форумом, скайпом або в кінці кінців банальною аською.

Запам'ятайте, за навороченими аватарками і гігантськими циферками досвіду і сили ховаються звичайні люди, які працюють, вчаться, або й на пенсії, які так само як і ви виснуть за компом, натискаючи кожного дня таку ж саму кнопочку "Працювати". І нічого страшного не буде, якщо ви звернетесь напряму до когось з них з питанням, пропозицією, чи просто з питанням "Як справи?" На відміну від РЛ заслонів у вигляді натовпу секретарів і бодігардів тут немає і розмова по душах з Міністром Культури і Освіти Тіньового Кабінету Міністрів еУкраїни зовсім не привілегія.

Так от, що я хотів сказати - додавайтесь в партійні чати, регайтесь на форумах, пишіть вашим депутатам ПМки, ніхто вас за це не покарає, тільки раді будуть.
4. Потреба у повазі і визнанні.

- От хто я такий, порівняно з цими гігантами? - спитає наївний туклікер і скромно засяде десь в трясовині. І зробить помилку. Бо як уже сказано у попередньому розіділі, повагу може заслужити кожен. Кілька розумних статей, гарна позиція у чаті, або просто розумні вислови у коментарях вже зроблять вас відомою і поважною особою, і навіть дозволять отримати певну кількість голосів на виборах у конгрес.

На рахунок інститутів влади я можу сказати одне - зайняти там високу позицію зовсім неважко. Основна проблема у всіх претендентів - елементарна лінь. Якщо у вас є хоч трошки клепка у голові, мінімальне розуміння механіки і вміння маніпулювання бездумним стадом (жарт (: ) то пройти у Конгрес для вас не буде проблемою. На рахунок уряду - так там зараз беруть узагалі всіх підряд, бо мало того, що активних людей в принципі мало, так ще й половина з них засіла у Тіньовому Уряді (до речі там теж вакансії 😉 ). Тому якщо у когось нереалізована потреба бути мегасуперпупер крутим, а качати ельфа до 80 рівня влом, - дерзайте, і вам воздасться.


5. Потреба у самореалізації

Це напевне найголовніше, що тримає тут людей. Оскільки можливостей для цього тут є дуже багато. Можна створити газету, можна стати генералом і головнокомандувачем полку, можна стати мільйонером і банкіром, можна відомим депутатом і лобіювати свої інтереси. Та Президентом можна в кінці кінців стати, чого вже там розмінюватися на дрібниці. У кожного свої потреби на цьому поприщі і свої способи реалізації їх у життя.

Отже висновок - не чекай, напиши ПМ своєму голові партії, міністру оборони, або іншому міністру і обговори свої перспективи і можливості. Якщо маєш задатки у мистецтві - ласкаво прошу до себе у міністерство, та й у будь якому разі можеш написати - я тебе відпроваджу до потрібної людини. На цьому все, арівідерчі, до наступних зустрічей у цій рубриці.

З.І. Реалізація обіцянок , висловлених у попередній статті затримується у звязку з малою кількістю заявок і хвилею репортів. Всі замовлення будуть виконані, тільки без вказування імен і посеред інших статей. Підпишіться, щоб не пропустити найцікавішого.

З.З.І. Свої мемуари про всілякого роду ТО видам пізніше. Поки що нема настрою...