Сui bono?

Day 836, 21:49 • Published in Ukraine Ukraine • by Cruk Shino
Коли встаєш зранку разом із сонцем та ше й відразу робиш якусь добру справу, серце наповнюється радістю та відчуттям, що Небесний Батько можливо ще не остаточно відвернувся від нашого гріховного світу.

От так і сьогодні закинувши бюлетня на користь Данила Галицького до скрині відчув, що е-життя не таке вже й погане. Прийшла весна і сонечко, а у небі знов почали цвірінчати пустоголові пташки. Але сьогодні навіть ці пташки, малюнки та нісенітниці в ранкових топах не дратували, а навіть підбадьорували – день має бути вдалим...

Навіть дуже важке рішення можна приймати спокійно та з чистоим сумлінням, треба лише поставити просте питання «Сui bono?»



От наприклад візьмемо двох кандидатів:

один каже - йдемо до Ідену, бо там добра горілка, кров‘янка, та багато гарних дівчат. Тобто все чесно, все прозоро. Може звичайно не подобатись, ну там вегетаріанець, від горілки болить голова, а у дівчат замалі цицьки та неголені ноги, але то все деталі, справа смаку.

інший збирається залишатися там де ми є. А де ми є, братчики? Посеред попелища – французи сплять і бачать себе під крилом птиці Фенікс, італійці вдало роблять вигляд ніби вони просто чаю випити зайшли (щось вони не поспішали піднімати РВ та співати Марсельезу) . Але нічого, ми все розбудуємо та відвоюємо, тільки крила одягнемо як Іво Бобул.

Не треба бути онуком Енштейна щоб побачити - внутрі країни є сили, що штовхають її до Ідену (відкрито та чесно) як і ті, що намагаються завадити цьому у будь-який спосіб (згадали про Антанту, яку зокрема будістів та комі, за часів Віджила та Пасічного інакше як фейлом не називали). Але це все наші рідні таргани, але, як не дивно, світ не закінчується на кордонах Неньки. Там у вічній темряві кружляють інші сили, таємні та непередбачувані, та сьогодні, майже як в Самайн, їх може побачити кожний – Президент та МЗС Росії не пошкодували часу та вшанували нас своїм візитом (неоднаразово на протязі дня). Мабуть не варто казати на боці якого з кандидатів були симпатії цих панів? То може ми рухаємося у вірному напрямку і десь так через місяць вже перши обличчя угорців будуть пропонувати «зарити томагавка війни»? Бо світ поважає силу, прагнення до набуття нового, того хто вміє робити складні та інколи болючі кроки - відсікати мертве, щоб дати шанс на життя.

Цією статтею я аж ніяк не ставив за мету образити чи звинуватити тих з Вас, хто зробив свій вибір на користь Ал2 або збирається це зробити або самого Ал2, а тільки пошепки скажу Вам „о sancta simplicitas. Борони вас Бог.“