[TigerR] План, акція і вектор.

Day 1,157, 02:42 Published in Ukraine Ukraine by KOCTa


Вітаю шановні е-українці і гості нашої країни.

У нас залишився останній регіон, мінімум грошей і загроза ТО країни, якщо у нас не буде Конгресу.

Якщо втрата останнього регіону це погано, то відсутність Конгресу, це для нас втрата країни назавжди. І ви це маєте знати. Російських механічних друзів, які будуть працювати на господарів на російських підприємствах, а голосувати у нас, ми навряд коли позбудемось.

Щоб цього не сталось, нам потрібно на ранок 26-го мати хоча б 1 регіон, який протримається у нас з вечора 23 - останнього терміну висування кандидатів.



План.

З відкритою війною, у найгіршому випадку, на ранок 20-го у нас мало б бути 8 регіонів: 20, 21, 22, 23 - 96 годин. Це 6 битв по 16 годин. Але, пару раундів ми все ж таки здатні взяти, тому рахую, як імовірну втрату 5. Впродовж 24, 25 - ще 2. І ще треба, щоб 1 залишився.

8 регіонів у нас нема.

1 варіант.

Ми відбиваємо Сіверію. Угорці там навстановлювали 9 дефенсів на всі перші раунди. Якщо дефенси будуть працювати, у нас є шанс відбитись. Якщо ми відіб'ємось, отримаємо ініціативу і будемо мати 24 години відпочинку, після цього можна буде атакувати один з захоплених регіонів. Це, навіть якщо програємо в суху, дасть нам ще 16 годин. Якщо битва за Сіверію почнеться 20-го, затягнеться на 24 години, ініціативу ми отримаємо 21-го. 22-го почнеться наша атака. Якщо програємо, 23-го почнеться атака на Сіверію. І, у гіршому випадку, якщо програємо в суху, того ж дня ми її втратимо, якщо ж ні, то 24-го. Звільнивши 23-го Закарпаття, щоб можна було виставити у ньому кандидатів до Конгресу, з відкритою війною ми приречемо його також на випил до 25-го.

Але план може спрацювати, якщо ми зможемо відбити у РВ хоча б 2 наших регіона. Але, щоб почати повстання, потрібен голд. Чим більше голду, тим більше повстань можна буде підняти. Чим більше повстань, тим більше шансів. Чим більше повстань, тим більше медалек отримають повстанці. Ну і захисники теж. На одне повстання потрібно від 40 до 60 голду, в залежності від кількості мешканців у регіоні. Кожне повстання, це мінімум 9 мап скарбів за медальки БХ. Чим більше повстань, тим менше буде потрібно дамагу для отримання Батл Хіро. І більше буде охочих його отримати.

Цей план ризикований, але гідний. Після виборів нас скоріше за все все ж таки випиляють, але ми помремо не на колінах.

2-й варіант.

Інший план теж ризикований.

Ми здаємо Сіверію. Війна закривається. 22-го ми РВшим Закарпаття. 23-го висуваємо там кандидатів до Конгресу. Якщо еРосія так прагне позбавити нас можливості обрати Конгрес, 23 у неї піде на повторне голосування по НЕ, 24-го починається атака Закарпаття і 25-го ми залишаємось без регіону. Можна повірити, або сподіватись, що цього не відбудеться. Але, ризик не набагато менший, ніж у 1-му варіанті. Єдина перевага, ну, маю на це надію, що тоді все ж таки кількість віруючих у дружні наміри еРосії зменшиться. Але, як на мене, якщо нас заТОшат, це вже не буде мати ніякого значення.



Акція.



Як вже писав, грошей у скарбниці кіт наплакав. Якщо ви згодні з тим, щоб діяти по першому варіанту, потрібна ваша допомога.

Перш за все потрібні бажаючі витратити свій голд на відкриття повстання. Починати повстання треба одночасно з початком раунду у Сіверії. Це важлива умова, вона значно збільшить шанси на перемогу. Найважливіші регіони для початку повстань - зернові і Галиччина.

Друге, що потрібно, це добровольці-меценати, які б могли пожертвувати голд до скарбниці - Bank of Ukraine. Зараз там 63.14 голду. Через 24 години з держскарбниці надійде ще 11 - останній голд країни. Зібраний голд буде витрачен на часткову компенсацію тим, хто підійме РВ. Кількість зібраного голду можна буде подивитись на орзі Bank of Ukraine, наявний мінус 63,14 ( 74,14 через 24 години ).

Якщо Сіверію нам таки не вдасться відстояти, варто по повстанням дивитись так, щоб, якщо ми там перемагаємо, то щоб вони закінчувались вже після втрати Сіверії, щоб війна на той момент вже закрилась.



І перед серйозною розмовою, пару скрінів з битви за Запоріжжя:






Вектор.

І ще я хотів би дати відповідь на коментар у моїй статті:
Bungar
Day 1,156, 09:58

Согласен. Однако до сих пор все же не увидел куда пойдет вектор. Лично мое мнение и пожелание Косте - определяйся скорее. Пусть это будет авторитарное решение, но это хоть что то. Меня по сути устроит любой вектор. Но епт, он должен быть! Единственное НО, опять же субъективное, я не приму любого решения которое будет направлено на целенаправленное ущемление любой категории граждан. Все равны. И НИКАКОГО "кумовства" наподобие РЛ или "расовой избранности" я не приемлю.



Все вірно. Дякую, що саме ти цей коментар і написав. Нам необхідно визначити вектор.

Для початку, хочу повторити те, що вже було у статті Фрідеріка, і що вже писалось у коментарях тих, хто хоч якось пов'язаний з МЗС.

З нами не хочуть мати справи. Тому нам і не поспішають допомагати. У інших країнах вже утворився певний стереотип. Ми країна, яка сама не знає чого вона хоче. Сьогодні ми з одними, завтра з іншими. От такі справи.

Якщо Польща, Румунія, Угорщина можуть собі це дозволити, та й то все ж таки не без певного бурління відносно зміни напрямку, як в середині країн, так і у міжнародних відносинах, то для нас це рівнозначно тому, що у нас залишився один регіон, якого завтра вже може і не бути.

Якщо ми з цього не зробимо висновків, не визначимось нарешті, то шансів колись мати еУкраїну українською, у нас вже може і не бути.

Саме тому, з вектором треба визначитись так, щоб він був прийнятий всіма. Вибачаюсь, це не реально. Тому прийнятним буде прийняття його більшістю. Не за референдумом, а реальною більшістю. Це реально, якщо вам у цій грі хочеться бути е-українцями. Це важко, бо прийдеться утримуватись у "полеміці" від згадування, хто кого куди колись затягнув. Але, якщо ми цього не зробимо, то ... Ну ви знаєте.

З можливих векторів е-російський у нас відпадає з актуальних і цілком відчутних причин.

З угорським нам поки що рано щось думати.

Залишаються польський і румунський.

У кожного є свої переваги і недоліки.

Польський, тому що з Польщею у нас поки що були нормальні стосунки, в РЛ теж темні сторінки історії ми перегорнули і залишили лише світлі. Але у союзі з Польщею зараз Угорщіна. Після визволення Сіверії і Запоріжжя, окупантом вона вже не вважається. Якщо ми готові поставити крапку на історії з незакінченою орендою, гадаю і їй теж вже нічого буде про це згадувати. Що найменш зближення з Польщею пом'якшить наші стосунки з Угорщиною, а Угорщини з нами.
З недоліків, обрання такого шляху буде означати не обирання шляху на зближення з Румунією.

Румунський вектор. Відношення до Румунії, як і до Росії у нас викликає розділ суспільства. Тому, як я вже казав, румунфобам задля єдності треба буде змиритись.
З переваг будемо мати сильного і до останнього часу вірного союзника.
З недоліків, доведеться знову мати під боком Угорщину серед ворогів і не впевненість, чи зможуть румуни нас захистити, чи будуть займатись більш для них важливими справами.

Вибір важкий, тому квапитись з ним не треба. Тим більш, зараз і згадані країни прилаштовуються до нового світового порядку. Найближчий місяць краще за все зберігати паузу. За пару днів до виборів до Конгресу всеодно вже нічого не зробимо. Далі, якщо уникнемо ТО, будемо вже і вирішувати.

В решті-решт вирішальним для нас буде те, як складуться подальші відносини Польщі і Румунії з Росією і чітке зобов'язання допомагати нам у війні з нею.

Ось так я б поки що наш вектор сформулював і така моя відповідь.

Повторювати помилки, ламати через коліно і авторитарно вирішувати, з ким нам бути, я можу, але не маю право. Морального права. Але це не означає, що хтось буде рахуватись з купкою маргіналів.

Нам треба бути усім разом і битись з одного боку. Тоді ми будемо силою, з якою будуть рахуватись. Зробивши зараз щось у напрямку обирання союзу без суспільної згоди, я лише поставлю останню крапку на нашому майбутньому. Нас і обраний союзник не прийме, і останню можливість на державність втратимо.

Підсумовуючи, хотів би попросити лідерів політичних сил, які у нас представлені, теж подумати, порадитись, і офіційно висловити свою позицію по вашому відношенню до того, який вектор нам обрати.



З повагою,

Президент еУкраїни, КОСТа.