Друзі уві сні та наяву (Частина 2 - Туреччина)

Day 3,170, 10:12 • Published in Ukraine Ukraine • by Horytsvit

Отже, продовжуємо аналіз друзів України. Чи дійсно країни яких ми вважаємо своїми друзями, справді такими є?

У першій частині я написав свої думки про Польщу і дякую всім за вашу цікавість та жваве обговорення цієї теми.

У цій статті поговоримо про Туреччину. Вирішив продовжити даний цикл статей саме цією країною, враховуючи той резонанс, який викликали останні всім відомі події… Але давайте про все по порядку.

2. Туреччина



Країна на південь від нашої держави, за Чорним морем. З сьогоднішньою Туреччиною у нас вважаються досить дружні відносини. Багато хто зараховує її до головних наших союзників у боротьбі з Росією.

Звичайно з турками в українців були конфлікти. Зокрема для запорізьких козаків османи на пару з їхніми васалами кримськими татарами були чи не найлютішими ворогами. Були й окупації етнічних українських земель (зрештою стосовно окупації наших земель, то це відноситься ледь чи не до кожної країни в регіоні, хто тільки наші території не окуповував?). Татарські та турецькі навали спустошували українські землі, і не давали змоги розправити плечі для того щоб розібратися з іншими ворогами, які нас оточували.

Можна було б тут ще й написати про союз Хмельницького з кримським ханом, та в підсумку зраду останнього, що в кінцевому результаті вирішило не на нашу користь підсумок війни з Польщею, і змусило Хмельницького зробити чи не найбільшу помилку в історії України: попросити допомоги у московського царя. Хоча не впевнений чи правильно буде відносити кримських татар до Туреччини, навіть не зважаючи на те, що в той час це фактично було одне державне утворення.

Насправді це все історія давно минулих днів. А нас цікавить в плані турків більше сучасність. Після анексії Криму, та воєнних дій в Сирії, Росія для Туреччини стала нести загрозу, якої раніше не було. А після збитого винищувача турецькими ВПС, здавалося, що відкритий конфлікт не за горами. Як відомо спільний ворог зближує. Так сталося і у випадку України та Туреччини. Обом не вигідний контроль Росії над Кримом. Україна та Туреччина разом підтримують кримських татар, які зараз терплять гоніння на своїй власній землі. У пресі навіть почали порівнювати загальну чисельність української та турецької армій проти російської. В ютубі викладались відеоролики з підтримкою один одного турецьких та українських ВПС.

Однак, останнім часом турецька влада пішла на примирення з Росією. За збитий літак вибачились, російські туристи повернулись на турецькі пляжі. Уже й зустріч президентів запланована. Президента Ердогана вже й не бентежить тяжке становище кримських татар (все ж не чужі вони туркам, тим більше враховуючи велику їхню кількість, що проживають в Туреччині). А після невдалого перевороту, і того як перелякався бідолашний Ердоган втрати влади (а можливо і життя), схоже на те, що вони з Путіним навіть подружаться.

В eRepublik відносини з державою Туреччина у нас навіть кращі ніж в реальному світі. І хоча, знову ж таки, бували з ними і війни, все ж зараз ми союзники, і залишатимемось ними дуже довго, аж поки вони нас не зрадять 🙂

Висновок. Зрозуміло, що друзями з Туреччиною, Україна ніколи не була. Та й в наші дні ми можемо її назвати максимум союзником. Але чи дійсно Туреччина погодиться на відкритий конфлікт з Росією, навіть за умови, що відносини з нею знову погіршаться?.. Думаю, що Туреччина для України союзник швидше психологічний, ніж фактичний. Нам тільки залишається вболівати за те, щоб турки ненароком знову збили якийсь російський військовий літак. А далі маючи збоку таких ворогів як Туреччина, Путін тричі подумає перш, ніж просуватись вглиб території України. Хоча, маємо розуміти, що турки вміють бути гнучкими у переговорах і домовитись можуть будь з ким. Можливо в більшості і є позитивне ставлення при згадці слова "Україна", однак поки росіяни будуть приносити туркам прибуток, сильно сваритися вони між собою не будуть.