Другий раунд

Day 1,231, 19:32 • Published in Ukraine Ukraine • by Cruk Shino



Місяць сплинув швидко, ще десь посередині цього строку думав, що останні дні каденції присвячу написанню оптимістичних звітів та приємних та стилістично досконалих побажань Наступнику, а після чого довгоочікувана відпустка в гарячих точках еСвіту. Однак чим ближче насувався День Х, тим яснішою ставала для мене необхідність балотуватися знов. Справа не лише в незакінчених справах, яких залишиться багато навіть після року президентства або не в хворобливому відчутті власної незамінності. Шальки вагів вирішально хильнулися не втримавши ваги двох факторів – доволі складного положення еУкраїни в світі останніх подій на фронтах та відсутності бажаючих взяти на себе відповідальність в цих штормових умовах. Ніяким чином не хочу образити своїх конкурентів по перегонах, але вважаю, що їм дещо не вистачає досвіду.

Проте свою кандидатуру не схильний вважати свідченням відчаю, що міг охопити українців і вітчизняний політ-істеблішменту. Я впевнений в своїх силах та здібностях та відданості своєї команди, яка, сподіваюсь, готова до ще одного місяцю праці.





Світ навкруги

Багато останніми тижнями було сказано та написано про військові поразки наших союзників, експансію НВО та перспективи «випилу». Дійшло навіть до того, що багато людей з різними політичними поглядами запекло підтримали ідею оголошення війни Угорщині. Впевнений, що роблять це вони з найкращих мотивів, забуваючи (або не знаючи) про декілька речей: Україна без регіонів – не трагедія, але держава без коштів – це солдати без зброї, хлібу та квитків, це відсутність можливості допомогти комусь за рахунок МПП і багато інших незручностей. Чомусь всі виходять з того, що ми обов’язково будемо стерті з мапи, але прошу, чому це неодмінно має статися – окуповані регіони це постійні гарантовані повстання, це армії дислоковані на території союзників для спільних ударів, це партизанські дії. Що такого особливого можуть запропонувати наші землі, щоб бути все ще бажаними для потенційних загарбників?
Отже я вважаю навалу топових стран НВО як можливу але не неминучу.

Також багато чого було сказано про регіони, що тимчасово знаходяться в складі еРосії. Строк дії договору вичерпаний, проте виходячи з умов в яких перебуває наш альянс, хочу дати можливість новому керівництву Росії шанс на вирішення проблеми мирним шляхом. Війна з Росією, якою б привабливою та цікавою вона не була, буде грати на руку НВО. Однак наша позиція незмінна - регіони мають бути повернені.





Чого чекати

- продовження змін нашого військового господарства. Регулярна Армія на чолі з новим командувачем Сhosens зробили великий крок вперед. Держава буде і надалі робити все можливе для покращення умов для активних армійців перед усім молоді з УВА.

- приватні військові формування, чий внесок в нашу міць дуже великий, вимушені були дещо зачекати, але ми пам'ятаємо про них, вдячні що вони є і будемо підтримувати їх так само як і РА.

- умови для українських підприємців в Україні залишаться одними з найбільш ліберальних у світі (порівняйте рівень податків з іншими країнами), так само як і умови для працівників через низькі податки, нестачу робочої сили і можливість отримати додаткові кошти просто через активну участь у військових формуваннях.

- курс гривні – один з інструментів отримання державою додаткових коштів для військових витрат, тому коливання курсу, керована інфляція та друк гривні не повинні когось дивувати.

- більше уваги буде приділятися пошуку нових гравців, на жаль це одна з справ, в яких ми не досягли значних успіхів.

- Війна. Вона буде. Неодмінно.





Відверто та безкомпромісно

Так написано в шапці цієї газети, вважаю за потрібне відповідати цим словам, тому трохи про гострі проблеми.

Може характеризувати себе як людину, для якої «демократія» як декорація або фактор політично-ролевої гри не є важливою. Так, я не прихильник демократії, бо вважаю що ефективно рішення може приймати (та відповідати за них) лише одна людина. Консультації з фаховими спеціалістами, урядова команда мають бути, але остаточне рішення приймає Президент.

Поінформованість суспільства, Конгресу це дуже часто розкіш, якої не можна собі дозволити, вибачайте, але «те що знають троє, знає і свиня». Пишаюся, що не відмовив у відповіді жодній людині, яка звернулася до мене персонально, хоча в багатьох випадках і не міг присвятити в курс справ.

Народ обирає Конгрес, я поважаю народ та його обранців, але Конгрес має довіряти Президенту або робити імпічмент. В сучасних умовах діяти треба швидко, і можливостей для багатоденних обговорювань на форумі та в чатах, як це було в старі часи, немає. До того ж ця інформація часто є занадто важливою та чутливою для того, щоб черговий бовдур мав змогу завчасно опублікувати її, відчуваючи себе при цьому Прометеєм з Ґасконі, а на справі завдаючи шкоди більше за дивізію моторизованих окупантів.

Як Президент я абсолютно лояльний по відношенню до нашого альянсу EDEN, водночас ми незалежна країна, яка має свої власні інтереси і політику, і я захищатиму ці інтереси понад усе. Так як я їх розумію.

Ваша воля - довіряти мені або ні.

Моя справа - скористатися Вашою довірою та здобути славу та перемоги для України.





Якщо б в мене не вистачило часу на ці рядки, замінив би їх піснею